Ухвала суду № 99988580, 22.09.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/18952/13-ц

Провадження № 6/202/145/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

22 вересня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржники: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк», по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2021 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якого просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 2/202/1849/2013 від 26.03.2013 року, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 26.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № НМІВА800000261 від 14.03.2008 року у розмірі 28 107,82 дол. США, що складає 224 669,56 грн., стягнення з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 10000,00 грн., та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 2058,63 грн. судових витрат.

В своїй заяві заявник посилався на те, що заочним рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2013 року у справі № 202/18952/13-ц, провадження №2/202/1849/2013, що набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № НМІВА800000261 від 14.03.2008 року у розмірі 28107,82 дол. США, що складає 224669,56 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2058,63 грн. судових витрат.

26.03.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист №2/202/1849/2013.

На виконання вказаного виконавчого листа у Першому відділі державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження №55398339, яке завершено 22.02.2019 року, виконавчий документ повернуто стягувачу, про що свідчить відповідна постанова.

На даний час ним, ОСОБА_1 , заборгованість сплачено добровільно та відсутні будь-які зобов`язання перед кредитором, що підтверджується довідкою, виданою АТ КБ «ПриватБанк» від 05.04.2021 року №MCKIE0GTO18ICV2P.

Посилаючись на викладене, просив суд в визнати таким, що не підлягає виконанню вищевказаний виконавчий лист.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06 травня 2021 року, головуючим суддею у розгляді вказаної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2021 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про виконання ОСОБА_1 рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2013 року по справі №2/202/1849/2013 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а також інформацію про відсутність чи наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № НМІВА800000261 від 14.03.2008 року.

Відповідно до неодноразово поданих заяв заявник просив суд розглядати справу за його відсутності та задовольнити заяву.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином, про що свідчать як рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, так і довідки про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2013 року по цивільній справі № 202/18952/13-ц, провадження №2/202/1849/2013 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № НМІВА800000261 від 14.03.2008 року у розмірі 28107,82 дол. США, що складає 224669,56 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2058,63 грн. судових витрат; в іншій частині позову відмовлено.

26.03.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист по справі № 2/202/1849/2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № НМІВА800000261 від 14.03.2008 року у розмірі 28107,82 дол. США, що складає 224669,56 грн.; стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2058,63 грн. судових витрат.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницька Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мірошнікової Валентини Русланівни від 22.02.2019 року ВП 553983, виконавчий лист №2/202/1849/2013 виданий 26.03.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 236728,19 грн. повернений стягувачу, у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення.

Як вбачається із листа АТ КБ «ПриватБанк» від 02.04.2021 року за №MCKIE0GTO18ICV2P, ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до частини 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.15 ЦК України таст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний суд в постанові від 16.01.2018 року в справі №755/15479/14-ц зазначив, що суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року винесеній у справі № 2-4671/11.

Як на підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявник посилається на те, що заборгованість за кредитним договором ним сплачена добровільно та відсутні зобов`язання перед кредитором.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, матеріально-правовою підставою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є припинення обов`язку боржника з підстав, визначених законом (статті 599-601,604-609 ЦК України).

При цьому, зміст ч.2 ст.432 ЦПК України свідчить про те, що матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є добровільне виконання боржником свого обов`язку перед стягувачем поза межами виконавчого провадження, у зв`язку з чим у боржника буде відсутній обов`язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків встановлених законом.

При розгляді справи принцип змагальності учасників процесу та рівності між собою є основоположними. Засада рівності всіх учасників процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріплений в ч. 1 ст. 55 Конституції України.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, та беручи до уваги що АТ КБ «ПриватБанк» ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2021 року про витребування доказів не виконано, а згідно з листом АТ КБ « ПриватБанк» від 02.04.2021 року №MCKIE0GTO18ICV2P ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк», отже боржник добровільно погасив заборгованість поза межами виконавчого провадження, тобто судом встановлено, що за даним виконавчим листом обов`язок боржника відсутній повністю у зв`язку добровільним виконанням, а тому доходить висновку, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.431, 432 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий лист № 2/202/1849/2013 від 26.03.2013 року, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 26.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № НМІВА800000261 від 14.03.2008 року у розмірі 28 107,82 дол. США, що складає 224 669,56 грн., стягнення з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 10000,00 грн., та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 2058,63 грн. судових витрат таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Л.П. Слюсар