Постанова № 9998761, 17.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-46988/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Лисенко М.С.,

за участю: представника позивача - Шапошник Р.Ф.

представника відповідача - Щурик О.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Техбізнесгруп"до Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекціяпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Техбізнесгруп"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекціяпро скасування податкового повідомлення-рішення №0002852301/0/1757 від 02.06.2009 року, №0002852301/1/2747 від 02.09.2009 року, № 0004442301/1/2748 від 02.09.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що Кременчуцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Техбізнесгруп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.10.2007року по 31.12.2008року, валютного та іншого законодавства за період з 17.10.2007р. по 31.12.2008 року. За результатами перевірки був складений Акт № 2075/23-209/35414365 від 22.05.2009 року. На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002852301/0/1757 від 02.06.2009 року. Позивач не погодився з вказаним рішенням та оскаржив його до Кременчуцької ОДПІ, за розглядом скарги було винесене податкове повідомлення-рішення №0002852301/1/2747 від 02.09.2009 року. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими і суперечать чинному законодавству з питань оподаткування.

06 листопада 2009 року позивач подав заяву про зміну предмету позову та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002852301/0/1757 від 02.06.2009 року, №0002852301/1/2747 від 02.09.2009 року, № 0004442301/1/2748 від 02.09.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, свої рішення вважає законними та обґрунтованими, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Кременчуцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Техбізнесгруп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.10.2007року по 31.12.2008року, валютного та іншого законодавства за період з 17.10.2007р. по 31.12.2008 року. За результатами перевірки був складений Акт № 2075/23-209/35414365 від 22.05.2009 року.

В ході перевірки встановлені порушення ТОВ "Техбізнесгруп" п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі Закон №283/97-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 267347,00 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002852301/0/1757 від 02.06.2009 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 343386,00 грн., з них було донараховано суму податкового зобов'язання за основним платежем на суму 267347,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 76039 грн.

Позивач із зазначеними рішеннями не погодився, у зв'язку з чим оскаржив його до Кременчуцької ОДПІ. Скарга позивача залишена без задоволення, за результатами розгляду скарги прийняті податкові повідомлення-рішення № №0002852301/1/2747 від 02.09.2009 року та № 0004442301/1/2748 від 02.09.2009 року.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначається, що підприємство позивача, в період що перевірявся, мало взаємовідносини з продажу бітуму порожнього з ТОВ "Агропромислова компанія "Аля", м. Миколаїв, яке в свою чергу мало взаємовідносини із підприємствами покупцями, які, як зазначає відповідач, мали ознаки фіктивності: 1) ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", м. Київ, по якому в період, що перевірявся, порушено провадження у справі про банкрутство, і 11 березня 2009 року підприємство знято з обліку; 2) ЗАТ „ДСУ-12", м. Каховка, по якому до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Як вказано в акті перевірки, між зазначеними підприємствами не було укладено договорів купівлі-продажу, відсутні товарно-транспортні накладні, не встановлено місце зберігання товару. Перевіркою віднесено на виробничі запаси ТОВ „Техбізнесгруп" вартість товарів (бітуму), без ПДВ, реалізованих підприємством ТОВ "Агропромислова компанія „Аля" в сумі 786516 грн.

Також в перевіряємому періоді ТОВ „Техбізнесгруп" мало взаємовідносини з продажу газу зрідженого БТ та СПБТ з ТОВ "Монолітбудкомплект", м. Київ, код за ЄДРПОУ 34979064, яке в свою чергу мало взаємовідносини із підприємствами-покупцями, які, як зазначає відповідач, мали ознаки фіктивності: 1) ЗАТ "Глобинський елеватор" м. Глобине. По даному підприємству в періоді, що перевірявся прийнято рішення про припинення діяльності розпочато ліквідаційну процедуру; 2) ТОВ „Мобіліс-2006", м.Полтава, код за ЄДРПОУ 34825787. По даному підприємству до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; 3) корпорація „Екоресурси", м. Луганськ, код за ЄДРПОУ 30877978. По даному підприємству до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Як вказано в акті перевірки, між зазначеними підприємствами не було укладено договір купівлі-продажу, відсутні товарно-транспортні накладні, не встановлено місце зберігання товару. Перевіркою віднесено на виробничі запаси ТОВ „Техбізнесгруп" вартість товарів (газу), без ПДВ, реалізованих підприємством товариству з обмеженою відповідальністю „Монолітбудкомплект" в сумі 282870 грн.

Відповідно до пункту 4.1 ст. 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (підпункт 4.1.1 цього пункту).

Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів, оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Згідно з п. 4 та 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 751/4044, де зазначено, що "запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб ...".

В акті перевірки зазначено, позивач занизив податок на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, а саме за 9 місяців 2008 року різниця між вартістю товарних запасів на початок року і вартістю товарних запасів на кінець 9 місяців 2008 року в сумі 902790,00 грн. включається до складу валових доходів ТОВ "Техбізнесгруп"; за 2008 рік різниця між вартістю товарних запасів на початок року і вартістю товарних запасів на кінець року в сумі 166596,00 грн. включається до складу валових доходів ТОВ "Техбізнесгруп".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договір з ТОВ АПК „Аля" про поставку нафтопродуктів № 10/05/08. На виконання умов договору були надані видаткові накладні, довіреності на отримання товару та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. Розрахунки по взаємовідносинам підприємства позивача з ТОВ „АПК „Аля" були проведені в повному обсязі, в тому числі позивачем було здійснено повернення коштів, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, на ТОВ „Агропромислова компанія „Аля" проводилася перевірка ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва. За результатами перевірки складено довідку № 2007/23-414/31497935 від 25 травня 2009 року, якою підтверджено отримання від ТОВ „Техбізнесгруп" бітуму. Складення довідки вказує на відсутність порушення податкового законодавства України під час виконання угод між ТОВ „Агропромислова компанія „Аля" та ТОВ „Техбізнесгруп" з купівлі-продажу бітуму.

Договір укладений між підприємством позивача та ТОВ „Агропромислова компанія „Аля" є чинним. Всі зобов'язання за угодою сторонами виконані, розрахунки проведені та в підтвердження реальності даного договору позивачем надані копії видаткових накладних, довіреностей на отримання товару та податкових накладних.

Суд не бере до уваги посилання перевіряючих про взаємовідносини ТОВ „Агропромислова компанія „Аля" з підприємствами, які мають ознаки фіктивності.

Той факт, що ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" перебувала на стадії банкрутства під час взаємовідносин з ТОВ "Агропромислова компанія „Аля", не вказує на фіктивність даного підприємства. Укладення угод і їх виконання в стадії банкрутства дозволяється Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В самому акті вказується, що лише 11 березня 2009 року ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" було знято з обліку. Таким чином, дане підприємство знято з податкового обліку, що саме по собі не вказує на фіктивність даного підприємства і на недійсність угод, які були ним укладені та виконані. До цього часу не опубліковано оголошення про визнання ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" банкрутом і до цього часу підприємство не виключене з ЄДРПОУ.

У відповідності до ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Той факт, що ЗАТ „ДСУ-12" не підтвердило відомості до ЄДР також не вказує на фіктивність даного підприємства.

У відповідності до ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Оскільки в акті перевірки не вказано, що на момент виконання угоди між ТОВ „Агропромислова компанія „Аля" та ЗАТ „ДСУ-12" останнє не було виключене з Єдиного державного реєстру, то підприємство, як юридична особа, існує.

01 серпня 2008 року підприємством позивача та ТОВ „Монолітбудкомплект" було укладено договір на поставку нафтопродуктів № 21/08/08. На підтвердження виконання зобовязань по договору позивачем надані копії видаткових накладних, довіреностей на отримання товару та податкових накладних, які наявні в матеріалах справи. Розрахунок між позивачем та ТОВ "Монолітбудкомплект" був проведений в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи. Дана угода між позивачем та ТОВ "Монолітбудкомплект" є чинною, всі зобов'язання за угодою сторонами були виконані.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача, що ТОВ "Монолітбудкомплект" мало взаємовідносини із підприємцями-покупцями з ознаками фіктивності.

Як зазначається в акті перевірки, ЗАТ „Глобинський елеватор" перебував на стадії банкрутства під час взаємовідносин з ТОВ "Монолітбудкомплект". Однак даний факт не вказує на фіктивність даного підприємства. Укладення угод і їх виконання в стадії банкрутства дозволяється Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До цього часу не опубліковано оголошення про визнання ЗАТ „Глобинський елеватор" банкрутом і до цього часу підприємство не виключене з ЄДРПОУ.

У відповідності до ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Той факт, що ТОВ „Мобіліс-2006" та корпорація „Екоресурси" не підтвердило відомості до ЄДР також не вказує на фіктивність даних підприємств.

У відповідності до ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За нормами чинного законодавства України відсутня пряма норма, яка б визначала підприємство фіктивним, в той час коли воно не підтвердило відомості до ЄДР.

Оскільки в акті перевірки не вказано, що на момент виконання угоди між ТОВ „Монолітбудкомплект" та ТОВ „Мобіліс-2006" чи корпорація „Екоресурси" останні не було виключене з Єдиного державного реєстру, то підприємства, як юридичні особи, існують. Підстави визнання нікчемними угоди відсутні.

Суд зазначає, що позивач може нести відповідальність лише в розрізі укладених угод, але не за подальші дії свого контрагента з перепродажу нафтопродуктів.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не заперечувалось реальність здійснення угод між ТОВ «Техбізнесгруп» з ТОВ «АПК «Аля» та ТОВ "Монолітбудкомплект".

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятих ним спірних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техбізнесгруп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тезбізнесгруп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції скасування податкового повідомлення-рішення №0002852301/0/1757 від 02 червня 2009 року, №0002852301/1/2747 від 02. вересня 2009 року, № 0004442301/1/2748 від 02 вересня 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тезбізнесгруп" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2010 року.

СуддяА.О. Чеснокова