Ухвала суду № 99987018, 22.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 вересня 2021 року Київ № 320/11404/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

у с т а н о в и в:

до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 20.07.2021 №381-к про звільнення; поновлення на посаді заступника начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби в Київській області; стягнення з ГУ Держпродспоживслужби в Київській області заробітної плати за час вимушеного прогулу; стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів в порядку ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом зазначення: РНОКПП представника позивача та його місце реєстрації; ЄДРПОУ відповідача; адреси електронної пошти позивача та засобів зв`язку; конкретизацією обставин одержання позивачем моральної шкоди із визначенням в чому вона полягала та методики встановлення її розміру із наданням доказів її настання та підтверджуючими наявність моральною шкоди документами; обґрунтування заявлених вимог в аспекті відсутності у відповідача як суб`єкта владних повноважень та юридичної особи права приймати рішення про скорочення чисельності та штату працівників у зв`язку з чим вказати, яким чином та, у який спосіб, діями відповідача право ОСОБА_1 було порушено з розкриттям змісту порушеного права та взаємозв`язку з негативними наслідками, яке це порушення спричинило; визначення загального розміру стягнення та обґрунтованого розрахунку суми середньої заробітної плати; визначення спірного періоду невиплаченої суми заробітної плати з помісячною розбивкою за виключенням вихідних, святкових, неробочих днів, днів відпустки та днів непрацездатності; надання довідки про середню заробітну плату за останні 5 років проходження державної служби. При цьому розрахунок передбачає не простий перелік сум виплат, а здійснення арифметичних дій за допомогою яких проведено обчислення суми, що підлягає стягненню з наданням доказів, які підтверджують кожну складову зробленого розрахунку.

Одночасно суд звертає увагу, що викладений перелік ознак нестійкості психофізичного стану особи не є обґрунтуванням позовних вимог в частині спричинення моральної шкоди заявникові. Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами (медичними довідками, висновками лікаря, епікрізами тощо).

Суд також зобов`язує ОСОБА_1 надати належним чином посвідчену копію довідки про його місце реєстрації, яка є невід`ємною частиною паспорта громадянина України у вигляді ID-картки.

За приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та стверджує, що вимоги зазначені в резолютивній частині охоплюються даною нормою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, ОСОБА_1 взагалі не сплачений судовий збір, з огляду на що суд зауважує таке:

статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На підставі ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 статті 6 закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 заявлено дві вимоги - одна немайнового характеру: про скасування наказу від 20.07.2021 №381-К та майнового характеру,- про стягнення моральної шкоди, проте судовий збір за ці вимоги не сплачено, тому позивачеві необхідно сплатити судовий збір та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у загальному розмірі 1908,00 грн. (100 000* 0,01 = 1000,00 грн.; 2270*0,4= 908,00 грн.). Вказані вимоги не віднесені законом до тих вимог, які звільняються від оплати судового збору.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 було подано клопотання про витребування у відповідача копій доказів, які стали підставою для видання наказу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 20.07.2021 №381-к.

Подане клопотання не містить правових обґрунтувань витребування доказів та оформлено з порушенням вимог, визначених ст.80 КАСУ.

Дослідивши клопотання позивача, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на таке:

за загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до п.5-6 ч.5 ст.160 КАСУ у позовній заяві, поміж іншого, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.

Механізм та порядок витребування доказів у справи визначено ст.80 КАСУ. Так, положеннями вказаної статті передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Як слідує із змісту клопотання останнє не відповідає вимогам ст.80 КАСУ в частині зазначення обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати та заходи, які вживалися ОСОБА_1 для їх самостійного одержання та неможливості отримання доказів з об`єктивних причин.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту и з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.