Рішення № 99986908, 06.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Справа № 160/7613/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та рішення і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , яке прийнято комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових мовах від 22 жовтня 2020 року №2, в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи на посаді електрослюсаря по ремонту обладнання з повним робочим днем у підземних умовах в шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» на посаді підземного гірника з 01.10.1992 року по 20.01.1995 року (2 роки 3 місяці 20 днів);

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо незарахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. «а», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 п. 1 ст. 114, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період його роботи з 01.10.1992 року по 20.01.1995 року (2 роки 3 місяці 20 днів) гірником шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» на підземних роботах з повним робочим днем та періоду навчання з 01.09.1985 року по 12.06.1989 року (3 роки 9 місяців 12 днів) за професією гірник очисного вибою;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу (підземного) стажу період роботи на посаді гірника шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» на підземних роботах з повним робочим днем з 01.10.1992 року по 01.01.1995 року (2 роки 3 місяці 20 днів) і період навчання в ПТУ №32 міста Кривого Рогу з 01.09.1985 року по 12.06.1989 року (3 роки 9 місяців 12 днів);

здійснити перерахунок ОСОБА_1 призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської правці» у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюються пенсія, але не менше як три розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з дати звернення, тобто з поточної виплатою пенсії одним платежем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліків позовної заяви.

01.06.2021 на виконання у звали суду позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору та уточнений адміністративний позов, а також його копії для направлення відповідачу у справі, із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача з ідентичними позовними вимогами.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням 046050008242 від 14.12.2020 «Про призначення пенсії» ОСОБА_1 з 11.12.2020 року було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Для перевірки правильності призначення та нарахування пенсії позивачу адвокат Зеркін А.С. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в інтересах Позивача, з адвокатським запитом, який був отриманий Відповідачем 05.03.2021. У березні 2021 року представником Позивача було отримано Лист «Про розгляд адвокатського запиту» від 12.03.2021 року №0400-010308-8/35033 разом з витребуваними документами.

Позивач посилається на те, що з отриманих документів, а саме розрахунку стажу, йому стало відомо, що при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Відповідачем не зараховано до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. «а», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період його роботи на посаді гірника на підземних роботах з повним робочим днем шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» з 01.10.1992 року по 20.01.1995 року (2 роки 3 місяці 20 днів) та період навчання за професією гірник очисного забою з 01.09.1985 року по 12.06.1989 року (3 роки 9 місяців 12 днів), у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права на отримання пенсії у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки позивач має 15 років 0 місяців 21 день стажу роботи шахтаря на підземних роботах за Списком №1, виходячи з наступного розрахунку: 14 років 0 місяців 23 дні (вже підтверджених та зарахованих Відповідачем до пільгового стажу шахтаря за Списком №1) + 2 роки 3 місяці 20 днів (з 01.10.1992 по 20.01.1995 на посаді підземного гірника шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» не зараховані до пільгового стажу шахтаря за Списком №1) + 3 роки 9 місяців 12 днів (з 01.09.1985 року по 12.06.1989 року період навчання за професією гірник очисного вибою не зарахований до пільгового стажу шахтаря за Списком №1) = 20 років 1 місяць 24 дні.

Позивач вважає, протиправними рішення про результати розгляду заяви від 22 жовтня 2020 року №2 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, прийняте Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та дії Відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. «а», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 01.10.1992 по 20.01.1995 (2 роки 3 місяці 20 днів) на посаді підземного гірника шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» та періоду навчання за професією гірник очисного забою з 01.09.1985 по 12.06.1989 (3 роки 9 місяців 12 днів).

На думку позивача, про необхідність зарахування періоду навчання з 01.09.1985 по 12.06.1989 (3 роки 9 місяців 12 днів) до Списку №1 (підземні, шахтарі) свідчить те, що Позивач після здобуття професії гірник очисного вибою та отримання 12.06.1989 року, зокрема, але не виключно, кваліфікації «машиніст навантажувальної машини почав працювати машиністом навантажувальної машини на шахті «Першотравнева-1» на підземних роботах з повним робочим днем з 30.06.1989. Отже, перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує трьох місяців, і таким чином період навчання повинен зараховуватись до пільгового стажу роботу за Списком №1.

Щодо необхідності зарахування періоду роботи з 01.10.1992 року по 20.01.1995 року (2 роки 3 місяці 20 днів) на посаді гірника на підземних роботах з повним робочим днем шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» позивач зазначає, що в трудовій книжці Позивача вказано, що він з 24.02.1992 по 01.01.1995 працював на посаді гірника на підземних роботах з повним робочим днем шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда». (Розпорядження №5-к від 25.02.1992). Архівною довідкою від 07.08.2020 №118, яка видана Позивачу, також підтверджується робота за професією, підземного гірника, згідно Розпорядження №5-к від 25.02.1992, в період з 24.02.1989 по 01.01.1995. Згідно даних, які містяться в особовій картці №79 (№ табеля 4018), Позивач працював на посаді підземного гірника з повним робочим днем, згідно розпорядження №5-к від 25.02.1992. Однак Відповідачем не враховано період з 01.10.1992 по 01.01.1995 з мотивів нібито відсутності даних у архівній довідці про заробітну плату у цей період, не зважаючи на наявність запису у трудовій книжці Позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, та наданої Позивачем додатково архівної довідки від 07.08.2020 №118, щодо роботи на посаді гірника на підземних роботах з повним робочим днем. Тобто вищевказаними документами підтверджується, що період роботи Позивача на посаді гірника на підземних роботах з повним робочим днем з 24.02.1992 по 01.01.1995 (2 роки 10 місяці 27 днів) повністю відноситься до Списку №1, а отже і вказаний період роботи не врахований у рішенні про результати розгляду заяви комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах №2 від 22.10.2020 року прийнятому Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, має входити до пільгового стажу підземних шахтарів за Списком №1.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача копію матеріалів пенсійної справи та встановлено строк для їх подання.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів, що підтверджується матеріалами справи.

30.06.2021 засобами електронного зв`язку та 06.07.2021 засобами поштового зв`язку до суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування зазначеної правової позиції відповідачем було зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 11.12.2020 отримує пенсію за віком за Списком №1. Відповідно до матеріалів пенсійної справи пенсію позивачу обчислено із загального стажу 41 рік 11 місяців 27 днів, з них: Список №1 (підземний) - 14 років 23 дні, Список №1 (поверховий) - 2 роки 7 місяців 1 день (стаж зараховано по 10.11.2020).

Відповідач вказує, що спірним періодом, який Головним управлінням не було враховано до стажу роботи, що дає право на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є: період навчання Позивача з 01.09.1985 по 12.06.1989 за професією «гірник очисного вибою» у професійно-технічному училищі №32. Зазначений період не може бути зарахований до пільгового стажу з наступних підстав: ОСОБА_1 з 01.09.1985 по 12.06.1989 навчався в професійно-технічному училищі №32 м. Кривого Рогу і здобув професію «гірник очисного вибою». Після закінчення навчального закладу з 30.06.1989 по 24.11.1989 працював машиністом навантажувальної машини. Оскільки після закінчення навчання Позивач не працював за набутою професією, підстави для зарахування часу навчання до пільгового стажу роботи відсутні.

Щодо вимоги Позивача про зарахування до пільгового (підземного) стажу періоду роботи на посаді гірника шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» на підземних роботах з повним робочим днем з 01.10.1992 по 01.01.1995, Відповідач посилається на те, що 08.12.2020 позивач звернувся до територіального управління із заявою (встановленого зразка) про призначення пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши відповідний пакет документів. Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 не зарахований період з 01.10.1992 по 01.01.1995. Відповідно до записів трудової книжки Позивач працював в шахті «Першотравнева-1» виробничого об`єднання «Кривбасруда». В довідці з Єдиного державного реєстру зазначено, що державна реєстрація державного підприємства Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахисту припинена в результаті її ліквідації за рішенням власників, що не пов`язано з реорганізацією. У такому випадку, підтвердження стажу роботи відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 проводиться Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах. Структурним відділом управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були направлені заява позивача про підтвердження пільгового стажу та відповідний пакет документів для розгляду комісією питання щодо можливості зарахувати періоди роботи позивача з 01.10.1992 по 01.01.1995 у Криворізькому державному гірничорудному управлінні гідрозахисту до стажу роботи, що дає право на призначення відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час розгляду пред`явлених документів встановлено наступне: В довідці від 07.08.2020 №118, виданої ДП «Кривбасшахтозакриття» зазначено, що ОСОБА_1 працював на ш. «Першотравнева-1» 30.06.1989 по 24.11.1989 - «підземним машиністом навантажувальної машини»; з 24.02.1992 по 01.01.1995 - «підземним гірником»; з 05.05.1996 по 15.03.1998 - «підземним машиністом електровозу». У відомостях нарахувань заробітної плати Позивач значиться з червня по листопад 1989, з лютого по вересень 1992, з травня 1996 по березень 1998, заробітна плата нараховувалась. Комісією прийнято рішення №2 від 22.10.2020, відповідно до якого підтверджено періоди роботи позивача з 30.06.1989 по 24.11.1989, з 24.02.1992 по 30.09.1992, з 05.05.1996 по 15.03.1998 для зарахування до пільгового стажу за Списком №1. Зазначене рішення комісії до відома було направлено безпосередньо на адресу позивача. Враховуючи фактичні обставини справи, відповідачем було зазначено, що до компетенції територіального відділу органу Пенсійного фонду України не належить вирішення питання щодо зарахування наявного стажу до пільгового.

Відповідач наголошує, що спеціальний стаж Позивача, згідно матеріалів пенсійної справи, становить 14 років 27 днів, тому у Позивача відсутнє право на перерахунок пенсії в розмірі 80% заробітної плати.

Разом із відзивом, який надійшов до суду 06.07.2021 засобами поштового зв`язку до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 05.09.2000 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області.

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатами розгляду заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, від 22.10.2020 №2 підтверджено період роботи з 30.06.1989 по 24.11.1989, з 24.02.1992 по 30.09.1992, з 05.05.1996 по 15.03.1998, для зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування вказаного рішення вказано, що в особових рахунках по заробітній платі заявник значиться з червня по листопад 1989, з лютого по вересень 1992, з травня 1996 по березень 1998, заробітна плата нараховувалась (довідка від 07.08.2020 №56).

08.12.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком по Списку №1 з відповідним пакетом документів.

Рішенням Криворізького північного об`єднаного управління ПФУ №046050008242 від 14.12.2020 ОСОБА_1 призначено з 11.12.2020 пенсію за віком за Списком №1, виходячи із страхового стажу (повного) - 41 рік 11 місяців 27 днів; страхового стажу до 01.01.2004 - 15 років 9 місяців 24 дні; страховий рік після 01.01.2004 - 12 років 2 місяці 3 дні; додаткові роки за списком №1 - 14 років 0 місяців 0 днів; в тому числі: Робота за списком №1 - 16 років 7 місяців 24 дні, в загальному розмірі 4055,04 грн.

Листом відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд адвокатського запиту» від 12.03.2021 №0400-010308-8/35033 адвокату Зеркіну А.С. з питання призначення пенсії ОСОБА_1 повідомлено:

- пенсію ОСОБА_1 обчислено із загального стажу 41 рік 11 місяців 27 днів, з них Список №1 (підземний) - 14 років 23 дні, Список №1 (поверхневий) - 2 роки 7 місяців 1 день. Стаж зараховано по 10.11.2020. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за період роботи з 01.07.2020 по 30.11.2020 (172 міс.) - 9419,99 грн. (1.21342 х 7763.17 грн), де індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1.21342, середня заробітна плата для обчислення - 7763,17 грн. Розрахунок пенсії на 11.12.2020: розмір пенсії за віком - 3948,90 грн.; доплата за понаднормовий стаж - за 6 років - 106,14 грн.; розмір пенсії складає - 4055,04 грн.;

- ОСОБА_1 надав довідку про навчання від 17.08.2020 № 09-04/84 за період з 01.09.1985 по 12.06.1989, в якій зазначена професія гірник очисного забою. Оскільки ОСОБА_1 після здобутої професії з 30.06.1989 по 24.11.1989 працював машиністом навантажувальної машини, до пільгового стажу навчання зарахувати не можливо;

- Комісією при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області для підтвердження пільгового стажу за Списком № 1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 за № 920 листом 22.10.2020 № 2 від для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 прийнято рішення про підтвердження періодів роботи: з 30.06.1989 по 24.11.1989 - машиніст навантажувальної машини; з 24.02.1992 по 30.09.1992 - гірник; з 05.05.1996 по 15.03.1998 - машиніст електровозу. Період роботи в ш. «Першотравнева» на посаді гірничого робітника з 01.10.1992 по 20.01.1995 зарахований до загального стажу, оскільки не був підтверджений Комісією при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області;

- по даним документам пенсійної справи ОСОБА_1 стаж згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» складає - 14 років 23 дні, а саме: військова служба - 2 рік 18 днів.; Список № 1 (підземні шахтарі) - 12 років 5 днів.

Не погоджуючись з діями Головного управління щодо незарахування до пільгового стажу за Списком №1 період навчання період роботи з 01.10.1992 року по 20.01.1995 року та періоду навчання з 01.09.1985 року по 12.06.1989 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486 (далі - Положення №№28-2), Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За нормами ч.2 ст.114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що норми чинного законодавства встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Із записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом встановлено, що позивач до вступу на роботу навчався з 01.09.1985 по 12.06.1989 СПТУ №32 м. Кривого Рогу за професією гірник очисного вибою (диплом № НОМЕР_3 ) та в подальшому працював, зокрема:

- рудоуправління Першотравенськ об`єднання «Кривбасруда»:

- 30.06.1989 - прийнятий на шахту «П-1» машиністом навантажувальної машини 4р. на підземні роботи з повним робочим днем (наказ №86 від 30.06.1989);

- 24.11.1989 - звільнений за п.3 ст.36 КЗпП УРСР (у зв`язку з призовом до Радянської Армії) (розпорядження №136 від 24.11.1989);

- Шахта «Першотравнева-1» об`єднання «Кривбасруда»:

- 24.02.1992 - прийнятий гірником 3 розряду на підземні роботи з повним робочим днем (розпорядження №5-к від 25.02.1992);

- 01.01.1995 - Шахта «П-1» ліквідована наказом в/о «Кривасруда» №169 від 26.12.1994 (наказ №317 від 30.12.1994);

- 20.01.1995 - звільнений за переводом за п.5 ст.36 КЗпП України на шахту ім.Леніна в/о «Кривбасруда» (розпорядження №16-к від 20.01.1995).

Згідно з розрахунком стажу ОСОБА_1 (витяг з електронної пенсійної справи) до страхового стажу зараховані, зокрема, наступні періоди: 01.09.1985-12.06.1989 - навчання у вищих/серед.НЗ - 3 роки 9 місяців 12 днів; 01.10.1992-20.01.1995 - 2 роки 3 місяці 20 днів. Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача до пільгового стажу вказані періоди відповідачем зараховано не було.

Пунктом 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за №1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Список №1 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, чинний на період роботи позивача затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, містить в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 12.06.1989 закінчив Середнє професійно-технічне училище №32 м. Кривого Рогу за професією «гірник очисного вибою», а з 30.06.1989 був прийнятий на шахту «П-1» машиністом навантажувальної машини 4р. на підземні роботи з повним робочим днем,

При цьому, посилання пенсійного органу про неможливість зарахування періоду навчання до пільгового стажу через те, що у дипломі професією позивача визначено «гірник очисного вибою», а працевлаштований позивач машиністом навантажувальної машини, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до диплому № НОМЕР_3 ОСОБА_1 здобув кваліфікацію: «машиніст електровозу 4 розряду, машиніст скреперної установки 4 розряду, машиніст навантажувальної машини 3 розряду», тобто позивач працевлаштований за набутою під час навчання кваліфікацією.

Оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання в ПТУ і днем зарахування на роботу за професією не перевищує 3 місяців, то період навчання позивача з 01.09.1985 по 12.06.1989 в СПТУ №32 повинен бути зарахований до пільгового трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №683/1774/16-а та від 09.07.2020 у справі №308/13118/16-а.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Разом із тим, з наявної у матеріалах справи копії електронної пенсійної справи позивача судом встановлено, що військова служба ОСОБА_1 в Радянській Армії у період з 08.12.1989 по 25.12.1991 зарахований до пільгового стажу №1 як 2 роки 0 місяців 18 днів.

Отже, суд звертає увагу, що час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (абз.2 ч.1 ст.8 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Таким чином, період навчання в СПТУ №32 з 01.09.1985 по 12.06.1989 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача з урахуванням обмежень, встановлених абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на встановлені у справі обставини, суд прийшов до висновку, що під час призначення пенсії позивачу (з 11.12.2020) відповідачем було неправомірно незараховано до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період навчання в СПТУ №32 м. Кривого Рогу з 01.09.1985 по 12.06.1989, проте окремої відмови в зарахуванні вказаного періоду до пільгового стажу роботи позивача, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахуванню ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду його навчання в СПТУ №32 м. Кривого Рогу з 01.09.1985 по 12.06.1989.

Оскільки відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного періодів роботи до пільгового стажу, а тому порушені позивачем права підлягають відновленню судом.

Таким чином, належним способом захисту прав є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період його навчання в СПТУ №32 м. Кривого Рогу з 01.09.1985 року по 12.06.1989 року з урахуванням обмежень, встановлених абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Поряд із цим, в ході судового розгляду було встановлено, що рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатами розгляду заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, від 22.10.2020 №2 не було підтверджено період роботи з 01.10.1992 по 20.01.1995, з посиланням на ненарахування заробітної плати у вказаний період, про що свідчить довідка від 07.08.2020 №56. Враховуючи вищенаведене, відповідачем під час призначення пенсії не зараховано період роботи позивача 01.10.1992 по 20.01.1995 до пільгового стажу.

Суд зазначає, що сторонами не заперечується факт ліквідації правонаступника шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» - Державного підприємства Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту (Управління «Кривбасгідрозахист» (код ЄДРПОУ 30166722), тобто в силу ч.1 ст.78 КАС України вказана обставина не потребує доказування.

Процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника, визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (далі - Порядок №18-1).

Відповідно до п. 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (п.6 Порядку №18-1).

Згідно з п. 11 Порядку №18-1 із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:

документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

трудова книжка;

документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:

довідка про заробітну плату;

копії документів про проведення атестації робочих місць;

копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Відповідно до пунктів 14 та 15 Порядку №18-1 Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що доказів повідомлення позивача в п`ятиденний строк з дня прийняття рішення Комісії від 22.10.2020 №2 відповідачем в порушення обов`язку доказування, визначеного ч.2 ст.77 КАС України, до суду надано не було.

Як вже зазначено судом вище, чинним законодавством вставнолений виключний приорітет трудової книжки.

На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162).

Відповідно до п.1.2 Інструкції №162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу.

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №162 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців» при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

Згідно з пунктом 4.1. Інструкції №162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З аналізу наведених положень вбачається, що обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

В подальшому наведені норми були перенесені в Інструкцію про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція №58).

Крім того, відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, спірний період роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці серії НОМЕР_4 , засвідчені підписами уповноваженої особи та містять відповідні печатки, відтак відомості, які зазначені в трудовій книжці свідчать про те, що позивач працював у вказаний період.

Судом в ході судового розгляду не встановлено, що в основу оскаржуваного рішення відповідача не були покладені зауваження до заповнення в трудовій книжці спірного періоду роботи з 01.10.1992 по 20.01.1995.

Таким чином, оскільки позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17 (провадження №К/9901/768/17).

Разом із тим, стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №1 у період з 01.10.1992 по 20.01.1995 (гірником на підземних роботах з повним робочим днем) додатково підтверджується довідкою від 07.08.2020 №118, виданою Архівним відділом державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» та особовою карткою ОСОБА_1 , №79 (табельний №4018).

При цьому, суд звертає увагу, що Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

В даному випадку, суд звертає увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей з посиланням на дати та номери відповідних наказів, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим відсутність в довідці даних щодо нарахування заробітної плати за вказаний період, не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до стажу.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано.

Оскільки спірний період роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , засвідчені підписами уповноваженої особи та містять відповідну печатки, відтак відсутні підстави для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.10.2020 №2 в частині непідтвердження періоду роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, з 01.10.1992 по 20.01.1995 гірником 3 розряду на підземних роботах з повним робочим днем на шахта «Першотравнева-1» об`єднаня «Кривбасруда», у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування.

Крім того, у суду наявні правові підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо незарахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду його роботи з 01.10.1992 року по 20.01.1995.

Отже, суд приходить до висновку, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

- зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду його роботи з 01.10.1992 року по 20.01.1995 гірником 3 розряду на підземних роботах з повним робочим днем на шахта «Першотравнева -1» об`єднання «Кривбасруда»;

- здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду його навчання в СПТУ №32 м. Кривого Рогу з 01.09.1985 року по 12.06.1989 року та період роботи з 01.10.1992 року по 20.01.1995 гірником 3 розряду на підземних роботах з повним робочим днем на шахта «Першотравнева -1» об`єднання «Кривбасруда» з моменту її призначення - з 11 грудня 2020 року за вирахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської правці» з дати звернення, тобто з поточної виплатою пенсії одним платежем, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

При цьому, суд наголошує, що не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового стажу позивача, оскільки це є дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідачем не проводився розрахунок пільгового стажу позивача з урахуванням періоду, врахованого судом у цьому рішенні, то суд вважає за необхідне відмовити у позовних вимог в цій частині через їх передчасність.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 1816,00 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 29.04.2021 №15, №0.0.2140960665.1 від 26.05.2021, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1513,30 грн.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахуванню ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду його навчання в СПТУ №32 м. Кривого Рогу з 01.09.1985 по 12.06.1989.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період його навчання в СПТУ №32 м. Кривого Рогу з 01.09.1985 року по 12.06.1989 року з урахуванням обмежень, встановлених абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.10.2020 №2 в частині непідтвердження періоду роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, з 01.10.1992 по 20.01.1995 гірником 3 розряду на підземних роботах з повним робочим днем на шахта «Першотравнева-1» об`єднання «Кривбасруда».

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо незарахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду його роботи з 01.10.1992 року по 20.01.1995.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду його роботи з 01.10.1992 року по 20.01.1995 гірником 3 розряду на підземних роботах з повним робочим днем на шахта «Першотравнева-1» об`єднаня «Кривбасруда».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду його навчання в СПТУ №32 м. Кривого Рогу з 01.09.1985 року по 12.06.1989 року та період роботи з 01.10.1992 року по 20.01.1995 гірником 3 розряду на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева-1» об`єднаня «Кривбасруда» з моменту її призначення - з 11 грудня 2020 року за вирахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 513,30 грн. (одна тисяча п`ятсот тринадцять гривень 30 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно