Постанова № 9998565, 21.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2010 року Справа № 2а-15116/09/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Ковальової Т.І.

при секретарі Скрипкіної А.О.,

в присутності сторін:

від позивача: Каргаєв Д.М.., довіреність б/н від 30.04.2010 року

від відповідача: Калінін А.Ю., довіреність № 7/9/10 від 04.01.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» з позовом до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення № 0000232320/0 від 03.04.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі і вважає, що вони є необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради № 1382102 0000 006836 від 05.12.2005 року (а. с. 17).

Актом № 150/23-20/33922724 від 26 березня 2008 року про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Лугбарімпекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2007 року встановлено:

на порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 ВР (із внесеними змінами та доповненнями); ТОВ «Лугбарімпекс» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2007 року на суму 476370,00 грн..

На порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) підприємством неправомірно завищено суму різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту за листопад 2007 року з ПДВ в розмірі 476370,00 грн. та занижено позитивне значення, суму ПДВ яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду на 3096,00 грн. (а.с. 8-16).

03 квітня 2008 року ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську прийнято податкове повідомлення рішення № 0000232320/0 на підставі акту перевірки № 150/23-20/33922724 від 26 березня 2008 року, яким встановлено порушення ТОВ «Лугбарімпекс» п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 476370,00 грн. та зобовязано позивача сплатити штрафні (фінансові) санкції (а. с. 7).

01 жовтня 2007 року між приватним підприємством «Торгівельна фірма «Лугторгпарк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» був укладений договір купівлі-продажу обладнання № 01/10-07, згідно, якого продавець продає, а покупець придбає у власність обладнання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» перерахувало приватному підприємству «Торгівельна фірма «Лугторгпарк» у період з 23 листопада 2007 року по 30 листопада 2007 року 2250000,00 грн. згідно договору № 01/10-07 від 10.10.2007 року за обладнання (а. с. 40-43).

Згідно акта прийма передачі від 05 листопада 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» отримало від приватного підприємства «Торгівельна фірма «Лугторгпарк» обладнання на загальну суму 2 821 440,00 грн. (а. с. 44).

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.02.2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Торгівельна фірма «Лугторгпарк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» про визнання недійсним договору (а. с. 119-120).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.п. 7.7.1 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 8-1.2 статті 8-1 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення рішення підлягають задоволеню оскільки, у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження доводи відповідача про безтоварність угоди між ПП «Торгівельна фірма «Лугторгпарк» та ТОВ «Лугбарімпекс». ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську не надало доказів того, що угода укладена між приватним підприємством «Торгівельна фірма «Лугторгпарк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» є недійсною і була безтоварною.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02 лютого 2009 року встановлено, що на виконання умов вказаного договору ПП «Торгівельна фірма «Лугторгпарк» продав, а ТОВ «Лугбарімпекс» купив обладнання вартістю 2 821 440 грн., що підтверджено видатковою накладною від 02.11.07 № 45-0000781 на вказану суму та актом приймання - перерачі обладнання від 05 листопада 2007 року на вказану суму, доданими до справи ТОВ «Лугбарімпекс».

Документи, якими підтверджено факт продажу обладнання, складені у встановленому законом порядку і підписані повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень. Сторони фактично виконали угоду: позивач передав, а відповідач прийняв обладнання та частково оплатив його вартість. Сторони оформили господарську операцію по купівлі-продажу обладнання у відповідності до умов договору і вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Про товарність угоди № 01/10-07 від 01 жовтня 2007 року встановлено у судовому засіданні та підтверджується актом прийому - передачі, податковою накладною, що за формою відповідає чинному законодавству, платіжними дорученнями про перерахування коштів за товар.

З додатків акту перевірки від 26.03.2008 року вбачається, що з перерахованої суми за обладнання 2345367,00 грн сплачена сума ПДВ (аркуш справи 19,147, 152).

ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську не надала доказів, що наведені в податковій накладній відомості не відповідають дійсності та не довело суду про безтоварність операцій, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення № № 0000232320/0 від 03.04.2008 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Лугбарімпекс" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 476 370 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн...

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лугбарімпекс" судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 26 травня 2010 року.

СуддяКовальова Т.І.