Постанова № 9998546, 13.01.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

<Текст >

13 січня 2010 року <Текст >Справа № 2а-6505/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.

за участю представників:

від позивача Белікової К.Г. (довіреність від 26.11.2009 б/н);

від відповідача 1 Онищук Я.В. (довіреність від 17.03.2009 № 17);

від відповідача 2 Проценко Ю.В. (довіреність від 24.12.2009 № 07-01-14-23/5969)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративний позов Українсько-Турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Ізміт», м. Запоріжжя

до: 1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

2. Запорізької митниці

про скасування податкової вимоги від 14.10.2009 № 1/813

ВСТАНОВИВ:

27.11.2009 Українсько-Турецьке товариство з обмеженою відповідальністю «Ізміт» (далі УТ ТОВ «Ізміт», позивач) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, відповідач 1) та Запорізької митниці (далі відповідач 2), в якому просить визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу відповідача 1 від 14.10.2009 №1/813.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на закони України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон №2181-ІІІ) і зазначає, що у листопаді 2009 року позивачем отримано першу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 14.10.2009 №1/813, у якій повідомлялося про наявність узгодженого податкового боргу у розмірі 15585,47 грн., у тому числі за платежами: мито на товари, що ввозяться субєктами підприємницької діяльності у розмірі 15207,50грн. та пеня у розмірі 377,97грн. Позивач вважає таку податкову вимогу протиправною, оскільки УТ ТОВ «Ізміт» не здійснювало самостійного узгодження суми податкового зобовязання та відповідачами на адресу позивача податкові повідомлення-рішення, про визначення суми податкового зобовязання, не надсилалися.

Представник відповідача 1 у судовому засідання проти позову заперечив. Зокрема зазначив, що Державна митна служба є контролюючим органом, у відповідності до приписів чинного законодавства України, та уповноважена здійснювати заходи погашення податкового боргу. Законом №2181-ІІІ встановлений порядок стягнення податкового боргу на підставі подання контролюючого органу. Представник відповідача 1 вказує, що процедура узгодження суми податкового зобовязання покладається, у даному випадку, на митний орган, а податковий орган здійснює заходи з погашення податкового боргу на підставі подання контролюючого органу. Ураховуючи викладене, представник відповідача 1 просить відмовити УТ ТОВ «Ізміт» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 2 у судовому засідання проти позову заперечив. Зокрема зазначив, що за результатами інвентаризації позивача, проведеної у ході позапланової виїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи, виявлено факт відсутності майна, ввезеного в якості інвестиції до статутного фонду товариства. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР, необхідність сплати ввізного мита по ввезеному на митну територію майна в якості внеску до статутного фонду, виникає у день відчуження такого майна, у даному випадку у день встановлення факту відсутності такого майна. Представник відповідача 2 зазначив, що сума податкового зобовязання самостійно узгоджена платником податків на момент подання вантажної митної декларації при ввезені майна в якості внеску до статутного фонду, та у разі її несплати у встановлений строк у випадку відчуження такого майна, вона вважається сумою податкового боргу. Оскільки позивач суму боргу по ввізному миту у розмірі 15207,00 не сплатив, відповідач 2 надіслав відповідачу 1 подання для здійснення заходів з погашення податкового боргу УТ ТОВ «Ізміт». На підставі викладеного, представник відповідача 2 вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне .

В період 13-22.04.2009 посадовими особами Запорізької митниці проведено перевірку стану дотримання УТ ТОВ «Ізміт» законодавства України з питань митної справи. Проведеною перевіркою встановлено факт відсутності у позивача майна, що було ввезено на митну територію України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду УТ ТОВ «Ізміт». За результатами проведеної перевірки, відповідачем 2 22.04.2009 складено акт №4/9/112000000/002451099.

На підставі виявлених під час перевірки порушень, відповідачем 2 направлені відповідачу 1 подання для здійснення заходів з погашення податкового боргу від 14.05.2009 № 11, від 24.06.2009 № 16 та від 06.08.2009 № 21.

Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, на підставі отриманих від Запорізької митниці поданнів, 14.10.2009 винесено першу податкову вимогу № 1/813, якою визначено, що позивач має сплатити заборгованість по миту на товари, що ввозяться субєктами підприємницької діяльності у розмірі 15207.50 та пеню у розмірі 377,97грн.

Вважаючи, що вказана вимога суперечить приписам чинного законодавства України, УТ ТОВ «Ізміт» звернулося до суду із позовом про її скасування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Митна декларація, у відповідності п. 12 ст. 1 Митного кодексу України - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на митну територію України було ввезено майно, в якості внеску іноземного інвестора. Вказане майно ввезено в якості інвестиції до статутного фонду позивача.

У відповідності до приписів ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 №93/96-ВР, майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

Як свідчать матеріали справи, факт відсутності майна на підприємстві УТ ТОВ «Ізміт», яке було ввезено у якості інвестиції до статутного фонду, встановлено під час проведення відповідачем 2 перевірки позивача в період 13-22.04.2009, у звязку із чим відповідач 2 надіслав відповідачу 1 подання від 24.06.2009 № 16, на підставі якого відповідачем 1 було прийнято першу податкову вимогу від 14.10.2009 №1/813 про сплату 15585,47 грн., у тому числі 15207,50грн. основного платежу та 377,97грн. пені.

Із матеріалів справи вбачається, що митна вартість товару, задекларована позивачем у вантажній митній декларації від 23.04.2007 № 112000002/7/3702 співпадає із розрахунком суми податку по цій декларації, визначеного відповідачем 2 та складає 93425,00грн. Щодо вантажної митної декларації від 16.02.2007 № 112000002/7/1238, то митна вартість товару складає 113120,00грн, у той час, як відповідачем 2 під час проведення перевірки вказано суму митної вартості цього товару 106050,00грн. Тобто, податок по миту на товар, по декларації від 16.02.2007 № 112000002/7/1238, не може бути узгоджений, оскільки розмір мита, задекларований позивачем різниться від розміру мита, визначено відповідачем 2 під час проведення перевірки.

Закон №2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 1.10 ст. 1 Закону №2181-ІІІ, податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Податковий борг (недоїмка), у розумінні приписів Закону №2181-ІІІ - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Узгодження суми податкового зобовязання, у відповідності до приписів Закону №2181-ІІІ, здійснюється на підставі або самостійно визначених сум податкових зобовязань за даними декларацій, що подаються платником податків, або на підставі податкового повідомлення, що направляється платнику податків контролюючим органом, який здійснив нарахування суми податкового зобовязання.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону №2181-ІІІ, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 Закону №2181-ІІІ, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Тобто, із вищевказаних приписів Закону №2181-ІІІ вбачається, що відповідач 2, за результатами проведеної перевірки позивача, у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 цього Закону, повинен був надіслати позивачу податкове повідомлення, із зазначенням суми податкового зобовязання та підстави його нарахування. Як свідчать матеріали справи, відповідачем 2, в порушення норм Закону №2181-ІІІ, податкове повідомлення, стосовно позивача не виписувалось та не надсилалось. Крім того, відповідачем 2 позивачу визначений інший розмір мита на товари, ніж задекларований позивачем у вантажній митній декларації від 16.02.2007 № 112000002/7/1238, тому висновки відповідача 2 щодо узгодженості боргу по миту на товари не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

З вказаних приписів Закону №2181-ІІІ вбачається, що умовою виставлення платнику податків першої податкової вимоги є закінчення граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Із матеріалів справи вбачається, що позивачем податкове зобовязання по миту на товари, що ввозяться субєктами підприємницької діяльності у розмірі 15585,47 грн., в тому числі 15207.50грн. за основним платежем та 377,97грн. самостійно не узгоджувалось. Указане зобовязання УТ ТОВ «Ізміт» було визначено відповідачем 2 за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки 22.04.2009, на підставі приписів ст. 4 Закону №2181-ІІІ.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як свідчать приписи п.п. 5.2.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ,у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Оскільки відповідачем 2 щодо позивача не приймалось податкове повідомлення, УТ ТОВ «Ізміт» не мало змоги здійснити його оскарження до відповідних компетентних органів, що порушує визначені законодавством права позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем 2 порушено приписи п. 6.1 ст .6 Закону №2181-ІІІ, а саме позивачу не надсилалося податкове повідомлення, із зазначенням підстави для нарахування податкового зобовязання, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої нараховане податкове зобовязання, суми податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності), у звязку із чим перша податкова вимога відповідача 1 від 14.10.2009 № 1/813 є безпідставною та такою, що порушує права позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними та обґрунтованими, а, відповідно, перша податкова вимога від 14.10.2009 № 1/813 є такою, що суперечить приписам Закону №2181-ІІІ.

Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Українсько-Турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Ізміт» -задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя від 14.10.2009 № 1/813.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-Турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Ізміт» (ЄДРПОУ 24510993) державне мито у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 18.01.2010р.

Суддя (підпис) О.С.Янюк