Постанова № 9998489, 10.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року о 15 год. 28 хв. Справа № 2а-2239/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріГорбовій І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»,

м. Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в

частині, -

за участю представників сторін:

від позивача: Саланська І.Л., довіреність № 7 від 06.05.2010 р.

від відповідача: Андросович Г.Є., довіреність від 27.07.2009 р.;

Хорунжий Я.В., довіреність від 12.10.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі в якому просив суд визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0001050201/0 від 05.07.2004 р. в частині зменшення податкового кредиту на суму 596515,01 грн. і штрафу 615875 грн.; рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про результати розгляду скарги № 10288/10/10 від 30.07.2004 р. в частині зменшення податкового кредиту на суму 596515,01 грн. і штрафу 615875 грн.; рішення ДПА у Запорізькій області про результати розгляду скарги № 3458/10/25-020 від 27.08.2004 р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 18.04.2007 р. залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2008 р. позовні вимоги задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 05.07.2004 р. № 0001050201/0 в частині зменшення податкового кредиту на суму 596515,01 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 615875 грн. з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2010 р. ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2008 р. та постанова господарського суду Запорізької області від 18.04.2007 р. по справі № 5/240-АП скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування первісного позову позивач посилається на те, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя порушено п. п. 1.6 п. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами від 16.09.2002 р. № 429. Вказує, що операцію щодо продажу сировини слід розглядати цілком, а не лише її першу половину, оскільки зобовязання з ПДВ при реалізації сировини дійсно було зменшено, але ж на таку ж суму на яку і біло зменшено податковий кредит під час повернення цих самих матеріалів. Тобто, за твердженням позивача, сумарно у підприємства ніяких змін у структурі зобовязань по ПДВ з приводу здійснення наведеної операції не відбулось. Зазначає, що ВАТ «Запоріжабразив» правомірно сформовано розмір податкового кредиту за придбаним товаром, підстави для його зменшення відсутні, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає нормативу згідно з яким потрібно корегувати податковий кредит, якщо придбаний товар у подальшому продано за ціною нижчою від ціни придбання. Також вважає, що відповідачем було безпідставно нараховано фінансові санкції на підставі п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки вказаний пункт стосується тільки заниження податкового зобовязання у великих розмірах, що не було встановлено під час перевірки.

У письмових поясненнях від 26.05.2010 р. також зазначив, що реалізація товарно-матеріальних цінностей по цінам нижчим за ціни придбання була обґрунтована намірами комбінату одержати в майбутньому періоді додатковий прибуток. Продаж ВАТ «Запоріжабразив» вказаних ТМЦ (бокситів) ДП «Укрметімпекс» був здійснений з урахуванням того, що ці ж ТМЦ будуть викуплені по цим же цінам в разі невиконання ДП «Укрметімпекс» доручень по пошуку необхідних бокситів. Результат взаємовідносин ВАТ «Запоріжабразив» та ДП «Укрметімпекс» саме такий умови домовленостей щодо пошуку бокситів із необхідними показниками не були виконані, а тому в подальшому ТМЦ були реалізовані комбінату по тих же низьких цінах. По цих цінах ці ТМЦ були використані при виробництві власної продукції ВАТ «Запоріжабразив», що призвело до отримання додаткового прибутку в розмірі 2982575,1 тис. грн. Також відзначає, що обставини продажу товарів у грудні 2001 р. вже були предметом судового розгляду за позовом ВАТ «Запоріжабразив» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання недійсним актів. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 р. у справі № 32/51, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.02.2007 р. встановлено правомірність такої операції.

В судовому засіданні 26.05.2010 р. представник позивача заявив клопотання про часткову відмову від позовних вимог. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 р. закрито провадження у адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання недійсним рішення про результати розгляду скарги № 10288/10/10 від 30.07.2004 р. в частині зменшення податкового кредиту на суму 596515,01 грн. і штрафу 615875 грн. та Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області щодо визнання недійсним рішення про результати розгляду скарги № 3458/10/25-020 від 27.08.2004 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених вище.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 25.05.2010 р. зазначає, що операції позивача не були спрямовані на отримання доходу, оскільки не призвели до збільшення економічних вигод. Навпаки, внаслідок здійснення позивачем вказаних операцій (тобто продажу ТМЦ за ціною нижче ціни придбання) економічна вигода позивача зменшилася, а відтак є правомірним висновок перевіряючих щодо не повязаності зазначених операцій із господарською діяльністю позивача, і відповідно права на податковий кредит. Також податкова інспекція заперечує проти тверджень позивача про порушення вимог п. 1.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок та зазначає, що в акті відображені всі суттєві обставини, що були виявлені під час перевірки. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили, вважають його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

В період з 25.03.2004 р. по 01.07.2004 р. фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено комплексну планову документальну перевірку з питань дотри мання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим акціонерним товарис твом «Запорізький абразивний комбінат» за період з 01.07.2001р. по 31.12.2003 р.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п. п. 7.4.1 п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Зако ну України «Про податок на додану вартість», п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємств» підприємство в грудні 2001 р. здійснює реалізацію си ровини ДП «Укрметімпекс» за ціною нижче ціни придбання, що призвело до завищен ня податкового кредиту у розмірі 596 515,01 грн.

За результатами перевірки складено акт № 60/32-02/00222226 від 01.07.2004 р. на під ставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001050201/0 від 05.07.2004 р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1 270470 грн. основний платіж та 635 235 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про що свідчить скарга № 2/3219 від 16.07.2004 р. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 10288/10/10 від 30.07.2004 р., яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повід омлення-рішення № 0001050201/0 від 05.07.2004 р. без змін.

Позивач подав скаргу № 2/35550 від 12.08.2004 р. до ДПА у За порізькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 3458/10/25-020 від 27.08.2004 р. Вказаним рішенням податкове повідомлення-рішення № 0001050201/0 від 05.07.2004 р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0001050201/0 від 05.07.2004 р. ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

В акті перевірки щодо виявленого порушення встановлено наступне: відповідно до договору № 53/10 від 03.10.2000 р. ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» зобов'язується здійснити поставку ДП «Укрметімпекс» продукція власного виробництва. Згідно акту прийому-передачі від 20.12.2001 р. та податкової накладної № 1045 від 20.12.2001 р. була здійснена реалізація покупної сировини (тканини, боксити, нафтококс) на загальну суму 3 624 330,96 грн. (ПДВ - 724 866,19 грн.), фактична вар тість придбаної сировини складає 6 604 346,03 грн. (ПДВ - 1 320 869,21 грн.).

Придбання сировини за ціною вище ціни реалізації, підтверджено наступними до кументами: тканину хлопчатопаперову сурову арт. 23560 придбано у нерезидента «Linz Textill GmbH» Австрія, за договором № ПП 1323/69-20133 від 08.06.2000р. Відповідно ванта жно-митній декларації № 11200/1/204059 від 15.06.2001 р. придбано 17865,90м. тканини за ціною 3,38 німецьких марок (курс 2,34588 грн.) або 7,93 грн. за погонний метр, реалі зовано нижче ціни придбання 17441,8 м. тканини; тканину хлопчатопаперову сурову арт. 40664 придбано у нерезидента «Linz Textill GmbH» Австрія, за договором № ПП 1323/69-20133 від 08.06.2000 р. Відповідно вантажно-митній декларації № 11200/1/200449 від 24.01.2001 р. придбано 3241,0 м. тканини за ціною 3,36 німецьких марок (курс 2,612882 грн.) або 8,78 грн. за погонний метр, реалі зовано нижче ціни придбання 3241,0 м. тканини; тканину хлопчатопаперову сурову арт. 40664 придбано у нерезидента «Linz Textill GmbH» Австрія, за договором № ПП 1323/69-20133 від 08.06.2000 р. Відповідно ванта жно-митній декларації № 11200/1/208444 від 22.12.2000 р. придбано 1912,0м. тканини за ціною 3,36 німецьких марок (курс 2,541790 грн.) або 8,54 грн. за погонний метр, реалі зовано нижче ціни придбання 1912,0 м. тканини; тканину хлопчатопаперову сурову арт. 79161 придбано у нерезидента «Linz Textill GmbH» Австрія, за договором № ПП 1323/69-9997 від 11.08.1999 р. Відповідно вантаж но-митній декларації № 11200/1/201406 від 06.03.2001р. придбано 11029,0м. тканини за ціною 5,75 німецьких марок (курс 2,582124 грн.) або 14,85 грн. за погонний метр, реалі зовано нижче ціни придбання 10 358,0 м. тканини; боксит грецький, придбано у ЗАТ «КСД» згідно договору № 311/05-01 від 05.05.2001 р. відповідно акту прийому - передачі № 3 від 10.12.2001 р. у кількості 8000,0 тн. за ціною 372,75 грн. за тону (без ПДВ) реалізовано нижче ціни придбання 8000,0 тн. бокситів; боксит, придбано у ЗАТ «КСД» згідно договору № 311/05-01 від 05.05.2001 р. від повідно акту прийому передачі № 3 від 10.12.2001 р. у кількості 9000,0 тн. за ціною 109,89 грн. за тону (без ПДВ) реалізовано нижче ціни придбання 9000,0 тн. бокситів; боксит, придбано у ДП «НВО-Либідь» відповідно до видаткової накладної № 000235 від 06.08.2001 р. у кількості 30886,3920 тн. за ціною 97,20 грн. за тону (без ПДВ) реалі зовано нижче ціни придбання 3500,0 тн. бокситів;

кокс нафтовий повільного коксування марки «А», «В», вид II, придбано у ДП «Торгів ля і Капітал» згідно договору № 01/09-00 від 22.09.2000 р. відповідно акту прийому - передачі № 62 від 22.10.2001 р. у кількості 1567,4 тн. за ціною 255,00 грн. за тону (без ПДВ), реалізовано нижче ціни придбання 1021,101 тн. коксу; кокс нафтовий КС-0 придбано у ДП «Торгівля і Капітал» згідно договору № 01/09-00 від 22.09.2000 р. відповідно актів прийому - передачі № 57 від 28.09.2001 р., № 54 від 28.08.2001 р. № 50 від 31.07.2001 р., № 64 від 30.10.2001 р. (серпень - жовтень 2001 р.) у кількості 5519,17 тн. за ціною 300,00 грн. за тону (без ПДВ), реалізовано нижче ціни придбання 5500,00 тн. коксу.

В акті зазначено, що різниця між ціною придбання та продажем підприємством не використана в господарській діяльності для отримання підприємством доходу не може бути включена до валових витрат.

При цьому податковий орган посилається на порушення товариством вимог п. п. 7.4.1 п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Зако ну України «Про податок на додану вартість», п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємств».

Суд не погоджується із вказаною думкою з огляду на таке.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинної на час вчинення спірних операцій), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинної на час вчинення спірних операцій), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинної на час вчинення спірних операцій) передбачено перелік потреб, не пов'язаних з веденням господарської діяльності, а саме: організація та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Також п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинної на час вчинення спірних операцій) передбачено заборону включення до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Інших заборон на включення до складу валових витрат в Законі не міститься. Більш того, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється згідно п. 5.1 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи те, що в акті перевірки не встановлено обставин, передбачених положеннями п. п. 5.3.9 та п. п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то включення позивачем до витрат понесених у звязку із продажем товару за ціною нижче ціни придбання слід вважати витратами, які повязані з веденням господарської діяльності підприємства і в повному обсязі мають включатися до складу валових витрат.

Із пояснень представника позивача та наданих документів судом встановлено, що реалізація товарно-матеріальних цінностей по цінам нижчим за ціни придбання була обґрунтована намірами комбінату одержати в майбутньому періоді додатковий прибуток. Продаж ВАТ «Запоріжабразив» вказаних ТМЦ (бокситів) ДП «Укрметімпекс» був здійснений з урахуванням того, що ці ж ТМЦ будуть викуплені по цим же цінам в разі невиконання ДП «Укрметімпекс» доручень по пошуку необхідних бокситів. Результат взаємовідносин ВАТ «Запоріжабразив» та ДП «Укрметімпекс» саме такий умови домовленостей щодо пошуку бокситів із необхідними показниками не були виконані, а тому в подальшому ТМЦ були реалізовані комбінату по тих же низьких цінах. По цих цінах ці ТМЦ були використані при виробництві власної продукції ВАТ «Запоріжабразив», що призвело до отримання додаткового прибутку в розмірі 2982575,1 тис. грн.

Також судом зясовано, що ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» передало ТМЦ у власність ДП «Укрметімпекс» за актом приймання-передачі від 20.12.2001 р. та списало їх з балансу. Вказані ТМЦ знаходились на зберіганні у ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» на підставі договору. Тобто, при зміні власника товару його фактичне місцезнаходження не змінювалось.

Вказані обставини свідчать про товарність угоди.

Також слід враховувати, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 р. у справі № 32/51, залишеною без змін ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2007 р. частково скасовано рішення господарського суду м. Києва у справі № 32/51 за позовом ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації України у Запорізькій області, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі встановлено наступне: «Що стосується реалізації позивачем сировини (тканини, бокситів та нафтококсу) ДП «Укрметімпекс» за цінами, нижчими ціни придбання в грудні 2001 року необхідно враху вати наступне. Згідно з наданими позивачем документами, які не прийняті судом першої інстанції до уваги, у промисловості використовуються боксити різної якості, як природно збагачені, так і збагачені виробничим способом. Збагачення виробничим способом бокситів та їх агломерація призводить до збільшення собівартості продукції позивача (електрокорунду), але не забезпечує кращі технічні її показники. Додаткові затрати позивача при вико ристанні в виробництві електрокорунду бокситів низької якості грецьких та отриманих із мобілізаційного резерву в порядку розбронювания складає 65,86 %. Тому реалізація із об'єму накопичення 2001 року надлишків бокситів (станом на 01.12.2001 року, без враху вання придбаних в грудні 2001 року, - більше 44 тис. тн.) і спроба придбати природньозбагачені (кальциновані) є технічно обґрунтованою.

Поряд з цим слід зазначити, що Законом України «Про підприємства в Україні» (п. 2 ст. 1 та п. 2 ст. 23) передбачено, що підприємство здійснює будь-які види господарської діяльно сті, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства та реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що вста новлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчи ми актами України, - за державними цінами і тарифами. Законом України «Про ціни і ціно утворення» (ст.7) визначено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. По асортименту сировини, реалізованої позивачем ДП «Укрметімпекс» в грудні 2001 року не здійснювалось державне регулювання цін і тарифів. З викладеного вбачається, що пози вач мав право реалізовувати сировину за вільними (договірними) цінами і в зв'язку з її реа лізацією в 4-му кварталі 2001 року отримав доход.».

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що предметом розгляду у даній справі є податкове повідомлення-рішення № 0001050201/0 від 05.07.2004 р., яким позивачу зменшено податковий кредит на суму 596515,01 грн. та застосовано штраф у розмірі 615875 грн. у звязку із здійсненним нарахуванням податку на прибуток, який був предметом розгляду у справі № 32/51, то встановлені в ній фактичні обставини є преюдиціальними для Запорізького окружного адміністративного суду.

Також слід відзначити, що згідно з висновком експерта-бухгалтера № 0101-05 від 09.03.2005 р., складеного на виконання ухвали суду від 10.05.2005 р., висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі викладені в акті перевірки від 01.07.2004 р. № 60/32-02/00111116 щодо порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення в грудні 2001 р. податкового кредиту з ПДВ в сумі 596515,01 грн. не підтверджено. Ціна придбання спірних ТМЦ відповідає цінам реалізації аналогічних ТМЦ у грудні 2001 р.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в частині нарахування 596515,01 грн. основного платежу та 615875,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001050201/0 від 05.07.2004 р. підлягає скасуванню в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001050201/0 від 05.07.2004 р. видане Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в частині нарахування 596515,01 грн. основного платежу та 615875,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44, код ЄДРПОУ 00222226) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання її копії заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

СуддяН.В. Стрельнікова

Постанову складено у повному обсязі 15 червня 2010 р.