Ухвала суду № 99983784, 23.09.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/25695/21

Провадження № 1-кс/760/8782/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвиненко Н.В., за участі: прокурора Ковальчука А.А., захисника Куліка С.В. (свідоцтво № 6103/10 від 07.07.2017р. про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер про надання правової допомоги), підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Печатнікова С.В., погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області Ковальчуком А.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бориспіль, Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, працює менеджером з логістики ТОВ «Д.С.Л.», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42021100000000218 від 12.08.2021р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , подане в рамках кримінального провадженні № 42021100000000218 від 12.08.2021р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу Київської митниці Державної митної служби України від 15.07.2021р. № 204-о «Про призначення посадових осіб» ОСОБА_2 призначено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль» Київської митниці Державної митної служби України.

Відповідно до посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту «Бориспіль» Київської митниці, затвердженої 01.07.2021р. в.о. начальника Київської митниці, ОСОБА_2 на вказаній посаді здійснює митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України суб`єктами ЗЕД та громадянами, перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, здійснює митний огляд (огляд товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України) та визначає необхідність проведення додаткових форм контролю, при необхідності використовує технічні засоби митного контролю, здійснює виїзд на митний огляд поза місцем розташування підрозділу. Здійснює митний контроль та митне оформлення гуманітарної допомоги. Здійснює в межах компетенції контроль за діяльністю митних складів, складів тимчасового зберігання, вантажних митних комплексів, авторизованих економічних операторів розташованих в зоні діяльності митниці. Створює Картки-особові рахунки платника податків шляхом відкриття Інформативних карток при здійсненні митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. Застосовує відповідно до закону заходи митно-тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України. Здійснює контроль за правильністю класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, поданих до митного оформлення та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення. Здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів. Контролює повноту та своєчасність сплати митних платежів. Здійснює контроль за визначенням країни походження та застосуванням декларантом податкових пільг. Здійснює аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю. Проводить заходи щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил, а також ініціювання та складання протоколів про порушення митних правил (в межах повноважень). Здійснює контроль за діяльністю митних брокерів та їх представників (агентів з митного оформлення), митних складів, складів тимчасового зберігання, вантажних митних комплексів, вільних митних зон комерційного або сервісного типу, авторизованих економічних операторів.

Таким чином, в силу займаної посади ОСОБА_2 здійснює функції представника влади, а також обіймає постійно в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Згідно із ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Однак, діючи всупереч своєї посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту «Бориспіль» Київської митниці ОСОБА_2 став на шлях зловживання своїм службовим становищем та налагодив схему одержання неправомірної вигоди від фізичних осіб, шляхом безперешкодного оформлення товарів під виглядом несупроводжуваного багажу, що переміщувався через митний кордон України, у зоні діяльності відділу митного оформлення № 5 митного посту «Бориспіль» Київської митниці, за наступних обставин.

Органом досудового розслідування встановлено, що у період часу до 11 серпня 2021 року, за невстановлених досудовим слідством обставин, з метою одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_2 вступив у попередню змову з громадянином України ОСОБА_1 , з яким розподілив функції, спрямовані на досягнення злочинного умислу. Так, на ОСОБА_1 покладались обов`язки у вигляді отримання неправомірної вигоди начебто за надання брокерських послуг від фізичних осіб, які здійснюватимуть оформлення несупроводжуваного багажу без фактичного перетину фізичною особою державного кордону України. Після чого, ОСОБА_1 повинен передавати вказану неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів ОСОБА_2 , який використовуючи своє службове становище буде безперешкодно розмитнювати зазначений товар під виглядом несупроводжуваного багажу.

11.08.2021р. громадянка України ОСОБА_3 , перебуваючи та території ВМО № 5 митного поста «Бориспіль» Київської митниці, здійснювала отримання відправлення у вигляді запчастин до автомобілів, де познайомилась з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та надала останнім свій мобільний номер телефону.

Через деякий час на мобільний номер ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та домовився про зустріч. В ході зустрічі ОСОБА_2 повідомив, що для подальшого безперешкодного розмитнення товарів їй необхідно працювати з ОСОБА_1 , який буде заздалегідь готувати документи та розмитнювати товар, за що ОСОБА_3 через ОСОБА_1 повинна буде надавати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів.

08.09.2021р. до зони діяльності відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль» Київської митниці на ім`я ОСОБА_3 надійшло відправлення за ВМД № 010-00027720, яке слідувало з Об`єднаних Арабських Еміратів із вмістом автомобільних запчастин вагою 117 кг, вартість яких згідно інвойсу № WG21/0907 становить 5 616 доларів США.

В подальшому, органом досудового розслідування встановлено, що 16.09.2021р. ОСОБА_1 , перебуваючи у попередній змові з ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, висунули ОСОБА_3 прохання про передачу їм неправомірної вигоди у сумі 900 доларів США за безперешкодне розмитнення товару, що надійшов за ВМД № 010-00027720 під виглядом несупроводжуваного багажу.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що 21.09.2021р. ОСОБА_2 , перебуваючи у попередній змові з ОСОБА_1 , знаходячись на своєму робочому місці у відділі митного оформлення № 5 митного посту «Бориспіль» Київської митниці, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, з метою отримання неправомірної вигоди, розуміючи, що автомобільні запчастини, які надійшли з Об`єднаних Арабських Еміратів за ВМД № 010-00027720 на ім`я ОСОБА_3 , не є несупроводжуваним багажем, здійснив його розмитнення.

Надалі того ж дня, приблизно о 15 год. 45 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у попередній змові з ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись у приміщенні будівлі № 8302 ДП МА «Бориспіль» за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, Бориспіль-7, на висловлене ним незаконне прохання, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 900 доларів США, за нездійснення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 дій, у вигляді не складання протоколу про порушення митних правил та безперешкодне розмитнення товару у вигляді автозапчастин, що 08.09.2021р. згідно ВМД № 010-00027720 надійшли з Об`єднаних Арабських Еміратів, через митний кордон України на ім`я ОСОБА_3 .

У подальшому цього ж дня під час обшуку у ОСОБА_1 виявлений та вилучений предмет неправомірної вигоди в розмірі 900 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 21.09.2021р. становило 24 030 (двадцять чотири тисячі тридцять) грн.

21.09.2021р. о 17.30год. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

22.09.2021р. о 15.10год. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України у здійсненні пособництва в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

У клопотанні слідчим, за погодженням з прокурором, постановлено питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення; незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник Куліков С.В. та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та встановити обов`язки, передбачені ст. 194 КК України, оскільки на їх думку, в даному кримінальному провадженні порушеного вимоги ст. 216 КПК України та протиправно визначено підслідність даного кримінального правопорушення за ГУ СБ України в м. Києві та Київській області.

Крім того, захисник зазначив, що органом досудового розслідування порушено порядок затримання особи, встановлений ст. 208, ст. 209 КПК України, а саме: обшук ОСОБА_1 проведено перед затриманням, протокол затримання складений не в місці фактичного затримання особи, протокол затримання складено, лише через 3 години після затримання, а також право на захист під час вчинення вище зазначених дій.

Також, захисник зазначає, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, захисник зазначає, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває малолітня дитина, 2019р. народження, дружина, що перебуває у декретній відпустці, та мати, яка хворіє 3 стадіє раку та потребує догляду.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: здійснення пособництва в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, протокол допиту свідка ОСОБА_3 ; протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколи обшуків та інші матеріали кримінального провадження.

Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, в ході судового розгляду клопотання знайшов своє підтвердження ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, тому слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів слідчому судді про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального п провадження та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Враховуючи, що слідчому судді прокурором в судовому засіданні не доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджав кримінальному провадженню та, що йому було повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, тому слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявність обставин, які вказують про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.

У практиці Європейського суду з прав людини визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, проте суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, який раніше не судимий, майновий та сімейний стан (одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею 3 річного віку, а також матір, яка хворіє 3 стадіє раку та потребує догляду), працює (менеджер з логістики ТОВ «Д.С.Л.»), наявність постійного місця проживання (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), а також ту обставину, що стороною обвинувачення не надано конкретних доказів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування та прокурором не доведено слідчому судді, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризику, який наявний у кримінальному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.11.2021р. включно, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.

Також, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м. Бориспіль, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, які в сукупності із застосованим запобіжним заходом, повинні достатньою мірою гарантувати та забезпечити, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.

Крім того, слідчим суддею, не приймаються до уваги доводи захисника з приводу непідслідності даного кримінального провадження слідчим СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області, оскільки постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури прокурора Крима М.Ю. від 17.09.2021р. визначено підслідність в кримінальному провадженні за слідчими СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області. Дана постанова є чинною та в установленому законом порядку ніким з учасників провадження не оскаржувалася.

Також доводи, захисника щодо порушення органом досудового розслідування порядку затримання особи, встановленого ст. 208, ст. 209 КПК України, порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні та порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки затримання підозрюваного ОСОБА_1 відбувалось в порядку передбаченому ст. 208 КПК України, про що органом досудового розслідування складено відповідні процесуальні документи, інших доказів недотримання органом досудового розслідування вказаних норм КПК України, стороною захисту не надано.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Печатнікова С.В.,- задовольнити частково.

У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.11.2021р., включно, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не відлучатися з м. Бориспіль, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи,

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій,

- здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право виїзду з України та в`їзду в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії даної ухвали визначити до 22.11.2021р. включно.

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити його з-під варти.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Васильківській відділ Обухівської окружної прокуратури.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 17.15 год. 28.09.2021 року.

Слідчий суддя: М.В. Вишняк