Ухвала суду № 99983340, 28.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:2604/3905/2012

Провадження №: 6/755/1139/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участю секретаря Ганжа Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Дніпровського районного суду м. Києва із спільною заявою про визнання виконавчого листа № 2604/3905/2012 таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 .

Зазначено, що 27 березня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі № 2604/3905/2012, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3

07 червня 2012 року на виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 2604/3905/2012 Броварським ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 32871466.

Заявники вказують, що між ними досягнута домовленість та укладено письмовий договір щодо місця проживання дитини та участі кожного з батьків у її вихованні та утриманні, відповідно до умов якого з 15.10.2020 року припинено право матері на одержання аліментів на дитину, яке виникло у неї у зв`язку з проживанням дитини разом з матір`ю на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.03.2012 року. Підставою для такого припинення права матері на одержання аліментів є зміна місця проживання дитини, яка відбулася 15.10.2020 року і на майбутнє визначена договором.

Заявники в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Зі змісту заяви убачається, що заявники просять провести розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

27 березня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі № 2604/3905/2012, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13.02.2012 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 21-22).

На виконання рішення суду, 23.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2604/3905/2012, про що свідчить відмітка у довідковому листі до справи.

За повідомленням заявників, 07.06.2012 року на виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 2604/3905/2012 Броварським ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 32871466.

30 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір між батьками про визначення місця проживання дитини та врегулювання питань сплати аліментів на неї, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 991 (а.с. 28-28 зв.).

Відповідно до положень п. п. 1, 2, 14 договору, відповідно до цього Договору батьки домовилися про визначення місця проживання Дитини , а також врегулювання між Батьками питання сплати аліментів на Дитину. Місце проживання Дитини Батьки визначили разом з Батьком. Мати підтверджує, що з 15 жовтня 2020 року Дитина проживає разом з Батьком . Батьки домовилися про припинення з 15 жовтня 2020 року права Матері на одержання аліментів на Дитину, яке виникло у неї у звязку з проживанням Дитини разом з Матір`ю на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року у справі № 2604/3905/2012 за позовом Матері до Батька про стягнення аліментів на Дитину. Підставою для такого припинення права Матері на одержання аліментів є зміна місця проживання Дитини , яка відбулася 15 жовтня 2020 року і на майбутнє визначена цим Договором.

Відповідно до змісту ст. 432 ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. Словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року винесеній у справі № 2-4671/11.

Вирішуючи по суті заявлені вимоги, судом встановлено, що шляхом укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нотаріально посвідченого договору між батьками про визначення місця проживання дитини та врегулювання питань сплати аліментів на неї, заявники, як батьки, дійшли спільної згоди щодо визначеного місця проживання їх спільної дитини ОСОБА_3 разом із батьком, у зв`язку із чим припинилося зобов`язання ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 .

Таким чином, з моменту укладення вищевказаного договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла матеріально-правова підстава для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, вимоги заяви підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 353, 432 ЦПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2604/3905/2012 виданий 23.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13.02.2012 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя