Постанова № 9998273, 17.06.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3759/09/0770

рядок статзвіту 2.11.12

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року 14 год. 55 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.

за участі:

представника позивача Греци Я. В. (дов. від 14.05.2009 р. )

представника відповідача Бондарєва С. В. ( дов. № 10020/10-16 від 15.07.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою малого приваатного підприємства "Новатор" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2009 року № 0001942333/706/8155 та №0001952333/707/8156 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач юридична особа мале приватне підприємство «Новатор»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до субєкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 червня 2009 року № 0001942333/706/8155, яким до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 99600, 00 грн. та № 0001952333/707/8156, яким до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 7200, 00 грн. за порушення касової дисципліни у вигляді не оприбуткування готівки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених Постановою правління НБУ від 12.12.2004 року № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Позивач зазначає, що при проведенні готівкових розрахунків застосовував реєстратори розрахункових операцій, суми готівкових коштів у повному обсязі обліковані у книзі обліку розрахункових операцій, тобто оприбутковані у встановленому порядку, тому в його діях відсутній склад правопорушення не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування в касах готівки, відповідальність за яке передбачена ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Крім того позивач наголошує, що за операції з готівковими коштами, проведеними у грудні 2007 року відповідач застосував штрафні санкції з порушенням строку застосування адміністративно-господарських санкцій, визначених ст.250 Господарського кодексу України.

Також позивач вважає протиправним застосування штрафних санкцій за не проведення через реєстратор розрахункових операцій готівкових коштів у сумі 1440,00 грн., оскільки висновки акту перевірки про вчинення позивачем зазначеного порушення не відповідають дійсності, відповідач не встановив ні дату, коли відповідна сума коштів надійшла в касу підприємства, ні зміст господарської операції та джерело походження готівки. За твердженням позивача, вся сума готівкових коштів, яка надійшла як виручка від реалізації товарів робіт, послуг) була в повному обсязі проведена через реєстратор розрахункових операцій та відображена у відповідному звіті РРО.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, дав аналогічні позовній заяві пояснення та просив суд задовольнити позов..

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів, зазначених у письмовому запереченні проти позову, зокрема пояснивши, що актом перевірки від 03.06.2009 року встановлено факт проведення позивачем розрахункових операцій у сумі 1440,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. Також на підставі даних Z-звітів та книги обліку розрахункових операцій встановлено факт не оприбуткування позивачем готівки в касі на суму 19920,00 грн. На думку відповідача, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО та даних РК) та відображення цієї готівки у касовій книзі підприємства, а тому спірні рішення є правомірними і підстав для їх скасування не має. Просив суд відмовити в задоволенні позову, як безпідставному.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У ході судового розгляду встановлено, що Державною податковою інспекцією у Тячівському районі закарпатської області проведено виїзну позапланову документальну перевірку малого приватного підприємства «Новатор»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року, про що складено акт перевірки від 03.06.2009 року за № 459-232/20430814 ( а. с. 10-53).

Як вбачається з вищезазначеного Акту перевіркою встановлено, що позивач здійснював реалізацію скрапленого газу у газонаповнювальному пункті (за адресою Тячівський район с. Грушово, вул. Прикордонна) та з шести спеціалізованих автомобілів для перевезення балонів із скрапленим газом (автомобілі ГАЗ 52 реєстраційний номер 55748 РТ, ГАЗ 3307 реєстраційний номер 55746РТ, ГАЗ 3307 реєстраційний номер 55106 РТ, ГАЗ 5203 реєстраційний номер 55743РТ, ГАЗ 52 - реєстраційний номер 53528РТ, ГАЗ 5201 реєстраційний номер 55146 РТ). При цьому в акті перевірки від 03.06.2009 року зазначено, що за вересень 2008 року встановлено розбіжність між даними касової книги (прибуткових касових ордерів) позивача та фіскальних денних звітів »(які знаходилися у книзі обліку розрахункових операцій до реєстратора розрахункових операцій) в газонаповнювальному пункті позивача у сумі 1 440,00 грн. (здано виручки в касу більше, ніж зазначено у денних звітах »).

На підставі встановленого факту відповідачем зроблено висновок про те, що в порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивачем не проведено розрахункові операції на суму 1440, 00 грн. через реєстратор розрахункових операцій.

Окрім того, відповідач в акті перевірки від 03.06.2009 року зафіксував розбіжність між даними касової книги (прибуткових касових ордерів) позивача та фіскальних денних звітів », які знаходилися у книзі обліку розрахункових операцій до реєстраторів розрахункових операцій по автомобілям за грудень 2007 року в сумі 2800, 00 грн., за 26.06.2008 року в сумі 10720, 00 грн., за липень 2008 року в сумі 6400,00 грн. (згідно касової книги здано виручки менше, ніж зазначено у книзі обліку розрахункових операцій).

На підставі зазначеного відповідачем зроблено висновок про те, що відповідні суми в порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.12.2004 року за № 637 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.01.2005 року за № 40/10320 не оприбутковано в касу позивача.

За наслідками перевірки були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2009 року № 0001942333/706/8155, яким до позивача застосовано 99600, 00 грн. штрафної санкції на підставі ст.1 Указі Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»(а.с.8) та № 0001952333/707/8156, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 7200, 00 грн. на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»( а. с.9), правомірність яких і є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Судом встановлено, що позивач здійснював господарську діяльність з реалізації скрапленого газу за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок оприбуткування готівки в касах підприємств врегульований Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.12.2004 року за № 637 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.01.2005 року за № 40/10320.

Зокрема згідно п.2.6 вказаного Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як випливає з акту перевірки від 03.06.2009 року за № 459-232/20430814, а також з наявних у матеріалах справи копій книг обліку розрахункових операцій ( а. с. 68-88), спірні суми готівкових коштів за грудень 2007 року в сумі 2800,00 грн., за 26.06.2008 року в сумі 10720, 00 грн., за липень 2008 року в сумі 6400,00 грн. відображені у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що позивач оприбуткував готівкові кошти в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто в порядку передбаченому Положенням. Враховуючи, що норми Положення не передбачають іншого порядку оприбуткування готівки для підприємств які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО або використанням РК, а тому посилання відповідача на листи ДПА України №15658/7/23-7017 від 08.08.2007р. та Національного банку України №11-110/2058-5398 від 25.05.2007р., судом відхиляються, так як такі не являються нормативними актами, що регулюють оприбуткування обліку готівки.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем не дотримано повною мірою вимоги п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України N 326 від 10.08.2005 року, де передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Щодо зафіксованих відповідачем порушень акт перевірки від 03.06.2009 року не містить посилань на первинні або інші документи, а ґрунтується виключно на інформації, зазначеній в акті перевірки контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області № 05-08 від 01.04.2009 року.

Окрім того, відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Одним з видів адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, є адміністративно-господарський штраф (ст. 239 ГК України).

Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач рішенням від 17.06.2009 року застосував до позивача і штрафні санкції в тому числі і за операції з готівковими коштами в сумі 2800,00 грн., які мали місце у грудні 2007 року, тобто штраф застосовано поза межами строку, передбаченого ст. 250 ГК України.

Що стосується факту не проведення позивачем через реєстратор розрахункових операцій у вересні 2008 року готівкових коштів в сумі 1440,00 грн. суд зазначає, що відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту вчинення позивачем порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Акт перевірки від 03.06.2009 року за № 459-232/20430814 не може бути належним доказом щодо встановлених, на думку відповідача, порушень, оскільки не містить інформації, яка б ґрунтувалась на первинних документах про дату, коли відповідна сума готівки надійшла в касу підприємства, зміст господарської операції та джерело походження готівки, без чого неможливо встановити чи дійсно готівкові кошти надійшли від здійснення розрахункових операцій, на які поширюються вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».

Позивач заперечує факт не проведення через реєстратор розрахункових операцій, зазначає, що загальний обсяг виручки за вересень 2008 року становить 51520,00 грн., яка повністю проведена через реєстратор розрахункових операцій. Відповідачем в ході судового розгляду справи вказані обставини не спростовані.

З вищенаведеного випливає, що факти вчинення позивачем порушень п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не знайшли свого підтвердження, тому спірні рішення відповідача слід визнати протиправними та такими що підлягають скасування.

За наведеного, суд приходить до переконання, що позов є підставним і підлягає до повного задоволення.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № 78 від 07.09.09 р.) судові витрати у розмірі 3 ( три ) грн. 40 (сорок) коп. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов малого приватного підприємства «Новатор» - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій :

-від 17.06.2009 року № 0001942333/706/8155, щодо застосування до малого приватного підприємства «Новатор»штрафні ( фінансові ) санкції у розмірі 99600,00 грн.;

-від 17.06.2009 року № 0001952333/707/8156, щодо застосування до малого приватного підприємства «Новатор»штрафні ( фінансові ) санкції у розмірі 7200,00 грн.

3.Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства «Новатор» (90520 с. Грушево, вул. Леніна, буд.56, Тячівський район, Закарпатська область) понесені судові витрати у розмірі 3 ( три ) грн. 40 ( сорок ) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2010 року

Суддя Андрійцьо В.Д.