Ухвала суду № 99981428, 28.09.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1021/21

Провадження № 2/323/507/21

УХВАЛА

Іменем України

28.09.2021 р. м.Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

секретаря - Тахтаул А.Л.,

за участю відповідача - Лебєдєвої В.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом АТ «Універсалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг в розмірі 17603,67 грн.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 заперечила факт укладання з позивачем договору, в тому числі шляхом накладення електронного цифрового підпису (надалі - ЕЦП), а також факт використання нею грошових коштів за допомогою платіжною картки, отриманої від позивача в межах проекту Monobank, у розмірі, більшому, ніж встановлений кредитний ліміт (1000,00 грн.). Зокрема, відповідач зазначила, що не розуміє, яким чином вона могла зняти з картки грошей більше, встановлено лімітом. Відтак, відповідач вважала, що не може нести зобов`язання з повернення коштів, які вона не використовувала.

Крім того, відповідача заявила клопотання про витребування від позивача доказів, що мають значення для цієї справи, а саме: докази накладення ЕЦП відповідача на Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи, таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту; докази отримання банком звернення або погодження відповідача на видачу овердрафту, а також відомості про те, яким чином 06.01.2019 відбулось використання коштів з карткового рахунку відповідача у розмірі більшому, ніж встановлений кредитний ліміт по картковому рахунку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, не виконавши без повідомлення причин ухвалу суду від 08.07.2021 про обов`язку участь представника позивача в судовому засіданні для надання особистих пояснень.

Вирішуючи по суті клопотання відповідача, суд виходить з такого.

Під час дослідження судом матеріалів справи було встановлено, що відповідно до виписки про рух коштів по рахунку відповідача, в період до січня 2019 року відповідач дійсно використовувала доступні за допомогою картки кошти в межах кредитного ліміту (1000,00 грн.) та періодично поповнювала рахунок.

Однак 06.01.2019 року відбулась транзакція із зняття коштів з рахунку відповідача на суму 7024,00 грн., після чого почала накопичуватись заборгованість, яку просить стягнути позивач. При цьому відповідач заявила, що не може надати пояснень щодо суті цієї транзакції, однак цей платіж робила точно не вона. У графі «деталі операції» зазначено «uapay.ua», що унеможливлює встановити правову природу цієї транзакції та її ініціатора.

Наведені в письмових поясненнях позивача доводи щодо порядку надання кредитних коштів на умовах овердрафту також не надають можливості надати належну оцінку доводам відповідача.

Так, позивач вказує, що овердрафт виник у зв`язку з тим, що, коли на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки тощо.

Однак з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача випливає, що в період з початку користування карткою (27.06.2018) і до 06.01.2019 відповідач не мала простроченої заборгованості за кредитним лімітом, жодних процентів чи неустойки її не було нараховано, а станом власне на 06.01.2019 залишок на рахунку становив 1193,43 грн., тобто на рахунку були й власні кошти відповідача. Однак пізніше в цей з рахунку відповідача були списані кошти в розмірі 7024,00 грн.. При цьому, як було зазначено вище, з виписки неможливо встановити призначення платежу та його ініціатора.

Крім того, відповідач заперечує факт укладення з позивачем кредитного договору шляхом погодження запропонованих позивачем умов та правил надання банківських послуг через накладення електронного цифрового підпису, оскільки, на її думку, в матеріалах справи відсутні відповідні докази.

З цього питання банк у поясненнях посилається на те, що відповідач в Анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 25.06.2018 погодилась використовувати аналоги свого власноручного підпису, у тому числі свій електронний або електронний цифровий підпис при здійсненні операцій по всім рахунка, а також засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який становить собою зазначену безпосередньо в заяві комбінацію цифр та букв.

Однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що вказаний підпис був де-факто використаний при погодження умов та правил надання банківських послуг, а також тарифів у конкретній редакції, чинній станом на подання Анкети-заяви.

Суд виходить з того, що посилання банку про те, що робота мобільного додатку «Monobank» побудована таким чином, що у разі непогодження клієнтом цих умов подальше використання картки та додатку є неможливим, має бути підтверджено відповідними доказами.

За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до закріпленого у ст. 11 ЦПК України принципу пропорційності, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

На переконання суду, витребування зазначених відповідачем доказів має істотне значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 81, 84, 259-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів – задовольнити.

Витребувати від Акціонерного товариства «Універсалбанк» докази фактичного накладення електронного цифрового підпису відповідача ОСОБА_1 на Умови та правила надання банківських послуг й Тарифи як частину укладеного між сторонами електронного договору, а також письмові докази на підтвердження операції із списання з рахунку ОСОБА_1 коштів в сумі 7024,00 грн. із зазначенням платника та отримувача коштів, а також призначення платежу (за наявності).

Судове засідання з розгляду справи відкласти до 11 год. 30 хв. 04.11.2021, про що повідомити учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 29.09.2021

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв