Постанова № 9998064, 17.06.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

17.06.10 <копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 р. Справа № 2а-2835/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В. <Текст > при секретаріЧупіній О.В. за участю: представника позивача Мирошниченко М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкрите акціонерне товариство "Дніпрошина" до Дніпропетровська митниця Державної митної служби України про визнання дій протиправними, - ВСТАНОВИВ: Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Дніпропетровської митниці, які полягають у здійсненні розрахунку суми несплаченого ВАТ «Дніпрошина» мита у розмірі 14974653,11 гривень за актом № 09/9/110000003/05768898 від 02.09.09р. «Про проведення позапланової перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи». Позовні вимоги мотивовані тим, що питання повноти нарахування та сплати мита по будь-яким товарам не було включено до програми перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» митного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, Дніпропетровською митницею про перевірку вказаного питання позивач не повідомлявся, жодних документів для перевірки цього питання відповідачем не витребувалось, що вказує на протиправність дій Дніпропетровської митниці. Позивач також зазначає, що при здійсненні розрахунку суми несплаченого ВАТ «Дніпрошина» мита у відповідача були відсутні підстави застосовувати будь-які ставки мита, класифікувавши товар лише за його товарною позицією УКТЗЕД (на рівні 4-х знаків), оскільки Митний тариф України встановлює ставки мита лише для товарних підпозицій, товарних категорій та товарних підкатегорій. Крім того, на думку ВАТ «Дніпрошина», розрахунок суми несплаченого позивачем мита був вчинений відповідачем без урахування сертифікатів та рахунків-проформ на зворотну тару, сертифікатів про походження товару (форми СТ-1), рішень про визначення кодів товарів за УКТЗЕД, прийнятих відповідачем стосовно таких самих товарів та ВМД, що оформлювались позивачем на аналогічний товар, внаслідок чого Дніпропетровською митницею було застосовано необґрунтовані ставки мита.

Представники відповідача в судове засідання, не зявились , про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 35 КАС України. Одним з представників відповідача було надано клопотання про перенесення розгляду справи в звязку з перебуванням у черговій відпустці. Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечив, зазначивши, що відповідач має відповідний штат юристів та тому має змогу здійснювати представництво своїх інтересів не через одну особу, крім того на вимогу відповідача судом вже оголошувалась перерва та надавався час для обґрунтування заперечень та надання відповідних доказів. Враховуючи викладене та ненадання іншим представником відповідача жодних пояснень і доказів стосовно поважності причин не прибуття в дане судове засідання чи клопотання про перенесення судом було відхилено наведене клопотання.

З заперечень долучених до матеріалів справи та пояснень представників відповідача наданих в інших судових засіданнях вбачається, що відповідач проти позову заперечує, вказує, що твердження позивача про невключення до змісту програми перевірки питання повноти нарахування та сплати мита по будь-яким товарам є помилковим, оскільки відповідно до пункту 4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, включає в себе ввізне мито, а тому Дніпропетровська митниця для перевірки повноти нарахування та сплати податку на додану вартість мала спочатку розрахувати суму ввізного мита.

Крім того, Дніпропетровська митниця посилається на те, що її дії з розрахунку мита за зворотною тарою є правомірними, оскільки станом на день проведення перевірки позивач не вивіз тару, зазначену у контрактах як зворотна.

До того ж на думку відповідача, він не міг застосувати преференції, передбачені Угодами про вільну торгівлю між Урядом України і Урядом Російської Федерації та між Урядом України і Урядом Республіки Бєларусь, оскільки сертифікати про походження товарів позивачем не подавались, а у заявах до митниці про надання дозволу на розміщення таких товарів на складах тимчасового зберігання у якості причини звернення підприємством зазначалась відсутність повного пакету документів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі наказу Дніпропетровської митниці №334 від 03.08.09р. згідно з постановою старшого слідчого відділу податкової міліції Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про призначення позапланової перевірки від 20.07.09р. посадовими особами відповідача у період з 07.08.09р. по 31.08.09р. вибірковим способом була проведена позапланова перевірка стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» законодавства України з питань митної справи: стосовно обчислення у період з 20.03.08р. по 31.03.09р. сум податку на додану вартість по товарам, які були ввезені на митну територію України та розміщені на складах тимчасового зберігання за переліком у протоколах відповідача від 20.02.09 року №0144/110000001/09, 0145/110000001/09, 0146/110000001/09.

П. 2 наказу Дніпропетровської митниці №334 від 03.08.09р. було затверджено програму перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» митного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Питанням перевірки було дотримання митного законодавства при здійсненні імпортних операцій, а саме: повнота оприбуткування імпортних товарів, здійснення розрахунків з іноземними постачальниками та організаціями-перевізниками, перевірка правильності розрахунку митної вартості, з урахуванням взаємозалежності повязаних осіб, транспортних витрат на доставку, зустрічних поставок нерезиденту, бартерних розрахунків, та перевірка повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по товарам, які були ввезені на митну територію України в період з 20.03.08 по 26.12.08 та розміщені на складах тимчасового зберігання за переліком у протоколах Дніпропетровської митниці від 20.02.09р. № 0144/110000001/09, 0145/110000001/09, 0146/110000001/09.

Жодних змін чи доповнень до вказаної програми, внесених на підставі Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.03.06р. №254, відповідачем під час розгляду справи надано не було.

Листами від 04.08.09р., 11.08.09р., 13.08.09р. відповідач витребував у позивача документи, необхідні для проведення перевірки, зокрема установчі документи, документи щодо оприбуткування товарів та розрахунків з постачальниками, документи щодо розрахунків з перевізниками, завірені належним чином копії зовнішньоекономічних контрактів та інвойсів до них, завірені належним чином документи щодо оприбуткування товарів, розміщених на СТЗ згідно постанов суду від 17.04.09р. за справами №№№3-1221/09; 3-1222/09; 3-1223/09 та розрахунків з постачальниками, банківські виписки по рахунках в іноземній валюті за період, що підлягає перевірці.

За результатами проведення перевірки Дніпропетровською митницею 02.09.09р. був складений Акт № 09/9/110000003/05768898 про проведення позапланової перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи (надалі акт перевірки).

Як встановлено відповідачем в акті перевірки, у період з 20.03.08р. по 25.12.08р. на адресу ВАТ «Дніпрошина» надходив імпортний товар (сировина та обладнання), перелік яких зазначено у Додатках №2-4 до Акту перевірки, які на підставі заяв позивача розміщувались на зберігання на складах тимчасового зберігання №26, №29 та №30.

20 лютого 2009 року посадовими особами відповідача були проведені заходи з перевірки вантажів, що зберігаються під митним контролем на складах тимчасового зберігання ВАТ «Дніпрошина». Під час перевірки встановлено, що товари, які перебували під митним контролем були використані без дозволу митного органу та відповідно без оформлення вантажної митної декларації. У звязку з чим посадовими особами Дніпропетровської митниці було складено протоколи про порушення митних правил від 20.02.09р. № 0144/110000001/09, 0145/110000001/09, 0146/110000001/09.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем крім суми податку на додану вартість, що мав бути сплачений при митному оформленні товарів, які були розміщені на складах тимчасового зберігання, було розраховано також й суму несплаченого мита у розмірі 14974653,11 гривень, в результаті порушення позивачем вимог абз.3 ст.63 та абз.4 ст.108 Митного кодексу України.

Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 41 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього кодексу.

П. 9 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04р. № 1730, встановлено, що посадові особи митних органів зобовязані проводити перевірки відповідно до їх програм та робочих планів, затверджених в установленому Держмитслужбою порядку та додержуватись принципів законності, повноти і обєктивності перевірки, достовірності та доказовості її результатів.

Судом встановлено, що зміст затвердженої наказом Дніпропетровської митниці № 334 від 03.08.09р. програми перевірки стану дотримання ВАТ «Дніпрошина» митного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності питання повноти нарахування та сплати мита по будь-яким товарам не містить. Жодних запитів щодо надання документів, які вказували б на розмір ставки мита, що застосовується до конкретних товарів, відповідач позивачу не направляв.

А тому проведення Дніпропетровською митницею перевірки ВАТ «Дніпрошина» щодо питання нарахування мита, невключеного до змісту програми перевірки, та здійснення розрахунку суми несплаченого позивачем мита відповідно до акту перевірки було вчинено відповідачем поза межами повноважень, наданих законодавством України органу державної влади, а отже є протиправними діями відповідача, що порушують п.9 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та не відповідають ст. 19 Конституції України.

Врахування суми ввізного мита відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» у базі оподаткування податком на додану вартість для товарів, які імпортуються на митну територію України, не звільняло відповідача від обовязку діяти під час перевірки в межах повноважень, наданих йому законодавством, та проводити перевірку відповідно до її програми.

Крім того, з урахуванням того, що позивач був повідомлений про перевірку лише питання повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також того, що з товаросупровідних документів на імпортний товар, вбачається, що він обкладенню ввізним митом не підлягає чи підлягає за ставкою 0%, ВАТ «Дніпрошина» не могло знати, що під час визначення бази оподаткування податком на додану вартість для такого товару відповідачем додатково здійснюється розрахунок ввізного мита.

Судом також встановлено, що у звязку з відсутністю повного пакету документів та неможливістю точного встановлення коду товару, по товарам, які були ввезені позивачем на митну територію України в період з 20.03.08р. по 26.12.08р. та розміщені на складах тимчасового зберігання за переліком у протоколах Дніпропетровської митниці від 20.02.09р. №0144/110000001/09, 0145/110000001/09, 0146/110000001/09, розрахунок суми несплаченого ВАТ «Дніпрошина» мита Дніпропетровською митницею проводився із застосуванням повної ставки мита за товарною позицією УКТЗЕД (на рівні 4 знаків) відповідно до додатків № 2-4 до акту перевірки.

Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про систему оподаткування в Україні» ставки, механізм справляння податків і зборів і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Законом України «Про Митний тариф України» передбачено, що Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.

Митний тариф України не встановлює ставок мита для будь-яких товарних позицій (рівень 4-х знаків), а визначає ставки мита виключно для товарних підпозицій (рівень 6-ти знаків), товарних категорій (8-ми знаків) та товарних підкатегорій (10-ти знаків).

Отже, визначення розміру та застосування ставки мита передбачається виключно після класифікації товару за його товарною підпозицією, категорією або підкатегорією.

Жодних доказів або пояснень правомірності застосування ставки мита та нарахування мита при класифікації товарів за їх товарною позицією відповідач під час розгляду справи суду не надав.

Посилання відповідача на неможливість класифікувати товар, зазначений у протоколах Дніпропетровської митниці від 20.02.09р. № 0144/110000001/09, 0145/110000001/09, 0146/110000001/09, за його товарною підпозицією, категорією або підкатегорією у звязку з відсутністю повного пакету документів для перевірки питання нарахування мита, судом не приймаються, оскільки відсутність цих документів у відповідача є наслідком його протиправних дій, які полягали у проведенні перевірки з питання, не включеного до програми перевірки.

Не повідомивши позивача про перевірку повноти нарахування та сплати мита, відповідач позбавив позивача можливості надати будь-які документи з цього питання для їх обєктивного розгляду під час перевірки, а отже не дотримався передбачених Порядком проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України принципів законності, повноти і обєктивності перевірки, достовірності та доказовості її результатів.

А тому Дніпропетровською митницею не могли бути враховані документи, які б надали можливість класифікувати товар за його товарною підпозицією, категорією або підкатегорією та обєктивно встановити ставку та суму мита, що сплачувалось би при митному оформленні товарів, які були ввезені на митну територію України та розміщені на складах тимчасового зберігання за переліком у протоколах Дніпропетровської митниці від 20.02.09 року № 0144/110000001/09, 0145/110000001/09, 0146/110000001/09, внаслідок чого Дніпропетровською митницею були застосовані необґрунтовані ставки мита.

Беручи до уваги наведене, суд погоджується з доводами позивача, що у відповідача при розрахунку несплаченої ВАТ «Дніпрошина» суми мита були відсутні підстави для застосування ставки мита після класифікації товару за його товарною позицією УКТЗЕД (на рівні 4-х знаків), а тому розрахунок Дніпропетровської митниці є таким, що здійснений у спосіб, який не ґрунтується на законі.

Внаслідок вищевказаних порушень при здійсненні розрахунку відповідач не врахував й інші обставини, що впливали на застосування ставок ввізного мита та обчислення його розміру.

Так, розрахунок ввізного мита стосовно котушок з чорних металів для металокорду; котушок металевих В-60 ОСПАЗ 12 лучових; котушок металевих ТА КОРД 12 лучових; котушок металевих 12 лучових; котушок BS 60; вала товарного металевого; котушок BP 60 ABS; котушок BP 60 SС, сепараторів пластмасових, чохла захисного був зроблений відповідачем без урахування тієї обставини, що вказані предмети є зворотною тарою.

Відповідно до додатків №2 та №3 до акту перевірки відповідачем для всіх вищевказаних предметів, крім сепараторів пластмасових та чохла захисного було розраховано суму ввізного мита, виходячи зі ставки 5,00%. При визначенні суми мита, що підлягало сплаті при ввезені позивачем на митну територію України сепараторів пластмасових, відповідачем була застосована ставка мита 10%, а при визначенні суми ввізного мита для чохла захисного ставка мита 20%.

Згідно з зовнішньоекономічними контрактами №1669/07/01/542213 від 28.12.07р., №597/08/01 від 31.03.08р., №804-00206262-7/794 від 10.12.07р., №0675473/1612/07/01 від 11.12.07р. та №1477/07/01 від 06.12.07р., на підставі яких ВАТ «Дніпрошина» були ввезені на митну територію України зазначені вище предмети, вони є тарою або упаковкою, з використанням яких за вказаними контрактами позивачу поставлялися різні види металокорду, проволоки бортової, проволоки латунованої, тканини кордної, тканини кордної капронової просоченої.

З додатків №2-4 до акту перевірки вбачається , що відповідач класифікував зазначену тару як окремі товари, тобто за іншими кодами ніж товари, які в ній поставлялися.

Однак, відповідно до правила 5 (b) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України тару (упаковку) разом із товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів.

У звязку з чим, у Дніпропетровської митниці були відсутні підстави для застосування при розрахунку суми ввізного мита щодо тари ставок мита, як для окремих товарів.

Ст. 23 Закону України «Про Єдиний митний тариф» встановлює, що товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені для зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита.

Зовнішньоекономічні контракти, на підставі яких ВАТ «Дніпрошина» були ввезені на митну територію України котушки з чорних металів для металокорду; котушки металеві В-60 ОСПАЗ 12 лучові і ТА КОРД 12 лучові; котушки металеві 12 лучові; котушки BS 60; вали товарні металеві; котушки BP 60 ABS; котушки BP 60 SС, сепаратори пластмасові, чохли захисні містять визначення вказаних предметів як зворотної тари, яка оплаті не підлягає, у власність позивача не переходить, а підлягає поверненню постачальникам у незмінному стані у строки, передбачені цими контрактами.

З рахунків-проформ на зворотну тару №11 від 02.04.08р., №12 від 04.04.08р., №13 від 16.04.08р., №22 від 12.08.08р., №23 від 13.08.08р., №24 від 26.08.08р., №25 від 09.09.08р., №30800004 від 02.09.08р., №26 від 29.09.08р., №1/608 від 30.07.08р, №18 від 05.08.08р., №1/576 від 21.07.08р., №028/Т від 14.08.08р., №1/640 від 14.08.08р., №1/631 від 13.08.08р., №1/692 від 28.08.08р, №1/662 від 21.08.08р., №1/678 від 27.08.08р. №1/660 від 21.08.08р., №1/690 від 28.08.08р., №1/658 від 21.08.08р., №1/708 від 08.09.08р., №1/726 від 12.09.08р., №1/728 від 12.09.08р.,№730 від 12.09.08р., №1/732 від 15.09.08р., №1/764 від 25.09.08р., №1/768 від 25.09.08р., №1/737 від 15.09.08р., №1/762 від 25.09.08р., №767 від 25.09.08р., №032/Т від 31.10.08р., №65008905, №65008906 від 01.09.08р., №1/827 від 24.10.08р., які досліджувались відповідачем під час здійснення перевірки та сертифікатів на зворотну тару №12, №13, №22, №23, №25, №02508345, №26, №18, №2s-80399985, №3s-80399994 також вбачається, що вказані предмети є зворотною тарою та підлягають поверненню постачальникам-нерезидентам, тобто ці предмети ввозились на митну територію України тимчасово та підлягали вивезенню за межі митної території України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача з нарахування та застосування ввізного мита щодо зворотної тари є необґрунтованими та такими, що суперечать митному законодавству України.

Доводи відповідача щодо правомірності застосування ввізного мита до зворотної тари у звязку з порушенням позивачем строків повернення вказаної зворотної тари постачальникам-нерезидентам, судом не приймаються, оскільки правило щодо звільнення від сплати мита вищезазначених предметів, відповідно до чинного законодавства України не обумовлено обовязковим вивезенням цих предметів у встановлені зовнішньоекономічними контрактами строки.

Положення пункту 4.6 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», на яку посилається Дніпропетровська митниця, передбачає включення вартості зворотної тари у разі порушення строків її повернення відправнику, встановлених Кабінетом Міністрів України, але не більше 12 місяців з моменту її отримання, лише до бази оподаткування податком на додану вартість. При цьому положення, згідно з яким у таких випадках зворотна тара підлягає обкладенню ввізним митом, чинне законодавство України не містить.

Суд також погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстав для застосування ставки мита відносно тканини кордної 21 КНТС-П, тканини кордної 12 КНТС-ОД-П, тканини кордної 212 КНТС-П, тканини технічної поліпропіленової, гексолу ХПИ та смоли Октофор-N, ввезених ВАТ «Дніпрошина» згідно із зовнішньоекономічними контрактами №804-00206262-7/794 від 10.12.07р., №1477/07/01 від 06.12.07р., №1135/07/Р від 12.09.07р., №553/08/01 від 21.03.08р., №07/08/01 від15.01.08р.

Як вбачається з додатків №2 та №3 до акту перевірки, Дніпропетровська митниця розрахувала суму ввізного мита, що підлягало сплаті при ввезені вказаних товарів, виходячи зі ставки 20%, крім мита для гексолу ХПИ та смоли Октофор-N, для яких сума ввізного мита обчислена, виходячи зі ставок 6,5% та 5% відповідно.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про єдиний митний тариф» ставки митного тарифу України є єдиними для всіх субєктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Відповідно до статті 1 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Бєларусь про вільну торгівлю від 17.12.92р. сторони не будуть застосовувати мита, податки і збори, що мають еквівалентну митам дію, на експорт і/або імпорт товарів, що походять з держави однієї зі Сторін і призначених для держави іншої Сторони.

Статтею 1 Угоди Між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.93р. передбачено, що договірні Сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони.

Судом встановлено, що походження тканини кордної 21 КНТС-П, тканини кордної 12 КНТС-ОД-П, тканини кордної 212 КНТС-П, тканини технічної поліпропіленової, гексолу ХПИ та смоли Октофор-N з території Російської Федерації та Республіки Бєларусь вбачається з умов зазначених зовнішньоекономічних контрактів або рахунків-фактур щодо цих товарів, а також підтверджується сертифікатами про походження товару (форми СТ-1) №10525, №10072, №3048 М, №11340, №11239, №12087, №11711, №12089, №11709, №11710, №12088, №12920, №12616, №12922, №12989, №12921, №13606, №13605, №13604, №13603, №13025, №4155-М , №15133, №RUUA 8093001443, RUUA 8001016414 та RUUA 8009035659.

З огляду на викладене, нарахування відповідачем ввізного мита щодо вказаних товарів суперечить міжнародним угодам України.

Суд не приймає посилання Дніпропетровської митниці на неможливість застосування преференцій, передбачених зазначеними міжнародними угодами України у звязку з неподанням позивачем сертифікатів про походження товарів.

Згідно з частиною 3 статті 282 Митного кодексу України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Пунктом 15 Правил визначення країни походження товару, затверджених Рішенням Ради Голів Урядів СНД від 30.11.2000 року (міжнародним договором України, ратифікованим 20.09.2001 року), вимагається надання оригіналу сертифікату походження товару лише разом з вантажною митною декларацією.

Вказане свідчить про те, що до моменту здійснення митного оформлення тканини кордної 21 КНТС-П, тканини кордної 12 КНТС-ОД-П, тканини кордної 212 КНТС-П, тканини технічної поліпропіленової, гексолу ХПИ та смоли Октофор-N, у позивача був відсутній обовязок подавати Дніпропетровській митниці сертифікати про походження товару (форми СТ-1) на вказані товари.

Суд також враховує, що відповідач не повідомляв позивача про перевірку питання повноти нарахування та сплати мита, а тому ВАТ «Дніпрошина» взагалі не мало можливості надати відповідачу під час перевірки зазначені сертифікати про походження товару.

Натомість, відповідач, керуючись принципами законності, повноти і обєктивності перевірки, достовірності та доказовості її результатів, передбаченими п.9 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, встановивши, що зовнішньоекономічні контракти та рахунки-фактури, за якими були поставлені вказані товари, містять положення про їх походження з території Російської Федерації та Республіки Бєларусь, був зобовязаний перевірити наявність у ВАТ «Дніпрошина» сертифікатів про походження таких товарів.

Відсутність у позивача сертифікатів про походження товару на момент розміщення цього товару на складах тимчасового зберігання не може бути підставою для відмови у застосуванні пільг, передбачених Угодами про вільну торгівлю між Урядом України і Урядом Російської Федерації та між Урядом України і Урядом Республіки Бєларусь, оскільки, як вже зазначав суд, подання сертифікатів про походження товару до моменту здійснення митного оформлення товарів не є обовязковим, а наявність у позивача цих сертифікатів на момент здійснення перевірки відповідачем не перевірялась.

Крім того, при визначенні коду товару та розрахунку суми ввізного мита щодо смоли стирольно-іденової, акселератора CBS, акселератора MBTS, акселератора NOBS(MBS), бензойної кислоти, смоли Хемоксол, модифікатора АРУД-30 та Antiscorching Rubanti Powder, ввезених позивачем на митну територію України згідно з умовами зовнішньоекономічних контрактів №1427/07/01 від 22.11.07р., №1428/07/01 від 22.11.07р. та №1614/07/01 від 24.12.07р., №1424/07/01 від 20.11.07р., №1337/08/01 від 23.09.08р., відповідачем не було надано належної оцінки рішенням по визначенню кодів товарів за УКТЗЕД, які були прийняті відповідачем, стосовно таких самих товарів.

Зокрема, з додатку №2 до акту перевірки вбачається, що Дніпропетровська митниця класифікувала смолу стирольно-іденову, акселератор NOBS(MBS), смолу Хемоксол, модифікатор АРУД-30 за кодом УКТЗЕД 3812, акселератор CBS, акселератор MBTS за кодом 2934, бензойну кислоту - 2916, Antiscorching Rubanti Powder -2930, та розрахувала суму мита за цими товарами, виходячи зі ставки 6,5%.

Судом встановлено, що відповідно до рішень про визначення коду товару Дніпропетровської митниці від 16.05.08р. №КТ-110-2247-08, від 08.04.08р. №КТ-110-1752-08, від 06.05.08р. №КТ-110-2085-08, від 10.10.07р. №КТ-110-1684-07, від 11.04.08р. №КТ-110-1832-08, від 17.03.08р. №КТ-110-1388-08, від 28.05.08р. №КТ-110-2405-08 зазначені вище товари, що ввозились позивачем за тими ж самими зовнішньоекономічними контрактами, були класифіковані відповідачем з УКТЗЕД за наступними кодами: смола стирольно-іденова 3911100000, акселератор NOBS(MBS) та акселератор CBS 2934208000, акселератор MBTS 2934202000, бензойна кислота 2916310000, смола Хемоксол 3911100000, модифікатор АРУД-30 3812308000, Antiscorching Rubanti PVI - 2930907090.

Для товарів, класифікованих за УКТЗЕД у товарних підкатегоріях 2916310000, 2930907090, 2934208000, 3812308000, 3911100000, Митним тарифом України встановлено ставку ввізного мита у розмірі 0%, а для товару, класифікованого за кодом 2934202000 5%.

Отже, сума ввізного мита щодо смоли стирольно-іденової, акселератора CBS, NOBS(MBS), бензойної кислоти, смоли Хемоксол, модифікатора АРУД-30 та Antiscorching Rubanti Powder, ввезених позивачем на митну територію України, повинна обчислюватись, виходячи за ставки 0%, а щодо акселератора MBTS -5%.

А тому розрахунок мита відносно вищевказаних товарів, що міститься у додатках №2-4 до акту перевірки, є помилковим, оскільки був зроблений відповідачем із застосуванням необґрунтованих ставок ввізного мита.

До того ж, безпідставним є визначення у п.78 додатку №3 до акту перевірки суми мита щодо проволоки латунованої 1ЛА (код товару 7217), виходячи зі ставки 5%, оскільки згідно з Митним тарифом України для всіх підпозицій, категорій та підкатегорій, що входять до зазначеної товарної позиції встановлена ставка ввізного мита у розмірі 0%.

Також встановлено, що відповідач класифікував каучук синтетичний СКН 26 ПВХ 30, каучук синтетичний СКИ-3, каучук синтетичний СКД-2, каучук синтетичний СКМС-30 АРКМ-15, каучук синтетичний БК-1675Н, каучук ХБК-139, ввезені за зовнішньоекономічними контрактами №312/35/08/01 від 24.12.07р., №2103-570 від 17.10.05р., №2103-571 від 17.10.05р., №2008-741-27 від 04.02.08р., №2008-741-28 від 04.02.08р., №1614/07/01 від 24.12.07р., у товарній позиції 4002 та розраховував суму ввізного мита для цих товарів за ставкою 10%.

Митний тариф України для всіх товарів товарної позиції 4002 (крім товарної підкатегорії 4002991000) встановлює ставку ввізного мита у розмірі 0%, а для товарної підкатегорії - 4002991000, до якої відносяться інші продукти, модифіковані включенням пластмас, - 10%.

У звязку з чим, для застосування ставки у розмірі 10% при визначенні суми мита щодо зазначених видів каучуку, відповідач мав встановити їх належність до інших продуктів, модифікованих включенням пластмас.

Однак зовнішньоекономічні контракти, на підставі яких позивачу поставлялися каучук синтетичний СКН 26 ПВХ 30, каучук синтетичний СКИ-3, каучук синтетичний СКД-2, каучук синтетичний СКМС-30 АРКМ-15, каучук синтетичний БК-1675Н, каучук ХБК-139, та товаросупровідні документи на них не містять вказівки на те, що вони відносяться до продуктів, модифікованих включенням пластмас.

Жодних доказів щодо наявності у відповідача підстав віднесення таких видів каучуку до продуктів, модифікованих включенням пластмас, Дніпропетровська митниця під час розгляду справи не надала.

Крім того, з вантажних митних декларацій №110000001/8/140634 від 12.08.08р., №110000001/8/114542 від 29.03.08р, №110000001/8/154180 від 24.10.08р., №110000001/8/114548 від 29.03.08р., №110000001/8155285 від 31.10.08р., №110000001/118701 від 19.04.08, №110000001/8/126438 від 31.05.08р., №110000001/8/106073 від 15.02.08р., які оформлювались позивачем на аналогічний товар, вбачається що він класифікувався за узгодженням з відповідачем в іншій ніж 4002991000 підкатегорії: каучук синтетичний СКН 26 ПВХ 30 4002590000, каучук синтетичний СКИ-3 4002600000, каучук синтетичний СКД-2 4002200000, каучук синтетичний СКМС-30 АРКМ-15 4002190000, каучук синтетичний БК-1675Н, каучук ХБК-139 4002310000.

Викладене вказує на безпідставність здійснення відповідачем розрахунку суми мита відносно зазначених товарів за ставкою 10%.

Так само при визначенні коду товару та ставки мита, що підлягло б сплаті при митному оформленні прес-форм для шин Ф-268 та DT-179, ввезених позивачем за контрактами №550/24.07/1634/07/01 від 25.12.07р. та №550/25.07/1631/07/01 від 25.12.07р, відповідачем не було взято до уваги, що прес-форми (форми для лиття гуми) класифікувались відповідачем в товарній підкатегорії 84807900 згідно УКТЗЕД, про що свідчить вантажна митна декларація №11000000/8/127990, що оформлювалась ВАТ «Дніпрошина» 09.06.08р.

Для товарної підкатегорії 84807900 Митним тарифом України встановлена ставка ввізного мита у розмірі 0%, а тому розрахунок суми ввізного мита за вказаними прес-формами, виходячи з коду товару 8480 та ставки мита 2% , був зроблений відповідачем необґрунтовано.

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність дій Дніпропетровської митниці з розрахунку суми несплаченого ВАТ «Дніпрошина» мита у розмірі 14974653,11 гривень в акті № 09/9/110000003/05768898 від 02.09.09 р.

У звязку з цим, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «Дніпрошина» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» до Дніпропетровської митниці про визнання дій протиправними задовольнити.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці, які полягають у здійсненні розрахунку суми несплаченого ВАТ «Дніпрошина» мита у розмірі 14974653,11 грн. за актом № 09/9/110000003/05768898 від 02.09.09р. «Про проведення позапланової перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи».

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» (код ЄРДПОУ 05768898, адреса: вул.Б.Кротова, 24, м.Дніпропетровськ, 49600, п/р №2600530330002 в філії ПАТ «Промінвестбанк» у м.Дніпропетровську, МФО 305437) судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 30.04.2010р

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >І.В. Юхно

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >