Постанова № 9997956, 11.06.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 рокуСправа № 2а-1115/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Хохлова В. О., представника відповідача Новосада Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркус-Ромет (Україна)» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркус-Ромет (Україна)» просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 01.02.2010 року № 000010/2301/43 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 75057 грн., в тому числі 50133 грн. основного платежу та 24924,80 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно віднесено до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості в розмірі 272091 грн. по зовнішньоекономічному контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року, укладеному товариством з фірмою «Arcus-Romet Group» (Польща), оскільки строк позовної давності на стягнення по даної заборгованості не закінчився, так як сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2007 року, а тому відповідно до вимог статті 20 Конвенції ООН «Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу» перебіг позовної давності розпочався саме з 01.10.2007 року.

В судовому засіданні представник товариства заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові та заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач у запереченнях вимог товариства не визнав, посилаючись на те, що товариством при перевірці акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2007 року не надавався, вважає, що висновки, викладені в акті перевірки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, наведені у запереченні на позов, просив у задоволенні вимог товариства відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено наступне.

22.01.2010 року Нововолинською ОДПІ за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року складено акт № 5/2301-31733070.

Вищевказаним актом встановлено порушення підприємством п. 1.25 ст. 1, п. п. 4.1.3, 4.1.4, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. п. 7.3.3, 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 , п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 50133 грн.

На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 01.02.2010 р. № 000010/2301/43 про визначення ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)» податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 75057 грн., в тому числі 50133 грн. основного платежу та 24924,80 грн. штрафних санкцій.

Актом перевірки встановлено, що позивачем всупереч вимог п. 1.22 ст. 1 та п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включено до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості в розмірі 272091 грн. по зовнішньоекономічному контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року, укладеному товариством з фірмою «Arcus-Romet Group» (Польща), строк позовної давності на стягнення якої закінчився 10.02.2009 року.

Судом встановлено, що на підставі контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року фірмою «Arcus-Romet Group» (Польща) поставлено ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)» товар сировину, матеріали та частини до велосипедів на суму 35336,62 дол. США (272091 грн.). Факт поставки товарів підтверджується вантажно-митними деклараціями, що є в матеріалах справи.

Згідно пункту 1.3 контракту покупець зобовязаний оплатити товари протягом 90 днів після їх отримання. Однак, позивачем отриманий товар не оплачено, що встановлено актом перевірки та не заперечувалось представником позивача в засіданні суду.

Статтею 8 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, що ратифікована Верховною Радою України 14.07.1993 року, встановлено строк позовної давності 4 роки.

Актом перевірки встановлено, що 4 річний строк позовної давності по заборгованості в розмірі 35336,62 дол. США (272091 грн.), яка виникла у товариства 10.02.2005 року внаслідок поставок по контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року, закінчився 10.02.2009 року.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.Підпунктом 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Враховуючи наведені норми закону, Нововолинська ОДПІ за наслідками перевірки дійшла вірного висновку про те, що сума заборгованості 35336,62 дол. США (272091 грн.) по зовнішньоекономічному контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року набула статусу безповоротної фінансової допомоги 10.02.2009 року та у відповідному звітному періоді повинна бути включена до валового доходу ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)».

Відповідно до п. п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки товариством не віднесено до валового доходу кредиторську заборгованість в сумі 272091 грн., строк позовної давності по якій закінчився у І кварталі 2009 року, суд вважає, що відповідачем правомірно донараховано податок на прибуток за відповідний період в розмірі 50133 грн. та застосовано 24924,80 грн. штрафних санкцій.

Судом не приймається до уваги посилання товариства на акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2007 року, підписаний представниками фірми «Arcus-Romet Group» (Польща) та ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)», яким позивачем визнано кредиторську заборгованість по контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року в сумі 35336,62 дол. США (272091 грн.), та на статтю 20 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу 1974 року, згідно вимог якої якщо боржник до закінчення строку позовної давності у письмовій формі визнає своє зобов'язання перед кредитором, то від дня такого визнання розпочинається новий чотирирічний строк давності позову, з огляду на наступне.

З акту перевірки від 22.01.2010 року № 5/2301-31733070, довідки до даного акту, узагальнюючого переліку документів, які було використано при проведенні перевірки, вбачається, що при перевірці акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2007 року не надавався.

Суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що наявність акту звірки станом на 01.10.2007 року було проігноровано перевіряючими, оскільки згідно довідки (сторінка 6) по іншому зовнішньоекономічному контракту № 02-2005 від 12.01.2005 року, укладеного фірми «Arcus-Romet Group» (Польща) та ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)», акт звірки від 02.02.2009 року було враховано при перевірці, відповідно до цього акту звірки обраховано строк позовної давності та не здійснено нарахувань за відповідний період.

Крім того, відповідно до п. 4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.

Однак, головним бухгалтером ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)» акт перевірки від 22.01.2010 року № 5/2301-31733070 підписано без жодних зауважень, заперечень з відповідними підтверджуючими документами, в тому числі акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2007 року, який ніби-то не взято до уваги перевіряючими при проведенні перевірки, податковому органу не подано.

Зазначений акт звірки подано представником позивача лише 11.06.2010 року під час розгляду справи судом. У адміністративному позові, який подано до Волинського окружного адміністративного суду 09.04.2010 року, посилання на акт звірки взагалі відсутнє.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд критично оцінює акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2007 року та вважає, що такий акт не є належним та достовірним доказом у даній справі.

Також судом не приймаються до уваги висновки № 12 від 23.04.2010 року та № 14 від 27.05.2010 року експертного економічного дослідження, подані представником позивача, згідно яких нарахування податкового зобовязання на думку експерта є документально непідтвердженим, оскільки такі висновки зроблені на підставі акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2007 року, який не прийнято судом до уваги як доказ з вищенаведених мотивів.

Посилання представника позивача на те, що згідно висновку № 12 від 23.04.2010 року станом на 01.10.2007 року кредиторська заборгованість по контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року підтверджується даними бухгалтерського обліку (журнал-ордер по рахунку 632 «Розрахнки з іноземними постачальниками») свідчить про те, що така заборгованість перед польським контрагентом дійсно існувала станом на 01.10.2007 року, починаючи з 10.02.2005 року, що не заперечується відповідачем, однак даний запис не може свідчити про наявність обставин, що переривають строк позовної давності та є підставою для його нового перебігу.

Пролонгування фірмою «Arcus-Romet Group» (Польща) та ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)» терміну дії контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року згідно відповідних додатків, на яке посилається позивач, не свідчить про продовження терміну позовної давності чи про переривання його перебігу, оскільки строк позовної давності обчислюється з дня порушення зобовязання і не ставиться в залежність від терміну дії договору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркус-Ромет (Україна)» про скасування податкового повідомлення-рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції від 01.02.2010 року № 000010/2301/43 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 16 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко