Постанова № 9997792, 03.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.06.10Справа №2а-7701/08/8 (15:44год.) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СлавФіш"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача: Якубов Рустам Абдумуталлібович, довіреність № 10/01-юр від 12.04.10р.;

від відповідача: Газіна Ірина Олександрівна, довіреність № 10912/10/10-0 від 17.05.10р.;

від відповідача: Соломко Наталія Аркадіївна, довіреність № 5961/10/10-0 від 02.03.10р.

Сутність спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СлавФіш» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292304/3 від 11.11.2008р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008р.

Позовні вимоги мотивує тим, що покладені в основу вказаного податкового повідомлення-рішення висновки ДПІ про непідтвердження суми бюджетного відшкодування в розмірі 16284грн. за лютий 2008р. на підставі попереднього акту перевірки № 387/23-4/32532865 від 20.03.2008р., яким було встановлено завищення відємного значення ПДВ в січні 2008р., є безпідставними, оскільки винесене на підставі акту перевірки № 387/23-4/32532865 від 20.03.2008р. податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у встановленому законом порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим, постановою якого від 12.11.2008р. по справі № 2а-3744/08/9/0170 воно було скасовано, але на момент прийняття оспорюваного повідомлення-рішення по цій справі справа №2а-3744/08/9/0170 ще не переглянута в суді апеляційної інстанції, у звязку з чим не могло бути покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення № 0000292304/3 від 11.11.2008р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008р.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.11.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7701/08/8, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.03.2009р. провадження по даній справі було зупинено у звязку з неможливістю розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а-3744/08/9/0170 та зобовязано сторін повідомити суд про результати розгляду даної справи (а.с. 39-40).

Відповідач Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим проти позову заперечує з підстав, вказаних у запереченнях на позов (а.с. 41-42).

ДПІ в м. Керчі АРК зазначила, що при перевірці задекларованої Товариством з обмеженою відповідальністю «СлавФіш» у лютому 2008р. суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, враховано вимоги п.п. 7.7.1 п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та матеріали позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2007р. та за січень 2008р. (акт від 20.03.2008р. № 387/23-4/32532865) і встановлено завищення ТОВ «СлавФіш» на 16284грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2008р., що і стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000292304/3 від 11.11.2008р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008р. Тобто, на думку ДПІ, оскільки не встановлено відємного значення за попередній період січень 2008р., яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду лютий 2008р., то висновки акту перевірки № 699/23-4/32532865 від 17.05.2008р. правомірні та обґрунтовані.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.10.2009р., у звязку з надходженням до суду від відповідача даних про результати розгляду справи № 2а-3744/08/9/0170 - ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009р., провадження по даній справі було поновлено (а.с. 53).

У судовому засіданні 13.04.2010р. позивач, у звязку з тим, що за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення №0000292304/0 від 29.05.2008р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008р., винесене на підставі акту перевірки № 699/23-4/32532865 від 17.05.2008р. в порядку адміністративного узгодження, ДПІ в м. Керчі виносилися нові податкові повідомлення-рішення, уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі №0000292304/0 від 29.05.2008р., № 0000292304/1 від 27.06.2008р., № 0000292304/2 від 01.09.2008р. та № 0000292304/3 від 11.11.2008р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008р. (а.с. 70-71).

Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СлавФіш» має статус юридичної особи з 11.08.2003р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 642118, виданим виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим (а.с. 28) та Статутом ТОВ «СлавФіш» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 08.06.2007р., номер запису 11411050005000252 (а.с. 29-30).

У рядку 25.1 поданої позивачем до ДПІ в м. Керчі (вхід. № 4170 від 20.03.2008р.) податкової декларації з ПДВ за лютий 2008р. зазначено, що бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає сума надмірно сплаченого податку у розмірі 16284,00грн. (а.с. 23-24).

Крім того, 20.03.2008р. позивачем подано до ДПІ в м. Керчі розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в яких зазначено, що сума бюджетного відшкодування складає 16284,00грн. (а.с. 25-26).

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

У звязку з цим, 08.05-15.05.2008р. ДПІ в м. Керчі проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «СлавФіш» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2008р. (по операціям, здійсненим у січні 2008р.), за результатами якої складено акт перевірки № 699/23-4/32532865 від 17.05.2008р. (а.с. 9-22).

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою встановлено порушення вимог абз. «а» п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося у завищенні позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2008р. у сумі 16284,00грн.

Даний акт перевірки було покладено ДПІ в м. Керчі в основу податкового повідомлення-рішення № 0000292304/0 від 29.05.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008р. (а.с. 72).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «СлавФіш» оскаржило його до ДПІ в м. Керчі, за результатами розгляду якої рішенням ДПІ в м. Керчі за вих. № 8528/10/25-0 від 27.06.2008р. скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000292304/0 від 29.05.2008р. без змін (а.с. 73, 74-76).

У звязку з цим, 27.06.2008р. ДПІ в м. Керчі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292304/1 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16284,00грн. за лютий 2008р. (а.с. 77).

Позивач звернувся зі скаргою до ДПА в АР Крим, за результатами розгляду якої ДПА в АР Крим винесла рішення за № 2275/10/25-023 (№ 8282/7/25-023) від 27.08.2008р., скарга була залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін (а.с. 78).

У звязку з цим, 01.09.2008р. ДПІ в м. Керчі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292304/2 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16284,00грн. за лютий 2008р. (а.с. 79).

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач звертався зі скаргою до ДПА України, яка своїм рішенням за № 10849/6/25-0115 від 06.11.2008р. залишила скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000292304/0 від 29.05.2008р. (від 27.06.2008р. № 0000292304/1) та рішення ДПА в АР Крим за №2275/10/25-023 (№ 8282/7/25-023) від 27.08.2008р., прийняте за результатами повторних скарг без змін (а.с. 80, 7-8).

У звязку з цим, 11.11.2008р. ДПІ в м. Керчі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292304/3 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16284,00грн. за лютий 2008р. (а.с. 6).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «СлавФіш» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

У п. 3.4 акту перевірки № 699/23-4/32532865 від 17.05.2008р. зазначено, що відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Коли в наступному податковому періоді сума податку має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

При цьому ДПІ в м. Керчі встановлено, що за наслідками позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2008р., результати якої оформлено актом від 20.03.2008р. № 387/23-4/32532865, не встановлено відємного значення податку за січень 2008р. та залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації), у звязку з чим ДПІ в м. Керчі дійшла висновку про завищення ТОВ «СлавФіш» суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2007р., в розмірі 16284грн. (а.с. 22).

Суд вважає, що вказані висновки ДПІ є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на наступне.

Перш за все, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобовязані діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Стаття 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також визначає, що посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

В свою чергу, п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, визначає, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2 Порядку також встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, акт попередньої перевірки позивача № 387/23-4/32532865 від 20.03.2008р., на який посилається відповідач, не є первинним або іншим документом, який зафіксовано в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджує наявність факту порушення.

Відповідно до п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Як свідчать матеріали справи, позивач оскаржив до Окружного адміністративного суду АР Крим винесені на підставі вищевказаного акту попередньої перевірки №387/23-4/32532865 від 20.03.2008р. податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000132304/3 від 19.09.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26117грн., частково на суму 26051,00грн., в тому числі за декларацією за грудень 2007р. 12612грн. та за декларацією за січень 2007р. 13439грн. та №0000552304/3 від 19.09.2008р. про донарахування суми податкових зобовязань з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 9690,20грн., за декларацією за грудень 2007р. та січень 2008р., а отже, в розумінні п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначені в них податкові зобовязання вважалися неузгодженими.

Так, п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2008р. по справі № 2а-3744/08/9 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СлавФіш» до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000132304/3 від 19.09.2008р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26117грн., частково на суму 26051,00грн., в тому числі за декларацією за грудень 2007р. 12612грн. та за декларацією за січень 2007р. 13439грн. та №0000552304/3 від 19.09.2008р. про донарахування суми податкових зобовязань з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 9690,20грн., за декларацією за грудень 2007р. та січень 2008р., задоволено (а.с. 84-87).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим залишена без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду від 06.11.2008р. по справі №2а-3744/08/9 залишена без змін (а.с. 45-49).

Частина 1 ст. 72 КАС України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Одночасно суд зауважує, що згідно з п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже відповідно до приписів Закону України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару отримувачем товарів (послуг).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Підпункт 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 даного Закону України визначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем дотримано процедуру подання податкової звітності, встановлену підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, суд доходить висновку про протиправність зменшення відповідачем згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями суми бюджетного відшкодування за лютий 2008р. в розмірі 16284,00грн.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх рішень суду не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У звязку зі складністю справи судом 03.06.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 08.06.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим №0000292304/0 від 29.05.2008р., № 0000292304/1 від 27.06.2008р., № 0000292304/2 від 01.09.2008р. та №0000292304/3 від 11.11.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СлавФіш» (98319, АР Крим, м. Керч, вул. Слави, 21, кв. 40, ідентифікаційний код 32532865) 3,40грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.