Постанова № 9997784, 17.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.10Справа №2а-3610/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Ольшанській Т.С., при секретарі Барабановій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА"

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

за участю представників сторін:

представника позивача Алексєєва В.В., довіреність № 183 від 30.09.2009;

представник відповідача не зявився;

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополь № 0011662301/0 від 08.09.2009, № 0011662301/1 від 13.11.2009 та податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0011662301/2 від 27.01.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, не мав законних підстав проводити позапланову невиїзну перевірку позивача. За наслідками проведеної перевірки, відповідач дійшов до необґрунтованих висновків щодо порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Заявою від 14.04.2010 позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Сімферополь № 0011662301/0 від 08.09.2009, № 0011662301/1 від 13.11.2009 та податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0011662301/2 від 27.01.2010, № 0011662301/3 від 02.04.2010.

Позивач у судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2010 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином під розписку. У своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач просив у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що рішення були прийняті на підставі встановленого порушення з боку позивача вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог діючого законодавства України з додержанням встановленого законом порядку, тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2008 позивачем була надана до ДПІ у м.Сімферополі податкова декларація за квітень 2008 року. Відомості, що були в неї наведені були перевірені під час проведення документальної позапланової перевірки з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень 2008 року. По результатам була складена довідка від 09.07.2008 про відсутність порушень.

19.06.2008 відкрите акціонерне товариство «Фірма «Селма» надало до ДПІ у м.Сімферополь податкову декларацію за травень 2008 року з вказівкою про суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахункових рахунок в установі банку, у розмірі 308113,00 грн. Згідно з даними декларації залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 308113,00 грн.; частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг), складає 680900,00 грн.; сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 308113,00 грн. 18.08.2008 відповідачем був складений акт виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за травень 2008 року №1015/23-4/20732066. за висновками акту вказано, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2008 року на суму 308113,00 грн., що повязано з відсутністю відповідей на запити на проведення перевірок по відповідному ланцюгу придбання товарів (послуг) При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжити заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податку службу в Україні».

02.09.2009 відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності взаємовідносин з ТОВ АФ «Слобода-92», ТОВ «Транс-Місто-Ресурс», ПП «Елеком-Крим» за квітень 2008 року. За результатами перевірки відповідачем складений акт №8362/23-4/20732066, де вказано, що суми, заявлені до відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2008 року, впливають суми ПДВ, що сформували податкові кредити по деклараціях по ПДВ за квітень 2008 року:

ТОВ АФ «Слобода-92» сума ПДВ по отриманих товарах 69686,00 грн. За відповіддю Харьковської ОДПІ підприємство є посередником 2 постачальників:

-2 ланцюг ЗАТ «Південькабель», сума ПДВ 208961,00 грн. є виробником;

-2 ланцюг ТОВ «Інтергруп-АГ», сума ПДВ 127001,00 грн., визнано банкрутом постановою господарського суду Київської області від 22.10.2008.

При проведені аналізу результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за квітень 2008 року включена сума ПДВ у розмірі 117568,00 грн. по постачальникам:

-ПП «Елком-Крим» - 1 ланцюг, сума ПДВ 10112,00 грн. отримує сировину від ТОВ «Земспецпроект» - 2 ланцюг, яке є посередником ТОВ «Транс-Місто-Досвід-Ресурс» - 3 ланцюг має контрагентом ТОВ «Земспецпроект», що є залученим до 2 ланцюга;

-ПП ТМ «Тавр» сума ПДВ 107456,00 грн. є отримувачем сировини від ТОВ «Земспецпроект», яке є посередником ТОВ «Транс-Місто-Досвід-Ресурс» - 3 ланцюг яке вже було залучено до 2 ланцюга.

На підставі наведеного відповідач робить висновок про неможливість підтвердження заявленого бюджетного відшкодування в ряд.25.1. Декларації відповідних податкових періодів в сумі 143910,00 грн. Вказана сума вважається непідтвердженою, а такою, що необхідно віднести до складу відємного значення податкового кредиту наступних відповідних податкових періодів (ряд.26 Декларації).

На підставі вказаного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2009 №0011662301/0 де вказано про порушення підпункту7.7.10 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ВАТ «Фірма «Селма» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 143910,00 грн. яка у 10-денний термін від дня отримання буде зменшена у картці особового рахунку платника податків.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в апеляційному порядку, але його скарга була залишена без задоволення, 13.11.2009 ДПІ в м.Сімферополі було винесено податкове повідомлення-рішення №0011662301/1. Позивачем була подана повторна скарга, яка також була залишена без задоволення, та 27.01.2010 СДПІ ВПП в м.Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення №0011662301/2. Позивачем застосований захід апеляційного врегулювання суперечки шляхом звернення зі скаргою до ДПА України, але рішенням від 24.03.2010 скарга залишена без задоволення та 02.04.2010 СДПІ ВПП м.Сімферополя прийняте податкове повідомлення-рішення №0011662301/3.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Проаналізувавши наведені обставини суд надходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Фірма «Селма» є платником податку на додану вартість з 19.09.1997 та перебуває на обліку у СДПІ ВПП в м.Сімферополь з 13.12.2009, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НБ №389743. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 13.06.2007 №05.3-6-06/921 основними видами діяльності підприємства є виробництво інших верстатів, ремонт, технічне обслуговування та монтаж верстатів.

08.01.2008 між позивачем та приватним підприємством «Елком-Крим» був укладений договір постачання продукції виробничо-технічного призначення. За договором вказано, що постачальник є платником податку на додану вартість, та має свідоцтво №100003631. 02.04.2008 позивачем була отримана продукція запобіжники і вимикачі на загальну вартість 15060,00 грн., у тому числі ПДВ 2510,00 грн., що підтверджується прибутковою накладною №ФС-0001540, та витратною накладною від 01.04.2008 №СФ-0000046. 03.04.2008 позивач отримав:

- за прибутковою накладною №ФС-0001556 реле на загальну суму 11880,00 грн., у тому числі ПДВ 1980,00 грн.;

- за прибутковою накладною №ФС-0001591 лампи та автомати на загальну суму 2492,22 грн., у тому числі ПДВ 2076,85 грн.;

- за прибутковою накладною №ФС-0001627 ПГЗ та ВПБ на загальну суму 8304,00 грн., у тому числі ПДІ 1384,00 грн.;

- за прибутковою накладною №ФС-0001628 ВПБ, РЕС, ПГЗ на загальну суму 7406,40 грн., у тому числі ПДВ 1234,40 грн.

04.04.2008 позивач отримав:

- перемикач за прибутковою накладною №ФС-0001629 на загальну суму 7650,00 грн. у тому числі ПДВ 1275,00 грн.;

- МТ 1, МТ 3, П2Т, МИ за прибутковою накладною №ФС-0001631 на загальну суму 7880,00 грн., у тому числі ПДВ 1313,40 грн.

Вказані поставки супроводжували податкові накладні:

01.04.2008 №СФ-0000046 на загальну суму 4424,22 грн., у т.ч. ПДВ 737,37 грн.;

31.03.2008 №СФ-0000045 на загальну суму 22515,78 грн., у т.ч. ПДВ 3752,63 грн.;

27.03.2008 №СФ-0000039 на загальну суму 2492,22 грн., у т.ч. ПДВ 415,22 грн.;

03.04.2008 №СФ-0000049 на загальну суму 8304,00 грн., у т.ч. ПДВ 1384,00 грн.;

03.04.2008 №СФ-0000048 на загальну суму 7406,40 грн., у т.ч. ПДВ 1234,40 грн.;

03.04.2008 №СФ-0000050 на загальну суму 7650,00 грн., у т.ч. ПДВ 1275,00 грн.;

03.04.2008 №СФ-0000047 на загальну суму 7880,00 грн., у т.ч. ПДВ 1313,40 грн.

Сплата за вказаний товар була проведена наступним чином:

07.04.2008 платіжним дорученням №1460 на суму 7880,40 грн., у т.ч. ПДВ 1313,40 грн.;

09.04.2008 платіжним дорученням №000709 на суму 9600,00 грн., у т.ч. ПДВ 1600,00 грн.;

10.04.2008 платіжним дорученням №631 на суму 7406,40 грн., у т.ч. ПДВ 1234,40 грн.;

11.04.2008 платіжним дорученням №1506 на суму 8304,00 грн., у т.ч. ПДВ 1384,00 грн.;

02.06.2008 платіжним дорученням №2368 на суму 6000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1000,00 грн.;

26.05.2008 платіжним дорученням №2229 на суму 9000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1500,00 грн.;

05.05.2008 платіжним дорученням №1755 на суму 2474,22 грн., у т.ч. ПДВ 412,37 грн.

Судом встановлено, що 16.01.2008 між позивачем та приватним підприємством «Торгівельна марка «Тавр» був укладений договір поставки №14-06/07 на постачання виробничо-технічної продукції. Постачальник є платником податку на додану вартість. На виконання вказаного договору позивачем була отримана продукція:

за прибутковою накладною від 17.04.2008 №ФС-0001857 блок випрямний, блок випрямний напівпровідниковий, блок випрямний діодний, блок БВА на загальну суму 182162,64 грн., у тому числі ПДВ 30360,44 грн.;

за прибутковою накладною від 29.04.2008 №ФС-0002066 блок випрямний, блок випрямний діод ний на загальну суму 5527,22 грн., у т.ч. ПДВ 921,20 грн.;

за прибутковою накладною від 24.04.2008 №ФС-0001999 блок випрямний на загальну суму 15619,44 грн., у тому числі ПДВ 2603,24 грн.;

за прибутковою накладною від 17.04.2008 №ФС-0001859 блок випрямний, блок випрямний діод ний на загальну суму 441429,35 грн., у тому числі ПДВ 73571,56 грн.;

За вказаними поставками постачальником були видані податкові накладні:

24.04.2008 №91 на загальну суму 182162,64 грн., у т.ч. ПДВ 30360,44 грн.;

24.04.2008 №92 на суму 5527,22 грн., у т.ч. ПДВ 921,20 грн.;

24.04.2008 №90 на загальну суму 15619,44 грн., у т.ч. ПДВ 2603,24 грн.;

14.04.2008 №88 на загальну суму 441429,35 грн., у т.ч. ПДВ 73571,56 грн.

Сплата за вказаний товар була проведена наступним чином:

02.04.2008 платіжним дорученням №1381 на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5000,00 грн.;

03.04.2008 платіжним дорученням №1416 на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5000,00 грн.;

04.04.2008 платіжним дорученням №1439 на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5000,00 грн.;

07.04.2008 платіжним дорученням №1459 на суму 35000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5833,33 грн.;

09.04.2008 платіжним дорученням №000712 на суму 35000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5833,33 грн.

10.04.2008 платіжним дорученням №626 на суму 22162,64 грн., у т.ч. ПДВ 3693,77 грн.;

16.04.2008 платіжним дорученням №1569 на суму 40000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн.;

17.04.2008 платіжним дорученням №1611 на суму 40000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн.;

18.04.2008 платіжним дорученням №1626 на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5000,00 грн.;

21.04.2008 платіжним дорученням №1647 на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5000,00 грн.;

22.04.2008 платіжним дорученням №000861 на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5000,00 грн.

25.04.2008 платіжним дорученням №1706 на суму 12000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20000,00 грн.

Судом встановлено, що 30.10.2007 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю агропромислова фірма «Слобода-92», що є платником податку на додану вартість, був укладений договір поставки №80-06/07 з постачання промислово-технічної продукції, на виконання якого позивачем був за прибутковою накладною від 01.04.2008 №149 дріт та барабан на загальну суму 418116,18 грн.. у т.ч. ПДВ 69686,03 грн.

За вказаними поставками постачальником були видані податкова накладна від 01.04.2008 №163 на суму 418116,18 грн., у т.ч. ПДВ 69686,03 грн.

Оплата за отриманий товар була проведена наступним чином:

14.04.2008 платіжним дорученням №1518 на суму 40000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн.,

16.04.2008 платіжним дорученням №1570 на суму 40000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн.;

17.04.2008 платіжним дорученням №1613 на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.;

18.04.2008 платіжним дорученням №1634 на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.;

23.04.2008 платіжним дорученням №1665 на суму 225346,00 грн., у т.ч. ПДВ 37557,67 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (пп. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Закон України "Про податок на додану вартість" або ж інший нормативно-правовий акт не містить будь-яких інших обмежень щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлює обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Також, у висновках довідки Вищого адміністративного суду України від 20.10.2006 "Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету" зазначається, що Закон не ставив у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від'ємного значення суми поширювалося тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, право позивача на бюджетне відшкодування не залежить від фактичного перерахування податку до бюджету будь-якими його контрагентами. На день видачі податкових накладних контрагенти позивача мали свідоцтва про державну реєстрацію та про реєстрацію їх як платників податку на додану вартість.

19.06.2008 позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за 5 місяць 2008 року разом з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка визначена в розмірі 308113,00 грн. (а.с.36).

Пунктом 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні", для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання, наказом Державної податкової адміністрації України N 327 від 10.08.2005 року, зі змінами, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України N 354 від 13.06.2007 року, затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до положень пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку.

Приписами підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено коло осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. До їх числа, поряд із іншими, віднесено особу, що була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Тобто, даною нормою чітко визначено, що право на бюджетне відшкодування позбавляються особи:

- які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування ними податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

- які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів незалежно від дати їх реєстрації платниками податку на додану вартість.

Вказані обставини у данному випадку відсутні.

Інших доводів на обґрунтування правомірності оспорюваного рішення відповідач не навів та доказів, всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України, не надав.

Крім того, правова позиція СДПІ ВПП у м.Сімферополі взагалі робить неможливим одержання позивачем податкового кредиту з ПДВ, правильність та повнота сплати якого відповідачем не заперечується. Таким чином, порушується баланс інтересів держави та платників податків у відносинах зі сплати та нарахування ПДВ, оскільки у разі необґрунтованого зменшення платнику податків податкового кредиту з ПДВ у держави виникають безпідставно одержані доходи за рахунок субєктів підприємницької діяльності, що не відповідає смислу та меті Закону "Про податок на додану вартість».

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України “Про податок на додану вартість” є необґрунтованими, в звязку з чим податкове повідомленнярішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 17.06.2010.

У повному обсязі постанову складено та підписано 22.06.2010.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополь № 0011662301/0 від 08.09.2009, № 0011662301/1 від 13.11.2009 та податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0011662301/2 від 27.01.2010, № 0011662301/3 від 02.04.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ольшанська Т.С.