Рішення № 9997634, 26.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.10 р.                     Справа № 41/71пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси”, м.Горлівка

до відповідача: Горлівської міської ради, м. Горлівка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Горлівська об’єднана державна податкова інспекція, м. Горлівка

про визнання договору від 05.06.2008 № 0196 недійсним правочином; стягненнязвідповідача2149,04грн.,що сплачено за договором від 05.06.2008 №0196; зобов'язанняГорлівськоїоб'єднаноїдержавноїподатковоїінспекціїскасувати недоїмку у розмірі 6625,97 грн. по оплаті за наведеним договором та утримуватися у подальшому від нарахування штрафних санкцій.

При участі представників:

від позивача: Крупко І.М. – довіреність від 11.05.2010р. №82

від відповідача: не з’явились

від третьої особи: не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської міської ради про визнання договору від 05.06.2008 № 0196, укладеного між позивачем та відповідачем на користування земельною ділянкою площею 179,7 кв.м. власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16, м.Горлівка, недійсним правочином; стягнення з відповідача 2149,04грн.,що сплачено за договором від 05.06.2008 №0196; зобов'язання Горлівськоїоб'єднаноїдержавноїподатковоїінспекції скасувати недоїмку у розмірі 6625,97грн.пооплатізадоговоромвід05.06.2008 № 0196 на користуванняТОВ«Рондоторгівлятафінанси» земельною ділянкою у розмірі 179,7кв.м. власником вбудованогонежитловогоприміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16м. Горлівка та утримуватися у подальшому від нарахування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 30 квітня 2010 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Горлівську об’єднану державну податкову інспекцію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відносини щодо використання землі під вбудованими приміщеннями прямо не врегульовано земельним законодавством, договір на користування земельною ділянкою можливо укласти тільки стосовно ділянки, яка виділена в натурі, діюче законодавство не передбачає можливості оформляти з кожним власником приміщень або квартир в багатоповерховому будинку документи на право користування земельною ділянкою, де розміщений цей будинок. З огляду на положення ст. 5 Закону України „Про плату за землю”, ст. 125 Земельного кодексу України, позивачем зазначено, що плата за землю може сплачуватись виключно за документально оформлену земельну ділянку, проте, станом на момент укладання договору і по теперішній час у позивача відсутні Державні акти на власність або на постійне користування землею. З огляду на викладене, позивач вважає, що при відсутності об’єкту та суб’єкту плати за землю існуючий договір є недійсним з моменту його укладання.

Позивач вважає, що обов’язок зі сплати орендної плати за спірним договором повинен бути покладений на КП „Центральний”, на балансі та в управлінні якого знаходиться будинок. Також позивачем зазначено, що державний акт на власність земельної ділянки під будинком може отримати лише об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, проте, таке об’єднання на сьогоднішній час не створено, у зв’язку з чим позивач робить висновок проте, що ані позивач, ані відповідач не можуть бути сторонами за спірним договором.

Позивач наполягає на тому, що сплачені за спірним договором кошти в сумі 2149,04грн. підлягають поверненню на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:

05.06.2008 року між Горлівською міською радою та власником вбудованого нежитлового приміщення, Товариством з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси”, було укладено договір № 0196 на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку, відповідно до п. 1 якого Горлівська міська рада надає, а власник приймає у строкове платне користування земельну ділянку під вбудованим нежитловим приміщенням, яке знаходиться в багатоквартирному житловому будинку по пр. Перемоги, 16 у Центрально-Міському районі м. Горлівки та використовується як офіс

Згідно п. 2 наведеного договору у користування передається земельна ділянка під вбудованим нежитловим приміщенням площею 179,7 кв.м.

На земельній ділянці знаходиться об’єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення у багатоповерховому будинку, яке належить власнику на підставі Свідоцтва про право власності від 21.09.2007 року (п. 3 договору).

Договір укладено на термін володіння вбудованим нежитловим приміщенням його власником (п. 5 договору.)

Пунктами 6, 7, 8 договору обумовлено, що плата за користування земельною ділянкою вноситься власником у вигляді грошових внесків, сума плати за рік становить 2771,73 грн., плата за користування земельною ділянкою вноситься власником щомісяця протягом 30 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зважаючи на наведені положення законодавства на наведені вище положення укладеного між сторонами спірного договору суд доходить до висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, спірний договір є договором оренди землі, оскільки регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовні положення Закону України “Про оренду землі” та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою, зокрема, про визнання договору від 05.06.2008 № 0196, укладеного між позивачем та відповідачем на користування земельною ділянкою площею 179,7 кв.м. власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16, м.Горлівка, недійсним правочином.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 19 Закону України “Про оренду землі” та ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Пунктом 5 договору на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку № 0196 від 05.06.2008 року визначено, що договір укладено на термін володіння вбудованим нежитловим приміщенням його власником. Проте, наведеним пунктом договору не визначено обмеження щодо строку дії договору оренди, який, згідно наведених положень законодавства, не може перевищувати 50 років.

Тобто, в порушення ст. 19 Закону України “Про оренду землі” та ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України, спірний договір має ознаки безстрокового договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

В порушення наведеної норми, з договору на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку № 0196 від 05.06.2008 року не вбачається наявності більшості істотних умов договору оренди землі, таких як: умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.

Статтею 17 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

В порушення наведеної статті, з матеріалів справи не вбачається складання між Горлівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” акту приймання-передачі земельної ділянки, наданої в оренду згідно зі спірним договором. Документів, які б підтверджували складання такого акту, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, згідно ст. 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Згідно наведеної статті, в редакції, яка була чинна на дату укладання спірного договору, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Прийняття Горлівською міською радою будь-якого рішення щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” у користування земельної ділянки площею 179,7 кв.м., що розташована по пр. Перемоги, 16 у Центрально-Міському районі м. Горлівки, матеріалами справи не доводиться. Зазначене рішення, як і рішення про затвердження проекту землеустрою щодо такої земельної ділянки до матеріалів справи не долучено.

Частиною 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом встановлено відсутність у спірному договорі оренди землі більшості з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, а також порушення при укладанні наведеного договору статей 6, 17, 19 Закону України “Про оренду землі” щодо строку дії договору, передачі об’єкту оренди за актом приймання-передачі та підстав набуття права оренди земельної ділянки.

Наведені обставини, згідно наведених приписів ч. 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, є достатньою підставою для визнання спірного договору недійсним.

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсним договору від 05.06.2008 № 0196, укладеного між позивачем та відповідачем на користування земельною ділянкою у розмірі 179,7 кв.м. власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16, м.Горлівка.

Позивачем також заявлено до суду вимоги про стягнення з Горлівської міської ради суми в розмірі 2149,04грн.,що сплачена за договором від 05.06.2008 №0196.

Такі вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Згідно п. 12 розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, Горлівська міська рада є лише органом, уповноваженим на розпорядження землями, які знаходяться в межах населених пунктів.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про плату за землю”, платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеномуБюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать, зокрема, 100 відсотків плати за землю - для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75 відсотків плати за землю - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 60 відсотків плати за землю - для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань.

Крім того, відповідно до п. 7 договору на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку № 0196 від 05.06.2008 року, плата за користування земельною ділянкою вноситься до місцевого бюджету в розмірі 230,98 грн. в місяць.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, Горлівська міська рада коштів за договором не отримувала, та стягнення заявленої суми повинно відбуватись з місцевого бюджету, а не з відповідача як юридичної особи.

Проте, позивач в позовній заяві просив стягнути суму у розмірі 2149,04грн. не з місцевого бюджету, а з Горлівської міської ради як сторони по договору та юридичної особи.

Позивачем під час розгляду справи не було заявлено вимогу про стягнення наведеної суми з місцевого бюджету.

Згідно ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

До суду не надходило відповідних клопотань заінтересованої сторони та, таким чином, у суду відсутні підстави для виходу, при прийнятті рішення, за межі позовних вимог, заявлених позивачем при поданні позову.

Також, позивачем було заявлено до суду вимоги про зобов’язання Горлівськоїоб'єднаноїдержавноїподатковоїінспекціїскасувати недоїмку у розмірі 6625,97грн.пооплатізадоговоромвід05.06.2008 року № 0196 на користування ТОВ „Рондоторгівля та фінанси” земельною ділянкою у розмірі 179,7кв.м власником вбудованогонежитловогоприміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16м. Горлівка та утримуватися у подальшому від нарахування штрафних санкцій.

За приписами п. 7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів; контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 11 цього ж Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Як зазначалось, згідно законодавства, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на викладене суд вважає, що Горлівська об’єднана державна податкова інспекція при виконанні повноважень щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати позивачем плати за користування земельною ділянкою задоговоромвід05.06.2008 року № 0196, та нарахування відповідних штрафних санкцій, здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, та, з огляду на п. 7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, є суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що спір про зобов’язання Горлівську державну податкову інспекцію скасувати недоїмку у розмірі 6625,97грн.пооплатізадоговоромвід05.06.2008 року № 0196 та утримуватися у подальшому від нарахування штрафних санкцій є справою адміністративної юрисдикції.

Таким чином, суд вважає, що даний спір є публічно-правовим та віднесений до компетенції окружного адміністративного суду відповідно до ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження по справі в частині зобов’язання Горлівськоїоб'єднаноїдержавноїподатковоїінспекціїскасувати недоїмку у розмірі 6625,97грн.пооплатізадоговоромвід05.06.2008 року № 0196 на користування ТОВ „Рондоторгівля та фінанси” земельною ділянкою у розмірі 179,7кв.м власником вбудованогонежитловогоприміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16м. Горлівка та утримуватися у подальшому від нарахування штрафних санкцій, підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з тим, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 93, 116, розділом Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України, ст. 1, 6, 13, 15, 17, 19 Закону України „Про оренду землі”, ст. 20 Закону України „Про плату за землю”, ст. 69 Бюджетного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 41, 42, 43, 49, п. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” до Горлівської міської ради про визнання договору від 05.06.2008 № 0196, укладеного між позивачем та відповідачем на користування земельною ділянкою площею 179,7 кв.м. власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16, м.Горлівка, недійсним правочином; стягнення з відповідача 2149,04грн.,що сплачено за договором від 05.06.2008 №0196; зобов'язання Горлівськоїоб'єднаноїдержавноїподатковоїінспекціїскасувати недоїмку у розмірі 6625,97грн.пооплатізадоговоромвід05.06.2008№0196накористуванняТОВ«Рондоторгівлятафінанси» земельною ділянкою у розмірі 179,7кв.м. власником вбудованогонежитловогоприміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16м. Горлівка та утримуватися у подальшому від нарахування штрафних санкцій – задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 05.06.2008 № 0196 на користування земельною ділянкою площею 179,7 кв.м. власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16, м.Горлівка, укладений між Горлівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси”.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” до Горлівської міської ради про зобов'язання Горлівськуоб'єднанудержавнуподатковуінспекцію інспекції скасувати недоїмку у розмірі 6625,97грн.пооплатізадоговоромвід05.06.2008№0196накористуванняТОВ«Рондоторгівлятафінанси» земельною ділянкою у розмірі 179,7кв.м. власником вбудованогонежитловогоприміщення у багатоповерховому будинку за адресою пр.Перемоги,16м. Горлівка та утримуватися у подальшому від нарахування штрафних санкцій – припинити.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Стягнути з Горлівської міської ради (84646, м. Горлівка, пр. Перемоги, 67, ІН 04052749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” (84617, м. Горлівка, пр. Перемоги, 16) державне мито в розмірі 42,50грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118грн.

Суддя