Рішення № 9997572, 26.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.10 р.                     Справа № 36/73                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехсвязь” м.Донецьк

до відповідача:          Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” м.Краматорськ

про: стягнення 17 555,80грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Рульов П.В. – по дов.;          

від відповідача: Червона А.В. – по дов.;          

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донтехсвязь” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 17 555,80грн., яка складається з основного боргу в сумі 14553,11грн., 3% річних в сумі 412,67грн., суми інфляції 1090,02грн., збитків по оплаті послуг адвоката в сумі 1500грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений поза договором товар в сумі 14553,11грн., 3% річних в сумі 412,67грн., суми інфляції 1090,02грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 1500грн., витрат по оплаті державного мита в сумі 175,56грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №175 від 12.09.06р., специфікації до договору, видаткові накладні, довіреності, претензію.

Відповідач позовні вимоги визнає в сумі основного боргу 14553,11грн., 3% річних в сумі 412,67грн. та суми інфляції 1090,02грн. В частині оплати послуг адвоката в сумі 1500грн. відповідач не визнає, оскільки з договору про надання адвокатських послуг та акту приймання виконаних робіт не вбачається, що заявлені в позові кошти в сумі 1500грн. є оплатою послуг адвоката за ведення конкретної справи про стягнення 14553,11грн. основного боргу, а також 3% річних та інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

12 вересня 2006 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донтехсвязь”, та відповідач, Відкрите акціонерне товариство „Старокраматорський машинобудівний завод”, уклали договір №175, згідно якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача кабельно-проводнікову продукцію, а відповідач – прийняти та оплатити її (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору кількість, асортимент, строки поставки, ціни визначаються специфікацією, яка є невід’ємною частиною даного договору.

До означеного договору сторони уклали Специфікації №1, №19, №20, №21, якими визначені кількість, асортимент, строки поставки та ціну товару, а також строки його оплати.

Пунктом 7.1 договору сторони визначили строк його дії – до 31.12.07р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних №РН-00000534 від 04.02.08р. на суму 375,20грн., №РН-00000665 від 11.02.08р. на суму 560грн., №РН-00000663 від 11.02.08р. на суму 2664,60грн., №РН-00001127 від 06.03.08р. на суму 30464,82грн., №РН-00001125 від 06.03.08р. на суму 5847,20грн., №РН-00001665 від 04.04.08р. на суму 4149,35грн., №РН-00001666 від 04.04.08р. на суму 16526,92грн., №РН-00001680 від 07.04.08р. на суму 470грн., №РН-00002384 від 16.05.08р. на суму 1727,60грн., №РН-00002386 від 16.05.08р. на суму 223,99грн., №РН-00002388 від 16.05.08р. на суму 5100грн., №РН-00002390 від 16.05.08р. на суму 10291,20грн., №РН-00006364 від 23.07.08р. на суму 1214,40грн., №РН-00006165 від 14.07.08р. на суму 796,50грн., №РН-00006167 від 14.07.08р. на суму 936грн., №РН-00006166 від 14.07.08р. на суму 1841,20грн., №РН-000006164 від 14.07.08р. на суму 6227,89грн., №РН-00003015 від 19.06.08р. на суму 4476,16грн., №РН-00003012 від 19.06.08р. на суму 4293,46грн., позивач передав відповідачу товар на суму 98186,49грн.

Відповідачем товар отримано, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними, а також довіреностями ЯПА №874442 від 16.05.08р., ЯПЗ №687046/763 від 23.07.08р., ЯПА №874882/230 від 18.06.08р., ЯЖД №117766/617 від 14.07.08р., ЯПА №874442 від 16.05.08р., ЯПА №878850 від 04.04.08р., ЯОХ №089700 від 29.02.08р., ЯОХ №089395 від 11.02.08р., ЯОХ №089407 від 11.02.08р., ЯОХ №089304 від 01.02.08р.

Як позивач у письмових поясненнях від 13.05.10р. та в заяві про уточнення позовних вимог, так і відповідач у відзиві на позов від 13.05.10р. стверджують, що поставка товару за вищевказаними видатковими накладними відбувалася поза договором №175 від 12.09.06р., оскільки строк дії договору був встановлений до 31.12.07р., а поставка товару здійснювалася вже у 2008 році.

Таким чином, суд вважає, що договір на поставку товару за спірними видатковими накладними у письмовій формі не укладався, а цивільні права та обов’язки сторін виникли в порядку частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин за свою правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Отриманий товар відповідачем був оплачений частково в сумі 83633,38грн., а залишок неоплаченого товару складає 14553,11грн.

Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог позивач вказує, що відповідачем було сплачено у рахунок погашення боргу 87845,93грн., однак у письмових поясненнях від 26.05.10р. позивач зазначив, що ця сума оплати ним зазначена помилково, тоді як фактично відповідачем було оплачено 83633,38грн. Помилка виникла внаслідок того, що позивач зарахував суму оплати 4212,55грн., яку відповідач здійснив за договором №175 від 12.09.05р. у рахунок погашення боргу за позадоговірною поставкою, яка здійснювалася позивачем після 01.01.08р.Таким чином, заборгованість відповідача за спірними накладними складає 14553,11грн.

Відповідач з даними твердженнями позивача погодився і у письмових поясненнях від 26.05.10р. також зазначив, що фактично за спірними накладними він оплатив позивачу 83633,38грн., і сума його заборгованості перед позивачем складає 14553,11грн.

Оскільки сторони належним чином не визначили строки виконання відповідачем зобов’язання по оплаті товару, господарський суд вважає, що право вимагати виконання такого зобов’язання виникло у позивача в порядку ч.2 ст.530 ЦК України через сім днів з моменту отримання відповідачем письмової вимоги про оплату товару – претензії б/н від 10.02.09р., яка отримана відповідачем 14.02.09р., що підтверджується поштовим повідомленням №184047, тобто з 22.02.09р.

Однак заборгованість в сумі 14553,11грн. відповідач так і не оплатив.

Доказів погашення боргу в сумі 14553,11грн. відповідач не представив, у зв’язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи та відповідачем визнаний, господарський суд вважає вимоги позивача з урахуванням уточнення в частині стягнення основного боргу в сумі 14553,11грн. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 412,67грн.за період з 22.02.09р. по 01.02.10р. включно та суму інфляції 1090,02грн. за період з березня по грудень 2009 року включно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляції та 3% річних, з огляду на наявність заборгованості та визнання відповідачем позовних вимог в цій частині, господарський суд вважає дані вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

Водночас, господарський суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача судових витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 1 500грн. з наступних підстав.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Тобто, до судових витрат відноситься оплата послуг адвоката лише у разі, якщо послуги адвоката надавались виключно при розгляді справи та саме за надання цих послуг здійснена оплата.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

Правовідносини між позивачем та адвокатом Заремба С.В. підтверджуються свідоцтвом №3232 від 13.05.09 року про право зайняття адвокатською діяльністю на ім’я Заремба С.В.; договором №2010/АУ/2202 про надання адвокатських послуг від 22.02.10р.; актом приймання-передачі від 03.03.10р.; розрахунковою квитанцією ААБС №951103 від 03.03.10р., платіжним дорученням №197 від 03.03.10р., рахунком №01 від 03.03.10р.

Згідно п.1.1 договору адвокат приймає до виконання доручення позивача про надання останньому юридичних послуг обумовленого ним виду та в його інтересах на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до розділу 2 договору до обов”язків адвоката входить: надавати консультації та роз”яснення з юридичних питань, які цікавять позивача, протягом 5 днів з моменту звернення позивача за консультацією; складати заяви, скарги та інші документи правового характеру протягом 5 діб з моменту звернення позивача у разі надання ним необхідної інформації та документів; надавати усні та письмові довідки відносно чинного законодавства протягом 5 діб з моменту звернення позивача; забезпечувати для позивача зберігання документів, переданих адвокату для доручення; дотримуватися конфіденційності по відношенню до інформації, яка стала йому відома в ході надання правової допомоги; своєчасно відповідати на запити позивача про стан виконання доручення.

При цьому, за надану правову допомогу адвокат отримує від позивача гонорар у розмірі 1500грн., який сплачується позивачем протягом 5 банківських днів з моменту укладання договору. Оплата податку з доходів фізичних осіб здійснюється позивачем, який виступає податковим агентом адвоката, у відповідності з чинним законодавством (п.п.6.1, 6.2 договору).

На виконання умов договору позивач перерахував адвокату 1275грн. згідно розрахункової квитанції ААБС №951103 від 03.03.10р., а також податок до бюджету з адвоката Заремба С.В. в сумі 225грн. згідно платіжного доручення №197 від 03.03.10р., а всього 1500грн.

Разом з цим, з договору №2010/АУ/2202 про надання адвокатських послуг від 22.02.10р. не вбачається, що він був укладений на ведення саме цієї справи відносно ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод”, а навпаки, предмет даного договору передбачає тривале надання адвокатом позивачу юридичних послуг, що не дає можливості суду дійти висновку, що дані послуги надавалися адвокатом саме у справі №36/73.

Матеріали справи містять акт приймання-передачі виконаних робіт від 03.03.10р., в якому зазначено, що адвокат надав позивачу наступні послуги: підготовка позовної заяви до господарського суду Донецької області до ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” вартістю 1500грн.

Пунктом 6.1 договору передбачена сума договору 1500грн., але предметом даного договору є тривале надання різноманітних адвокатських послуг необмеженого кола справ (а не надання адвокатських послуг у справі №36/73 відносно конкретного боржника), тоді як за твердженням позивача він сплачує адвокату всю суму договору 1500грн. лише за складання позовної заяви до ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод”.

Таким чином, надані позивачем докази не дають можливості суду дійти висновку, що дані послуги надавалися адвокатом саме у справі №36/73 відносно ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод”, і сплачена позивачем адвокату сума 1 500грн. є судовими витратами у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, господарський суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1500грн., оскільки матеріалами справи не доведено факту надання адвокатом послуг за договором саме у справі №36/73.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехсвязь” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” м.Краматорськ з урахуванням уточнення задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Горького, б.2; ЄДРПОУ 05763642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехсвязь” (м.Донецьк, вул. 230-ої Стрілецької дивізії, б.14, кв.6; адреса для листування: 83114, м.Донецьк, просп.Визволення Донбасу, 4а, ЄДРПОУ 31445316, р/р26006001306497 у філії ЗАТ „ОТП Банк” м.Київ, МФО 300528) основний борг в сумі 14553,11грн., суму інфляції 1090,02грн., 3% річних в сумі 412,67грн., витрати по оплаті держмита в сумі 160,55грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 215,83грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 26.05.10р.

Суддя