Ухвала суду № 99972035, 29.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення адміністративного позову без руху

29 вересня 2021 р. № 520/18672/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши матеріали позовної заяви Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79,м. Харків,61023) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 152977 грн. 53 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.

До позовної заяви позивачем було долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої позивач посилається на обмежене фінансування університету, неусталену судову практику зі спірних відносин та тривалі заходи, пов`язані із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 року по справі №520/11540/19 вказує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Тобто, у даній справі підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду

Зі змісту позовної заяви встановлено, що при зверненні до суду позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму у розмірі 152977,00 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивачем вказано, що 26 вересня 2018 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний, ОСОБА_1 був виключений із списків особового складу Університету наказом начальника Університету від 26.09.208 року № 247.

Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався, або мав дізнатися під час розірвання контракту, тобто ще у 2018 році, а звернувся з зазначеним адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду 27 вересня 2021 року, тобто з порушенням місячного строку встановленого ч.5 ст.122 КАС України.

У заяві про поновлення пропущеного строку позивач посилається на обмежене фінансування університету, неусталену судову практику зі спірних відносин та тривалі заходи, пов`язані із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску звернення.

Вказані висновки щодо обрахунку строків звернення до суду з позовом у схожих спірних правовідносинах зроблено у постановах Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №360/962/19, від 28.05.2021 у справі №320/7433/19.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

У даному конкретному випадку і обмежене фінансове забезпечення суб`єкта владних відносин, і неусталена судова практика не можуть бути кваліфіковані у якості поважних причин несвоєчасного звернення до суду, оскільки матеріали позову не містять ані доказів звернення позивача за збільшенням асигнувань на поточні потреби функціонування, ані доказів спроб звернення до судів у порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд вважає, що неналежна організація процесу з приводу оскарження судових рішень та відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору за своїм характером є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є наслідками недбалого ставлення до виконання процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Стосовно доводів позивача про запровадження карантинних заходів суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, в редакції чинній на момент усунення позивачем недоліків позовної заяви, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Тобто, до 19.12.2020 року позивач взагалі не був обмежений запровадженими карантинними заходами для звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з вищезазначеного, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можна вважати поважними, оскільки ці причини залежать від власної волі і волевиявлення позивача і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України позивач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права звернення до суду, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання позовної заяви, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, враховуючи, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами, не наведено будь-яких інших обґрунтувань та не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про поновлення строків звернення до суду та про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду й вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79,м. Харків,61023) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Спірідонов