Ухвала суду № 99971006, 29.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2021 р. справа № 400/3750/21

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з матеріалами справи

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001,

провизнання бездіяльності протиправною та стягнення разової грошової допомоги за 2018 р. - 5 995,0 грн., за 2019 р. - 6 190,0 грн., за 2020 р. - 6 800,0 грн., за 2021 р. - 8 845,0 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (надалі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати у 2021 році позивачу та відмови у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги за 2018-2020 рік як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

2) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 5 995,0 грн.;

3) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6 190,0 грн.;

4) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6 800,0 грн.;

5) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 8 845,0 грн.

Ухвалою від 18.06.2021 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.

Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправною виплату відповідачем щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2018-2021 рік у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач подав позов до суду 27.05.2021 року, тобто через 3 роки щодо невиплати разової грошової допомоги за 2018 рік, через 2 роки щодо невиплати разової грошової допомоги за 2019 рік, через 1 рік щодо невиплати разової грошової допомоги за 2020 рік.

Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом в частині вимог:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати позивачу та відмови у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги за 2018-2020 рік як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

2) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 5 995,0 грн.;

3) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6 190,0 грн.;

4) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6 800,0 грн.

Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не подав.

Отже, для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для поновлення.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 наголосив, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Також Верховний Суд зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Враховуючи, що до прийняття рішення у даній справі Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 викладений правовий висновок щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, у суду відсутні підстави для неврахування висновку Верховного Суду до даної справи.

Як свідчать матеріали позову, звертаючись 11.05.2021 року до відповідача із заявою про перерахунок та виплату позивачу недоплаченої грошової допомоги до 5 травня, позивач вже знав, що у 2018-2020 роках він отримав грошову допомогу в неповному обсязі.

Відтак, отримання позивачем листа відповідача від 17.05.2021 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через 3, 2 та 1 рік після отримання грошової допомоги до 5 травня у 2018, 2019 та 2020 роках відповідно.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про залишення її без руху після відкриття провадження у справі, оскільки вона не відповідає положенням статей 160, 161 КАС України.

Отже, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати позивачу та відмови у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги за 2018-2020 рік як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

2) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 5 995,0 грн.;

3) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6 190,0 грн.;

4) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6 800,0 грн., із зазначенням підстав пропуску строку та надати докази на підтвердження таких підстав.

Пунктом 7 ч. 1. ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Суд роз`яснює позивачу, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

Керуючись ст.ст. 80, 160, 161, 169, 171, 172, 240, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку та надати докази на підтвердження таких підстав з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати позивачу та відмови у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги за 2018-2020 рік як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

2) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 5 995,0 грн.;

3) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6 190,0 грн.;

4) стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6 800,0 грн.

3. У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

4. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України, оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Мороз