Ухвала суду № 99963937, 28.09.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"28" вересня 2021 р. Справа № 924/164/17

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Церера", м. Київ

до державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод", с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області

про спонукання до часткового виконання мирової угоди шляхом стягнення 106787,30 грн

представники заявника, учасників справи не з`явилися

встановив: рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2017 у справі №924/164/17 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Церера", м. Київ до державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод", с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області про спонукання до часткового виконання мирової угоди шляхом стягнення 106787,30 гривень. Стягнуто з державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Церера" 106786,70 грн, 1601,80 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

04.05.2017 на виконання рішення видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 19.04.2021 поновлено строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2017 у справі №924/164/17 про стягнення з державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Церера" 106786,70 грн, 1601,80 грн витрат зі сплати судового збору.

08.09.2021 на адресу суду від товариства з додатковою відповідальністю "Правовий захист" надійшла заява, в якій просить: замінити стягувача у виконавчому провадженні ВП №65763473 товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Церера” на нового стягувача - товариство з додатковою відповідальністю "Правовий захист".

В обґрунтування вимоги заявник повідомляє, що 18.08.2021 між стягувачем за наказом у справі №924/164/17 та заявником укладено договір №8 про відступлення права вимоги. При цьому посилається на положення ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 334 ГПК України.

Ухвалою суду від 20.09.2021 вищезазначена заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 28.09.2021.

Заявник, сторони представників у судове засідання не направили.

За приписами ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

При розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження судом враховується таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. № 18-рп/2012).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Варто зазначити, що стаття 52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України розташована в розділі V «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах», що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень.

Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №903/323/20).

З матеріалів справи слідує, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2017 у справі №924/164/17 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Церера", м. Київ до державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод", с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області про спонукання до часткового виконання мирової угоди шляхом стягнення 106787,30 гривень. Стягнуто з державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Церера" 106786,70 грн, 1601,80 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.04.2011 у справі № 4/3-Б-10 затверджено мирову угоду, укладену 11.02.2011 між державним підприємством "Маниковецький спиртовий завод" (боржник) та кредиторами боржника - кредитори, що визнані такими у відповідності до ухвали Господарського суду Хмельницької області у справі №4/3-Б-10. Зокрема, заборгованість боржника перед кредиторами четвертої черги, що затверджені ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі №4/3-Б-10 від 07.06.2010, становить 4071038,37 грн, в тому числі перед ТОВ "Компанія "Церера" – 3844321,51 грн (п. 4.5.1 мирової угоди).

04.05.2017 на виконання рішення видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 19.04.2021 поновлено строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2017 у справі №924/164/17 про стягнення з державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Церера" 106786,70 грн, 1601,80 грн витрат зі сплати судового збору.

10.06.2021 державним виконавцем Деражнянського районного відділу ДВС Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження №65763473 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2017, виданого у справі №924/164/17.

При цьому 18.08.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Церера» як первісним кредитором та товариством з додатковою відповідальністю «Правовий захист» як новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги №8 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до державного підприємства «Маниковецький спиртовий завод» (боржник), яке належить первісному кредиторові у відповідності з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12 травня 2010 року по справі №4/3-Б-10 (далі - основна підстава), де судом та сторонами по справі була визнана заборгованість боржника перед первісним кредитором в розмірі 3844321,50 грн (загальна заборгованість). До складу загальної заборгованості, зокрема входить визнана згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року по справі №924/164/17 заборгованість боржника перед первісним кредитором по стягненню 106786,70 грн та 1601,80 грн витрат зі сплати судового збору. Відступлення права вимоги загальної заборгованості боржника від первісного кредитора на користь нового кредитора здійснюється за оплату останнім первісному кредитору суми в розмірі 3844321, 50 грн, протягом п`яти років з моменту укладення договору.

За цим договором новий кредитор одержує право, замість первісного кредитора, вимагати від боржника сплати грошових коштів по загальній заборгованості у розмірі 3844321,50 грн, у відповідності до основної підстави (ухвали Господарського суду Хмельницької області від 12 травня 2010 року по справі №4/3-Б-10), а також право, замість первісного кредитора, окремо вимагати від боржника сплати грошових коштів на наступних підставах, зокрема: рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року по справі №924/164/17 по стягненню з боржника на користь первісного кредитора: 106786,70 грн та 1601,80 грн витрат зі сплати судового збору (п. 1.2 договору).

У п. 2.1 договору зазначено, що право вимоги первісного кредитора до боржника, що відступається за цим договором, на суму 3844321,50 грн оцінюється сторонами в такому ж розмірі - 3844321,50 грн, яка підлягає сплаті новим кредитором первісному кредиторові на умовах, визначених цим договором.

З аналізу вищезазначеного договору слідує, що його предметом є право вимоги до державного підприємства «Маниковецький спиртовий завод», яке належить первісному кредиторові у відповідності з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12 травня 2010 року по справі №4/3-Б-10, де судом та сторонами по справі була визнана заборгованість боржника перед первісним кредитором в розмірі 3844321,50 грн і до складу якої входить визнана згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року по справі №924/164/17 заборгованість боржника перед первісним кредитором по стягненню 106786,70 грн та 1601,80 грн витрат зі сплати судового збору.

Тобто при укладенні договору про відступлення права вимоги від 18.08.2021 №8 не відбулася заміна кредитора у зобов`язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, а фактично відбулася уступка права стягувача за рішенням суду.

Зокрема, заявником не доведено передання йому прав вимоги до боржника у зобов`язаннях, які були включені до затвердженого у справі про банкрутство боржника №4/3-Б-10 реєстру вимог кредиторів та з приводу яких у подальшому ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.04.2011 у справі №4/3-Б-10 затверджено мирову угоду.

Крім того, звертається увага на те, що заявником не надано, а в матеріалах справи відсутня ухвала Господарського суду Хмельницької області від 12 травня 2010 року по справі №4/3-Б-10, на яку міститься посилання в договорі про відступлення права вимоги та з якої би слідувало виникнення у первісного кредитора права вимоги до державного підприємства «Маниковецький спиртовий завод».

Водночас Верховний Суд у постанові від 15.09.2020 у справі №910/12125/19 та в постанові від 08.04.2020 у справі №904/147/18 зробив висновок про те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність передбачених законодавством підстав для задоволення заяви товариства з додатковою відповідальністю "Правовий захист" про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП №65763473 з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Церера” на нового стягувача - товариство з додатковою відповідальністю "Правовий захист". Зазначений висновок узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у наведених вище постановах.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю "Правовий захист" про заміну стягувача у виконавчому провадженні, поданої у справі №924/164/17, відмовити.

Ухвала набирає законної сили 28.09.2021 та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено 29.09.2021.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 5 прим.: 1 – до справи, 2, 3 – позивачу (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34; 08160, Київська область, с. Гатне, вул. Карпа Валовня, 6, кв. 14 (для ОСОБА_1 )), 4 – відповідачу (32244, Хмельницька область, Деражнянський район, с. Маниківці, вул. Кірова, 17), 5 – ТОВ “Правовий захист” (030022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, оф. №209-Г). Всім рек. з пов. про вруч.