Рішення № 99962949, 28.09.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2150/21

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ:20578072)

до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (07801, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 1 А, код ЄДРПОУ:33710516)

про стягнення 136 285,08 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (відповідач) про стягнення 136 285,08 грн., з яких: 51591,99 грн. пені, 20332,64 грн. 3% річних та 64 360,45 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов`язань за договором розподілу природного газу №09420XJQECDT016 від 01.01.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2021 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2021 в справі № 911/771/21, яке вступило в законну силу 14.07.2021, позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про стягнення 857 976,60 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору розподілу природного газу №09420XJQECDT016 від 01.01.2016, задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» заборгованість з надання послуг розподілу природного газу у сумі 857 976 грн. 60 коп. та 12 869 грн. 65 коп. судового збору.

Під час розгляду справи № 911/771/21 судом встановлено, що 01 січня 2016 року між ПАТ «Київоблгаз» та КП Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» було укладено типовий договір розподілу природного газу № 09420XJQECDT016.

На виконання вимог Типового договору, позивач надав відповідачу послуги розподілу природного газу у період: з березня 2020 року по лютий 2021 року включно на загальну суму 857 976,60 грн.

Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2021 в справі №911/771/21 також встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих послуг, в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 857 976 грн. 60 коп.

На підставі встановлених судом обставин з Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» було стягнуто заборгованість з надання послуг розподілу природного газу у сумі 857 976 грн. 60 коп.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним із основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002 року, «Справа «Совтрансавто-Холдинг» проти України» пункт 72 «В. Оцінка Суду»).

Отже, наявність грошового зобов`язання відповідача в розмірі 857 976 грн. 60 коп, яке виникло за договором розподілу природного газу №09420XJQECDT016 від 01.01.2016, підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2021 в справі №911/771/21 за участі тих самих сторін, яке набрало законної сили, а тому відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем свого договірного зобов`язання за договором розподілу природного газу №09420XJQECDT016 від 01.01.2016, позивач заявив до стягнення з відповідача 51591,99 грн. пені, 20332,64 грн. 3% річних та 64360,45 грн. інфляційних втрат, нарахованих за невиконання умов договору за період з березня 2020 року по лютий 2021 року включно.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За умовами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень нормативних законодавчих приписів, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень норми статті 625 Цивільного кодексу України позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річні, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з положеннями ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 8.2. Договору у разі порушення споживачем строків оплати, за цим договором, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням умов Договору, встановлення факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 51591,99 грн. пені, 20332,64 грн. 3% річних та 64 360,45 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

При цьому відповідачем правильність розрахунків позивача не заперечено, власного контррозрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та втрат від інфляції не надано.

З огляду на викладене вище, а також те, що факт порушення відповідачем договірних зобов`язань встановлений судом в рішенні господарського суду Київської області від 09.06.2021 в справі №911/771/21, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а отже з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення: 51591,99 грн. пені, 20332,64 грн. 3% річних та 64 360,45 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (07801, Київська область, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, буд. 1А, код 33710516) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код 20578072) 51591 (п`ятдесят одну тисячу п`ятсот дев`яносто одну) грн. 99 коп. пені, 20332 (двадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 64 коп. 3% річних, 64 360 (шістдесят чотири тисячі триста шістдесят) грн. 45 коп. інфляційних втрат та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.09.2021.

Суддя Т.Д. Лилак