Ухвала суду № 99960880, 22.09.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.09.2021 Справа № 554/8450/21

Провадження № 4-с/554/50/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Чуванової А.М.,

за участю секретаря - Таран В.І.,

розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця; заінтересовані особи: Відкрите акціонерне товариство «Ерсте Банк», правонаступником якого є Публічне товариство «ФІДОБАНК», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми),-

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просила визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо не зняття з невизначеного майна, всього нерухомого майна ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №22923829 (реєстраційний номер обтяження 10584570), накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2010 року; зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) провести виконавчі дії по зняттю арешту з невизначеного майна, всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №22923829 (реєстраційний номер обтяження 10584570), накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2010 року.

В обґрунтування доводів скарги, заявник посилається на те, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05.10.2010 року позовні вимоги ВАТ «Ерсте Банк» задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Ерсте Банк» заборгованість в сумі 553079,42 гривень, суму відсотків – 75821,49 гривень, суму пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом – 12857,76 гривень, витрати по оплаті державного мита в сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, всього – 682373,54 гривень.

02.11.2010 року Октябрським районним судом м. Полтави видано відповідний виконавчий лист.

30.11.2010 року з метою його виконання Октябрським ВДВС Полтавського МУЮ відкрито виконавче провадження №22923829. Даний виконавчий лист повернуто стягувачу ПАТ «Ерсте Банк» 25.09.2013 року, в зв`язку з тим, що майно оголошене в розшук не розшукано протягом 1 року.

В рамках відкритого виконавчого провадження постановою державного виконавця від 30.11.2010 року було накладено арешт на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 . На підставі постанови про накладення арешту державним реєстратором Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» 08.12.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено обтяження №10584570, згідно якого було обтяжено (накладено арешт) на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 .

Згідно відповіді Шевченківського ВДВС у м.Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 16.03.2021 року виконавче провадження №22923829 було завершене 25.09.2013 року на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в попередній редакції). Відповідно до вказаної відповіді даний виконавчий документ згідно даних АСВП до відділу не надходив.

23.08.2021 року Шевченківським ВДВС у м.Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) було відмовлено заявнику у знятті арешту з майна.

Заявник посилається на те, що ВАТ «Ерсте Банк» як стягувач вправі був пред`явити вищевказаний виконавчий документ до повторного примусового виконання в строк до 25.09.2016 року. Отже, станом на момент подання даної скарги стягувач втратив право пред`явлення виконавчого листа до виконання, а отже й втратив можливість примусового стягнення боргу й звернення стягнення на належне йому майно.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

До суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) надійшли письмові пояснення, в яких представник О.Приймак заперечує проти задоволення скарги та зазначає наступне. Згідно даних спецрозділу автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні перебувало виконавче провадження №22923829 з примусового виконання виконавчого листа №2-1924/10, виданого 02.11.2010 року Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Ерсте Банк» боргу в сумі 682373,54 гривень. Постановою від 25.09.2013 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.7 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Вказані підстави для завершення виконавчих проваджень не передбачають зняття арешту з майна. Виконавче провадження №22923829 знищено відповідно до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 23.01.2017 року №14671 (а.с.23-24).

В судове засідання заявник не з`явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність.

Заінтересовані особи до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження», ст. 3 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05.10.2010 року позовні вимоги ВАТ «Ерсте Банк» задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Ерсте Банк» заборгованість в сумі 553079,42 гривень, суму відсотків – 75821,49 гривень, суму пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом – 12857,76 гривень, витрати по оплаті державного мита в сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, всього – 682373,54 гривень.

02.11.2010 року Октябрським районним судом м. Полтави видано відповідний виконавчий лист. 30.11.2010 року з метою його виконання Октябрським ВДВС Полтавського МУЮ відкрито виконавче провадження №22923829 з примусового виконання виконавчого листа №2-1924/10, виданого 02.11.2010 року Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Ерсте Банк» боргу в сумі 682373,54 гривень.

Постановою від 25.09.2013 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.7 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження №22923829 знищено відповідно до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 23.01.2017 року №14671.

В рамках відкритого виконавчого провадження постановою державного виконавця від 30.11.2010 року було накладено арешт на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 . На підставі постанови про накладення арешту державним реєстратором Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» 08.12.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено обтяження №10584570, згідно якого було обтяжено (накладено арешт) на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 .

Заявник вказує на те, що ВАТ «Ерсте Банк» як стягувач вправі був пред`явити вищевказаний виконавчий документ до повторного примусового виконання в строк до 25.09.2016 року, але він втратив право пред`явлення виконавчого листа до виконання, а отже й втратив можливість примусового стягнення боргу й звернення стягнення на належне йому майно.

Суд вважає, що вимоги скарги є обґрунтованими в частині зобов`язання Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) провести виконавчі дії по зняттю арешту з невизначеного майна , всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №22923829 (реєстраційний номер обтяження 10584570), накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2010 року.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За результатами розгляду скарги у відповідності до статті 451 ЦПК України суд постановляє ухвалу.

У разі обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

Частина 2 ст. 56 Закону передбачає, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Частиною четвертою ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави для зняття виконавцем арешту з майна боржника. Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в нинішній редакції), у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України). Як зазначено у ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги законодавства та документи, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково.

За змістом ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відтак, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих доказів у справі, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення скарги в частині, а саме: зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) провести виконавчі дії по зняттю арешту з невизначеного майна, всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №22923829 (реєстраційний номер обтяження 10584570), накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2010 року.

Що стосується вимог заявника: визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо не зняття з невизначеного майна, всього нерухомого майна ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №22923829 (реєстраційний номер обтяження 10584570), накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2010 року, суд вважає відмовити у задоволенні цих вимог за безпідставністю, оскільки заявник так і не обґрунтував та не конкретизував ці вимоги в ході судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця; заінтересовані особи: Відкрите акціонерне товариство «Ерсте Банк», правонаступником якого є Публічне товариство «ФІДОБАН», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми),- задовольнити частково.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) провести виконавчі дії по зняттю арешту з невизначеного майна, всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №22923829 (реєстраційний номер обтяження 10584570), накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2010 року.

В задоволенні інших вимог скарги заявнику відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтавишляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.М.Чуванова