Рішення № 9995765, 07.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.10р.Справа № 33/133-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фара-І" , м.Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг

про стягнення 11196 грн. 20 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Чуйко А.В. , довір. б/н від 01.06.2010 р.

Від відповідача: не зявився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином )

СУТЬ СПОРУ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Фара-І" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8960 грн. заборгованості, 435грн. 24 коп. 3% річні, 1800грн. 96 коп.- інфляційні та витрат по справі.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 28.04.2010 р., 11.05.2010 р., 02.06.2010 р. не зявився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, за адресою , яка вказана в позовній заяві (50000, АДРЕСА_1) та довідкою ЄДРПОУ станом на 17.05.2010 р.

В судовому засіданні 02.06.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості позивач здійснив згідно видаткових накладних № ДП-0227003 від 27.02.2008 р., ДП-0306002 від 06.03.2008 р., №ДП-0328005 від 28.03.2008 р. , №ДП-0328007 від 28.03.2008 р., № ДП-0328008 від 28.03.2008 р., №ДП -0619003 від 19.06.2008 р. поставку автомобільних товарів відповідачу на суму 9090грн., що підтверджується підписом та скріпленою печаткою з обох сторін (а.с. 11-16).

30.10.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№ 236 щодо стягнення заборгованості у сумі 8960грн. , яка отримана відповідачем але залишена без задоволення.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково , і станом на день розгляду справи заборгованість складає 8960 грн., яка залишається не сплаченою.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не виплаває із договору або актів цивільного законодавства. Доказом такої вимоги є претензія за вих.. № 236 від 30.10.2009 р. (а.с. 17).

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 8960 грн. доведені, фактично підтверджуються відповідачем в його заяві і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, 1800грн. 96 коп.- інфляційні та 435грн. 24 коп. 3% річні, які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 8960 грн. - заборгованості, 435грн. 24 коп. 3% річні, 1800 грн. 96 коп.- інфляційні.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фара-І" (02154, м.Київ, пр-т Воззєднання, 21 к.8, ЄДРПОУ 33299396) 8960 грн. - заборгованості, 435грн. 24 коп. 3% річні, 1800 грн. 96 коп.- інфляційні , 111грн. 96 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення підписано 07.06.2010 р.