Рішення № 9995559, 05.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                               РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.10р.Справа № 32/129-10 За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

До: Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 69 220,39 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Доброгорський О.В. (дов. №20 від 12.05.10р.);

Від відповідача: Данильченко О.О. ( дов. №7036 від 29.12.09р.)

СУТЬ СПОРУ:

          Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (позивач) звернулося з позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк»(правонаступник –ПАТ КБ «Приватбанк», відповідач) про стягнення 65 311,46 грн. –неустойки за час безпідставного користування відповідачем орендованими приміщеннями, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-2783-ОД від 01.12.06р., укладеного між сторонами та 3 908,93 грн. - збитків за час не повернення відповідачем орендованих приміщень. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов’язків щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди –01.09.09 р., та безоплатним користуванням цим приміщенням в період з 02.09.09 р. до 31.03.10 р.

          ПАТ КБ «Приватбанк»(відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на ту обставину, що орендоване приміщення було ним своєчасно - 01.09.09 р., повернуто за відповідним актом приймання-передачі балансоутримувачу– Дніпропетровському національному університету. Окрім того 22.04.10 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ПАТ КБ «Приватбанк»укладено відповідний договір оренди того ж приміщення на новий термін.

          Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ КБ «Приватбанк»було перетворено в Публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк», яке є правонаступником щодо всіх прав та обов’язків ВАТ КБ «Приватбанк». Відповідно до вимог ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача у справі - ВАТ КБ «Приватбанк»на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

          По справі оголошувалась перерва з 25.05.10р. до 03.06.10р.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01.12.06р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області ( орендодавець ) та ЗАТ КБ «ПриватБанк»( орендар ) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-2783-ОД, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення учбового корпусу №9 загальною площею 42, 38 кв.м., розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13; що знаходиться на балансі Дніпропетровського національного університету; а орендар прийняв зазначене майно ( що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним актом від 01.12.06р. та не заперечується сторонами). Однією із істотних умов цього договору є строк його дії, який на час укладання договору був погоджений сторонами з 01.12.06 р. до 01.11.07 р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії , договір може бути продовжений на тих саме умовах ( п.10.1.) За відсутності заперечень сторін договір діяв до 01.09.09 р. ( а.с.7-12 )

          Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»передбачено, що орендар, який має намір скористатися своїм правом на продовження договору оренди на новий строк, повинен повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди нерухомого майна ( ст.73 ) За твердженням позивача: відповідач в порушення вимог вищезазначеного Закону не повідомив орендодавця про намір продовжити дію договору оренди на новий строк; а тому цей договір слід вважати таким, що припинив свою дію 01.09.09 р. Але відповідач після закінчення договору оренди продовжує користуватися орендованим приміщенням незважаючи на ту обставину, що 21.09.09р. Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області повідомило про припинення договору оренди ( а.с.13). Тому позивач за період з вересня 2009р. по березень 2010р. нарахував відповідачу неустойку за час безпідставного користування орендованими приміщеннями в розмірі 65 311,46 грн.; та 3 908,93 грн. - збитків за той же період часу.

Однак вищезазначені твердження позивача спростовуються наданими відповідачем доказами: актом приймання-передачі приміщень, із змісту якого вбачається, що орендоване приміщення було 01.09.09 р. повернуто відповідачем балансоутримувачу - Дніпропетровську Національному університету ( а.с.27 ) та договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.04.10 р. № 12/02-3973-ОД ( із змісту якого вбачається, що сторони погодили умови користування відповідачем приміщеннями, що були предметом договору оренди №12/02-2783-ОД від 01.12.06 р. ).

Відповідно до приписів ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово ( ст.32 ) Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу ( ст.33 ) Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст.34 ) Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 ).

          Враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, суд критично оцінює надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог докази; а тому не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 25, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85, ГПК України; господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          1. Здійснити заміну відповідача у справі з Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570) на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570).

2. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суддя Васильєв О.Ю.

04.06.10р.