Рішення № 99954912, 28.09.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9889/21

Провадження № 2-о/263/577/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Соловйова О.Л., при секретарі Кирилюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту належності трудової книжки,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту належності трудової книжки. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона звернулася до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області для призначення пенсії, однак за рішенням останнього було їй відмовлено у призначенні пенсії, оскільки в трудовій книжці заявника є невідповідність печатки на титульній сторінці з назвою підприємства, з першого місця роботи. У зв`язку з чим, посилаючись на ст. ст. 293, 315 ЦПК України, заявник просить суд встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Заявник у судове засідання не з`явилися, в заяві про встановлення факту зазначила про розгляд справи за її відсутністю.

Представник заінтересованої особи – Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області надав заяву про розгляд справи за його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду.

Суд розглядає справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 05 грудня 1984 року російською мовою вбачається, що вона видана на ім`я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перше місце роботи ОСОБА_1 є Жданівське об`єднання «Продтовари», проте мається печатка АТ «Маркомпрод» на титульній сторінці вказаної трудової книжки у місці, передбаченому для цього.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.05.2021 №81 було відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 з огляду на те, що в трудовій книжці останньої серії НОМЕР_2 від 05 грудня 1984 року є невідповідність печатки на титульній сторінці з назвою підприємства, з першого місця роботи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року (далі – Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Отже, за визначених обставин встановлення факту породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

На підставі вищевикладеного вбачається, що при заповнені трудової книжки НОМЕР_2 від 05 грудня 1984 року на ім`я ОСОБА_1 була допущена неуважність працівників, які заповнювали вперше трудову книжку та не поставили відповідну печатку підприємства у місці, для цього передбаченому. Таким чином заявнику в позасудовому порядку не можливо встановити факт належності правовстановлюючого документу, за таких обставин зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд покладає такі на заявника, що відповідатиме вимогам ч. 7 ст. 294 ЦПК України, згідно якої при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 3, 265, 293, 294, 313, 315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту належності трудової книжки, задовольнити.

Встановити факт, що трудова книжка НОМЕР_2 видана 05 грудня 1984 року на ім`я « ОСОБА_2 », належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя О.Л.Соловйов