Ухвала суду № 99953646, 29.09.2021, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2350/21

Провадження № 2/718/591/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29.09.2021 року м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мінів О.І., розглянувши цивільну справу № 718/2350/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (адреса: вул. Героїв Майдану, 194 А м. Чернівці, код ЄДРПОУ: 39909396) про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на Ѕ частину як майна подружжя, -

У С Т А Н О В И В:

27.09.2021 Кіцманським районним судом Чернівецької області отримано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на Ѕ частину як майна подружжя.

У позовній заяві позивач просить суд визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 будівельні матеріали та обладнання, які використані в процесі будівництва об`єкта незавершеного будівництва, а саме – житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_3 та земельну ділянку площею 0,1546 га, кадастровий номер 7322589000:01:003:0277, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області, а також визнати за нею право власності на Ѕ вказаної земельної ділянки та Ѕ зазначених будівельних матеріалів та конструктивних елементів, з яких складається незавершений будівництвом житловий будинок.

Згідно з частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. При цьому, подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Так, підставою відкриття провадження у цивільній справі судом є подання особою позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, яка предметно, суб`єктно, інстанційно та територіально підсудна даному суду.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Перевіряючи подану ОСОБА_1 позовну заяву на відповідність вимогам ЦПК, приходжу до наступного висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити поряд із іншим, зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; а також містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Тобто, відповідно до чинного процесуального законодавства України, позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; ціну позову; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Згідно п.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім того, відповідно до положень ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Враховуючи, що предметом даного спору є, вимога про визнання права власності на 1/2 частини земельної ділянки та на 1/2 зазначених будівельних матеріалів та конструктивних елементів, з яких складається незавершений будівництвом житловий будинок, що на думку позивачки являється спільним майном подружжя, зумовлює визначення у позовній заяві ціни позову, виходячи з дійсної ринкової вартості частини майна на яку претендує позивач, яка має бути підтверджена належними доказами, серед іншого висновком суб`єкта оціночної діяльності, який має право на проведення будівельно-технічної (товарознавчої) експертизи, іншими доказами.

Проте, позивачем не визначено дійсної вартості спірного майна станом на момент звернення до суду за оцінкою, проведеною сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності, що унеможливлює визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті та ціни позову.

Долучена довідка про вартість незавершеного житлового будинку датована 23 липня 2019 року, а витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки – 09.10.2019.

Крім того, визначена у позовній заяві вартість майна не відповідає вказаним вище документам.

Таким чином, до матеріалів справи повинно бути долучено документ на підтвердження дійсної ринкової вартості майна на момент звернення до суду з позовною заявою, з якого визначається розмір судового збору, який позивач повинен сплатити за подачу вказаної позовної заяви до суду.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно визначити ціну позову, з врахуванням заявлених нею вимог, беручи до уваги вартість майна на момент подачі позову до суду, в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як за вимогу майнового характеру.

Разом з тим, слід також зазначити, що за вимогами п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого , повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, позивачем пред`явлено вимогу про поділ майна подружжя, проте адресовано такий позов до спадкоємців померлого чоловіка. Крім того, вказано, що шлюб між позивачкою та померлим ОСОБА_4 розірвано 12 вересня 2013 року, а з вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю після розірвання шлюбу, позивач не звертається.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Крім того, відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення норм закону, які регулюють право спільної сумісної власності подружжя. Тобто, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу (проживають у «цивільному шлюбі»), на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вимога позивача стосовно розподілу спільного майна подружжя заявляється до одного із подружжя, однак у зв`язку із його смертю заявлена бути не може, оскільки майно, що належало одному із подружжя, котрий помер є спадковим майном та відповідно успадковується спадкоємцями за законом чи за заповітом та може бути заявлена після отримання свідоцтв про право на спадщину кожним із спадкоємців. Проте позивачем не додано до позовної заяви свідоцтва про право на спадщину.

Також однією із заявлених позивачкою вимог є визнання спільної сумісної власності за ОСОБА_4 , який не є співпозивачем по справі та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України припиняє його цивільну правоздатність та визначає неможливість набуття будь-яких інших прав після смерті, у тому числі в судовому порядку.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 185 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

На виконання ухвали суду позивач має уточнити позовні вимоги, визначивши спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону, надати документи, що підтверджують оціночну вартість майна, з яких можливо було б визначити дійсну вартість майна, що виступає предметом цього позову та сплатити судовий збір виходячи із визначеної ціни позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175 - 177, 185, 354 ЦПК України, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на Ѕ частину як майна подружжя - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який рахувати з дня отримання ним копії даної ухвали.

Роз`яснити право усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Мінів