Рішення № 9995057, 02.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.10р.Справа № 17/63-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лесаффр Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотон-М", м. Дніпропетровськ

про стягнення 71 666 грн. 36 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Смаль А.А. дов. №68 від 19.05.09 р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лесаффр Україна" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотон-М" (надалі –відповідач) суму 56 040 грн. 20 коп. основного боргу, 6 756 грн. 59 коп. пені, 7 418 грн. 97 коп. індексу інфляції, 1 450 грн. 60 коп. 3% річних, а всього 71 666 грн. 36 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору № 6-Т/2008 від 01.01.08р.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у призначене судові засідання 18.03.10р., 06.04.10р., 21.04.10р. та 11.05.10р. про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Пояснення причин такої неявки та клопотання про відкладення розгляду спору на адресу суду від останнього не надходило.

Ухвалою голови господарського суду від 09.04.10р. продовжено строк розгляду спору за заявою судді продовжено до 10.05.10р.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.01.2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір 6-Т/2008 (далі –Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов’язався своєчасно передати покупцю дріжджі сухі хлібопекарські та поліпшувачі хлібопекарські (товар), а останній, в свою чергу, прийняти та своєчасно оплатити товар за ціною, яка вказана в накладній (п. 1.1 Договору).

За умовами п. 3.2 вказаного договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються відповідачем з відстрочкою платежу на 21 календарний день з дня отримання продукції за накладною.

На виконання умов вказаного договору позивач належним чином в строки поставляв, а відповідач приймав товар, проте з початку 2008 року станом на 31.07.08р. у останнього утворилась заборгованість в розмірі 73 040 грн. 20 коп., яка підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків з підписами та відбитками печаток підприємств обох сторін (а.с. 18).

В подальшому відповідачем в порушення взятих на себе зобов’язань сплачено позивачу суму 17 000,00 грн., внаслідок чого станом на 18.05.09р. заборгованість становить розмір 56 040 грн. 20 коп., що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, суд визнає обставини відсутності примірнику накладної № LU-0000813 від 12.06.08р. у позивача та визнання її відповідачем у названому вище акті звірки взаєморозрахунків.

Відповідач до теперішнього часу не надав суду доказів оплати спірної суми основного боргу, тверджень викладених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

На підставі п. 9.7 Договору за порушення грошових зобов’язань за цією угодою винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача по кожній поставленій партії та відповідного прострочення оплати становить загальну суму 6 756 грн. 59 коп.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 7 418 грн. 97 коп. –інфляційних збитків за спірний період, а також суму 1 450 грн. 60 коп. –3% річних.

Аналіз матеріалів на час розгляду справи не вбачає наявність доказів погашення відповідачем загальної суми заборгованості в розмірі 71 666 грн. 36 коп.

Суд вважає за необхідне повністю задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Перевіривши розрахунок позивач в частині нарахованого розміру пені, індексу інфляції та 3% річних, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та задовольняє заявленому розмірі.

Згідно статті 193 цього ж Кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотон-М" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 25; ЄДРПОУ 31011850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лесаффр Україна" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 47; ЄДРПОУ 30723648) суму 56 040 грн. 20 коп. (п'ятдесят шість тисяч сорок грн. 20 коп.) основного боргу, 7 418 грн. 97 коп. (сім тисяч чотириста вісімнадцять грн. 97 коп.) індексу інфляції, 1 450 грн. 60 коп. (одна тисяча чотириста п'ятдесят грн. 60 коп.) 3% річних, 6 756 грн. 59 коп. (шість тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. 59 коп.) пені, 716 грн. 66 коп. (сімсот шістнадцять грн. 66 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –18.05.10р.