Ухвала суду № 99948705, 23.09.2021, Оболонський районний суд міста Києва

23.09.2021 Справа № 756/14568/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/14568/21

1-кс/756/2446/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді Касьян А.В.,

за участю секретаря судових засідань Пишковича М.І.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Плиска В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Пулинця Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві Арошкевича Ю.Ю. у кримінальному провадженні №12021100050001031 від 02.05.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та жителя цього АДРЕСА_1 ), такого, що має середню спеціальну освіту, такого, що в силу ст. 89 КК України судимості не має, -

в с т а н о в и в:

22.09.2021 слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Арошкевич Ю.Ю., за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Плиском В.В., звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12021100050001031 від 02.05.2021 з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням розміру застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021100050001031 від 02.05.2021 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням у житло, діючи з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розподіливши заздалегідь між собою злочинні дії щодо шляху потрапляння до приміщення, 02.05.2021 приблизно о 03:50 прибули до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Діючи за попередньою змовою та виконуючи розподілені злочинні ролі, дочекавшись, коли вхідні двері під`їзду №1 вищевказаного будинку відчинять його мешканці, увійшли в такий спосіб до цього під`їзду та піднялись на поверх №6 будинку, де за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням предмета пошкодили замок вхідних дверей до квартири АДРЕСА_3 . Відчинивши в такий спосіб вхідні двері квартири, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проникли до приміщення зазначеної квартири за вказаною адресою, звідки викрали грошові кошти та ювелірні прикраси із золота, належні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим останньому було спричинено майнову шкоду на загальну суму 618 290,65 грн.

Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , оскільки необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки ризики у кримінальному провадженні не перестали існувати.

Захисник, висловивши свої доводи, просив слідчого суддю, в разі якщо суд дійде висновку про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави до розміру 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

02.05.2021 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

04.05.2021 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 30.06.2021 включно.

31.05.2021 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 04.05.2021 та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.07.2021 включно із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600,00 грн, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.

24.06.2021 постановою керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 3-х місяців, тобто до 02.08.2021.

30.06.2021 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва продовжено застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком до 02.08.2021 включно із визначенням застави в розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113 500 грн.

28.07.2021 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 5-ти місяців, тобто до 02.10.2021.

30.07.2021 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва продовжено застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до 27.09.2021.

23.09.2021 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 6-ти місяців, тобто до 02.11.2021.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування у строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Так, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладених у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчими суддями при постановленні ухвал про застосування та продовження запобіжного заходу, а також неодноразово було перевірено колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, слідчим суддею враховується позиція ЄСПЛ, викладена у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984, відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» від 13.01.2011 зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Зі змісту клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які об`єктивно неможливо провести до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, зокрема необхідно:

- отримати висновок комплексної експертизи матеріалів, речовин та виробів, судової гемологічної експертизи та товарознавчої експертизи;

- отримати висновок комплексної молекулярно-генетичної експертизи та трасологічної експертизи в частині проведення трасологічної експертизи;

- на виконання ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 10.09.2021 провести тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні ТОВ «Лайфсел»;

- у разі необхідності провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України, а саме надати доступ та ознайомити сторону захисту із матеріалами кримінального провадження;

- прийняти законне процесуальне рішення відповідно до положень глави 24 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, склад сім`ї, майновий стан.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на його переконання, саме такий вид запобіжного заходу, забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає його тримання під вартою слідчому судді стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

Водночас, у силу вимог статей 182, 183, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і на переконання слідчого судді, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_1 , дані про особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-205, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві Арошкевича Ю.Ю. задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12021100050001031 від 02.05.2021, а саме до 01.11.2021 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68 100 гривень, зобов`язавши ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач - ТУДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ - 26268059;

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку визначеного ч. 7 ст. 194 КПК України, а саме до 01.11.2021.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м.Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя А.В. Касьян