Рішення № 99947488, 27.09.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1071/2021

Справа № 537/3087/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2021 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря Савічевої М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», за участю третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, згідно якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 23 квітня 2019 року за номером 9255, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 45 872 грн. 60 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що у березні 2021 року позивачу стало відомо про наявність постанови приватного виконавця Юхименко О.Л. ВП №59200381 від 24 травня 2019 року про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з нього на користь АТ ««Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 45 872 грн. 60 коп. Підставою для стягнення є виконавчий напис від 23 квітня 2021 року 2019 року №365, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. Зазначений виконавчий напис позивач ОСОБА_1 вважає таким, що не підлягає виконанню, з наступних підстав.

Позивач вказує, що він ніколи не мав правовідносин з АТ «Перший Український Міжнародний Банк», відтак не має заборгованості перед банком. Позивач вважає, що спірний виконавчий напис вчинений з порушенням статей 88, 89 Закону України «Про нотаріат», оскільки, на його думку, станом на вчинення спірного напису нотаріус не мав права вчиняти такий напис з підстав, що випливають з кредитних правовідносин, оскільки з набранням чинності постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 втратили чинність положення постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, якими встановлювалася можливість стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин на підставі виконавчих написів нотаріуса. Таким чином, оскільки, на думку позивача, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги чинного законодавства, то він вважає наявними законні підстави для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, витребувано докази.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак її представник – адвокат Шамшурін Ю.В. завчасно надав до суду заяву, згідно якої просив суд розглянути справу без участі сторони позивача та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання представник відповідача, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить зміст рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, не надав суду пояснень про причини неявки, відзив не надавав.

Третя особа, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л., в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, не надала суд пояснень про причини неявки.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ГТУЮ у місті Києві Хара Н.С., в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, до суду повернувся невручений конверт із судовою повісткою, направлений на її адресу, із відміткою «адресат відмовився».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Цивільного процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача, а також третіх осіб на підставі письмових матеріалів справи, оскільки відповідач та треті особи повідомлялись належним чином про дату, час та місце слухання справи, відповідач не повідомив суд про причини неявки, ним не подано відзив.

Суд, приймаючи до уваги думку представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шамшуріна Ю.В., дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами статті 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов`язків, передбачений пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

23 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 9255, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за Кредитним договором №26252028472848 від 23 листопада 2011 року, укладеним між ним та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є АТ «Перший Український Міжнародний Банк», на користь останнього суму заборгованості в розмірі 45 372 грн. 60 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7 605 грн. 09 коп., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 9 712 грн. 40 коп., строковою заборгованістю за сумою кредиту в розмірі 17 847 грн. 83 коп., строкової заборгованості за процентами в розмірі 857 грн. 72 коп., неустойки за порушення зобов`язань по кредиту в розмірі 9 349 грн. 56 коп.

На виконання вказаного вище виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. 24 травня 2019 року було винесено постанову ВП №59200381 про відкриття виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року, вчинення виконавчого напису - це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», а також постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №622, якою Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» та включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис виданий на підставі пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус не мав права керуватись розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку та вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору та виписки з рахунку боржника.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження наявності між позивачем ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого, згідно змісту оскаржуваного виконавчого напису №9255 від 23 квітня 2019 року, є АТ «Перший Український Міжнародний Банк», правовідносин щодо виконання умов кредитного договору, та відповідно, наявності заборгованості позивача перед відповідачем.

Згідно частини 10 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 червня 2021 року було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. завірену належним чином копію виконавчого напису за реєстровим номером 9255 від 23 квітня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 45 372 грн. 60 коп., а також належним чином завірені копії документів, наданих АТ «Перший Український міжнародний банк» з приводу видачі вказаного виконавчого напису.

Однак, зазначена ухвала суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не виконана, до суду повернувся невручений конверт, направлений на її адресу, із, в тому числі, копією ухвали Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 червня 2021 року, із поштовою відміткою «адресат відмовився».

За викладених обставин суд розцінює такі дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. як неподання учасником справи з неповажних причин витребуваних судом доказів та ухилення від їх подання, та вважає за необхідне здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами,

У своїй постанові від 11 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17 (провадження 61/1028ск18) Верховний Суд висловив наступний висновок: «Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, на підставі яких документів було вчинено оспорюваний виконавчий напис, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та повідомлення про зміну кредитора, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно статті 12 та статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, оскільки з наявних матеріалів справи неможливо встановити, на підставі яких документів було вчинено оспорюваний виконавчий напис, до суду не надано жодних підтверджень щодо наявності безспірної заборгованості позивача перед відповідачем, щодо наявності у останнього прав стягнення за кредитним договором, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, водночас останній звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), суд приходить до висновку про необхідність стягнення з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. в дохід держави.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 51, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4), за участю третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни (адреса: 01054, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 37-41, офіс 215), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 23 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за №9255, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором №26252028472848 від 23 листопада 2011 року в розмірі 45 372 грн. 60 коп.

Стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. в дохід держави.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Зоріна