Рішення № 99944568, 28.09.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17556/21

Провадження №2-о/523/444/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

присяжних – Щельникової О.О., Якубовської А.В.,

за участю секретаря судових засідань – Нестеренко Л.В.

прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси – Драгоєва М.О.,

лікаря психіатра – Грошевої А.І.,

в присутності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за заявою комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку,-

ВСТАНОВИВ:

Генеральний директор комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради Волощук А.Є., звернувся до суду із заявою про госпіталізацію у примусовому порядку ОСОБА_1 , 2001 року народження, посилаючись на наступне: пацієнт до відділення лікарні прибула 28.08.2021 року за невідкладними медичними показниками ургентно, каретою швидкої допомоги та була госпіталізована у КНП «ООМЦПЗ» ООР» у супроводі співробітників БШМД за усвідомленою згодою, у зв`язку з суттєвими порушеннями психічної діяльності, станом психомоторного збудження, агресивною поведінкою в бік рідних, відсутністю критики як до своєї повіденки так і до ситуації в цілому.

Згідно заяви ОСОБА_1 встановлено наступний діагноз: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин та алкоголю. Психічний розлад, переважно поліморфний». До КНП ««ООМЦПЗ» ООР» госпіталізована в друге, в супроводі матері. В даному стаціонарі одноразово проходила курс стаціонарного лікування з 14.03.2019 року по 13.05.2019 року та було виписана з діагнозом: «Гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії». Після виписки рекомендованою підтримуючою терапією нехтувала. Зі слів пацієнтки, залишила навчання, працювала в магазині, вживала наркотичні речовини (солі, канабіс). У добу госпіталізації вживала алкогольні напої, вступила в бійку з матір`ю, погрожувала розправою.

На момент первинного огляду: пацієнт знаходилась у формально ясній свідомості. Усебічно орієнтована правильно. На питання відповідає після пауз, багатомовно, діалог не утримує, зісковзує в резонерство, багатомовна. Речення не пов`язані. У судженнях полегшена, мова дещо дизартрична, змазана, артикуляція порушена. Мислення уповільнене, в`язке, торпедне, предметно-конкретне. Маячних ідей не висказує, обманів сприйняття не має, реакційні реакції кволі, не відповідають ситуації. Інтелект низький, не досягає рівня дефекту. Настрій мінливий, з субдепресивного до припіднятого. Інструкції виконує вірно, у поведінці спокійна. До ситуації, що сталась критики не має.

В заяві зазначено, що під час лікування психічний стан пацієнтки покращився, та в ході лікування пацієнтка пояснила, що жалкує про свою поведінку. На відвідування матір`ю залишається негативістична у її бік, конфліктує з нею, виявляє непередбачуваність в емоційних реакціях. Зобов`язується вести правильний спосіб життя, звертатись за допомогою до лікарів у випадку погіршення стану. Разом з цим, за характером вказаного психічного захворювання, агресивної поведінки у бук рідних, відсутності розуміння свого хворобливого стану, потребує не довготривалого, але стаціонарного до обстеження та лікування, в той же час в силу неможливості в достатньому обсязі розуміння своїх дій, у зв`язку з наявністю психічного розладу, та відмови від добровільної госпіталізації та лікування у стаціонарі, що може призвести до небезпеки для оточуючих, зокрема, малолітньої сестри та матері – згоди не надає.

Дані обставини стали підставою для звернення до суду. На підставі викладеного, представник заявника просить застосувати до ОСОБА_1 , госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» ООР - лікарь-психіатр Грошева Аліна Іванівна, суду пояснила, що станом на цей час пацієнтка перебуває в задовільному стані, розуміє значення своїх дій, та керує ними, не створює небезпеку, як до себе так і до оточуючих, зазначила, що пацієнтка пройшла курс лікування та станом на цей час є такою, що не потребує продовження лікування в медичному закладі психічного здоров`я. Прокурор зазначив, що підстав для задоволення заяви не вбачає, окремо звернув увагу суду, що конфліктні відносини в родині не є підставою для утримання особи в медичному закладі.

ОСОБА_1 суду пояснила, що вважає себе здоровою, пройшла курс лікування, зазначила, що критично відноситься до свого стану, пояснила, що бажає розпочати навчання та підстав її утримувати в лікарні вже не має.

Згідно висновку комісії лікарів – психіатрів КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» ООР від 23.09.2021 року, ОСОБА_1 , госпіталізована в друге. До КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» ООР була доставлена бригадою швидкої медичної допомоги у супроводі матері. Під час первинного огляду знаходилась у формально ясній свідомості, була правильно орієнтована, на питання відповідала після пауз, багатомовна. Речення між собою не пов`язані. У судженнях полегшена, мова дещо дизартрична, змазана, артикуляція порушена. Мислення уповільнене, в`язке, торпедне, предметно-конкретне. Маячних ідей не висказує, обманів сприйняття не має, реакційні реакції кволі, не відповідають ситуації. Інтелект низький, але не досягає рівня дефекту. Настрій мінливий, з субдепресивного до припіднятого. Інструкції виконує вірно, у поведінці спокійна. До ситуації, що сталась критики не має.

У висновку зазначено, що в процесі лікування стан хворої покращився, в мовний контакт вступає охоче, на питання відповідає по суті, жалкує про свою неправильну поведінку по відношенню до матері. Емоційні реакції відповідають ситуації. Агресивних та аутоагресивних тенденцій не виявляє. Фон настрою рівний. Разом з цим, на відвідування матір`ю залишається негативістична у її бік, проявляє конфлікт, непередбачувана в емоційних реакціях під час спілкування з нею, схильна до накопичення та експлозитивності афекту, спрямованого в бік рідних. При цьому критична до попереднього стану. На підставі зазначеного висновок містить підсумок, щодо психічного стану, де зазначено, що у зв`язку психічним захворюванням агресивної поведінки щодо рідних, відсутності розуміння свого особливого стану ОСОБА_1 , потребує не довготривалого, але саме стаціонарного до обстеження та лікування, в той же час в силу неможливості достатнього розуміння своїх дій, відмовляється від госпіталізації в добровільному порядку. Переривання лікування в умовах стаціонару, може призвести до небезпеки для оточуючих, в тому числі матері та малолітньої сестри.

Вирішуючи питання про доцільність госпіталізації ОСОБА_1 , до психіатричного закладу у примусовому порядку, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1,2 статті 340 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

Так, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частина 2. ст. 28 Конституції України визначає, що жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу доки наявність такого розладу не буде встановлена на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально - правовими обмеженнями.

Частиною 2 ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, неспроможна самостійно задовольнити свої життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Статтею 17 вказаного закону, визначено, що перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.

Європейський Суд з прав людини у справі Winterwerpv. The Netherlands, від 24 жовтня 1979, SeriesAno. 33, S:37 висловив свою позицію, зазначивши, що для того щоб були дотримані вимоги законності позбавлення свободи в сенсі ст. 5 S: 1 (е) Конвенції, повинні бути дотримані три основних принципи:

по - перше, госпіталізована особа має бути визнана з точки зору об`єктивних медичних показників такою, що страждає на психічне захворювання, за виключенням невідкладної психіатричної допомоги;

по - друге, захворювання має бути такого ступеню, щоб вимагати недобровільної госпіталізації;

по - третє, захворювання повинно продовжуватись на протязі періоду госпіталізації.

Разом з цим, в ході судового розгляду справи встановлено, що станом на цей час відсутні медичні показники, які б свідчили про потребу у примусовій госпіталізації ОСОБА_1 , висновок не містить обґрунтованих медичних показників щодо необхідності примусової госпіталізації, судом встановлено, що ОСОБА_1 , розуміє значення свої дій, критично ставиться до своеї поведінки, та має намір продовжити навчання, з пояснення лікаря-психіатра судом встановлено, що ОСОБА_1 , є такою, що не потребує продовження лікування, не створює небезпеки, як для себе так і для оточуючих, а відтак продовження лікування в умовах стаціонару не є необхідним.

Отже, встановленні у судовому засіданні фактичні обставини вказують на відсутність достатніх правових підстав для примусової госпіталізації ОСОБА_1 у психіатричний заклад.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 14, 17, 22 Закони України «Про психіатричну допомогу» ст.ст. 258-259, 263-265, 339-342, 354-355, пп.15.5 п.15 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку – відмовити.

Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.09.2021 р.

Суддя :

Присяжні: Щельникова О.О.

Якубовська А.В.