Рішення № 99942121, 09.09.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5242/21

Провадження № 2/234/2734/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 вересня 2021 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Лутай А.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Зеленкової С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краматорська Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 21.04.2021р звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем (надалі - приватним нотаріусом Житомирського МНО Горай О.С.) було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №114051, згідно з яким звернено стягнення з нього ( ОСОБА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (надалі - ТОВ «Веллфін»), відповідача у справі, заборгованість, що виникла по Кредитному договору №282360 від 20.10.2017р в сумі 26822,00грн; витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 900,00грн; строк, за який провадиться стягнення - з 20.10.2017р по 02.03.2020р. Вважає, що при вчиненні виконавчого напису ТОВ «Веллфін» та приватним нотаріусом Житомирського МНО Горай О.С. не було дотримано вимог законодавства, внаслідок чого порушені його ( ОСОБА_1 ) права та інтереси, так як отримані кредитні кошти в сумі 800,00грн були повернуті відповідачу у встановлені договором строки тобто до 01.12.2017р. Крім того, строк позовної давності, для пред`явлення вимоги про стягнення з нього ( ОСОБА_1 ) коштів за вказаним вище договором сплив 01.12.2020р. З посиланням на ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», зазначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі. Просить визнати виконавчий напис №114051, виданий 15.12.2020р приватним нотаріусом Житомирського МНО Горай О.С. про стягнення з нього ( ОСОБА_1 ) на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості, що виникла по Кредитному договору №282360 від 20.10.2017р в розмірі 26822,00грн таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 18 травня 2021 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Веллфін» про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Житомирського МНО Горай О.С., та справу призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 травня 2021 року, в порядку забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського МНО Горай О.С. від 15.12.2020р (реєстровий номер 114051) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості, що виникла по Кредитному договору №282360 від 20.10.2017р в розмірі 26022,00грн, який перебуває на виконанні у Краматорському міському відділі ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (ВП №64340641).

Позивач ОСОБА_1 надав суду клопотання про проведення судового засідання без його участі, вказуючи, що вимоги позову підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача - ТОВ «Веллфін», який про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином у відповідності зі ст.130 ЦПК України, в судове засідання не з`явився без повідомлення причини неявки, відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського МНО Горай О.С. в судове засідання не з`явився за невідомим суду причинами. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надавав.

Суд, згідно до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та з урахуванням міркування позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, згідно виконавчого напису №114051, вчиненого 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського МНО Горай О.С., з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» стягнута заборгованість за Кредитним договором №282360 від 20.10.2017р в сумі 26822,00грн, в тому числі: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 800,00грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 26022,00грн, а також витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 900,00грн. Строк, за який провадиться стягнення - з 20.10.2017р по 02.03.2020р. Виконавчий напис набрав чинності 15 грудня 2020 року.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 з наступними змінами.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до приписів ч.2 ст.87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості позивача.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Тобто, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі визнані нечинними з дня їх прийняття.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Згідно із приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у зазначеному спорі, підлягають перевірці доводи сторін в повному обсязі з приводу того, чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Пунктом 1 вищевказаного Переліку, в редакції станом на 29.11.2001, у підпункті (б) передбачено, що для одержання виконавчого напису, подаються також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Проте, ні відповідачем, ні третьою особою - приватним нотаріусом не надано суду доказів, які надавались стягувачем приватному нотаріусу на підтвердження безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання боржника ОСОБА_1 .

Крім того виконавчий напис у порушення вимог ч.1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» вчинено не на документі, що встановлює заборгованість, а оформлено окремим документом.

Згідно із положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Київської області Горай О.С. при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності вимог до ОСОБА_1 та вчинив виконавчий напис без дотримання вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 15.12.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 114051, таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені понесені витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви - 908,00 грн., та в розмірі 454,00 грн (за подання заяви про забезпечення позову), всього 1 362,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 19, 81, 89, 141, 264, 265, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №114051, вчинений 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованості, що виникла по Кредитному договору №282360 від 20.10.2017р в розмірі 26822,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (ЄРПОУ 39952398, місцезнаходження: вул.Героїв Севастополя, 48, м.Київ, 03061) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362,00 грн (одна тисяча триста шістдечят дві гривні, 00коп).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.М.Лутай