ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
08 червня 2010 р.- Справа 12/48-10
за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (вул. Єреванська, 1, м.Київ, 03087) в особі Відділення "Вінницьке обласне управління" АБ "Укргазбанк" (вул. І.Бевза, м. Вінниця, 21009)
до: Спільного Українсько-Польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" (вул. Пирогова, 119-А, м. Вінниця, 22037)
про стягнення 67 594,97 євро та 12 149,94 грн. заборгованості і штрафних санкцій за кредитним договором № 22-МСБ/2008
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Ліфанова Л.М. - за, довіреністю
відповідача : не з"явився
ВСТАНОВИВ :
Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути зі Спільного Українсько-Польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" 67 594,97 Євро та 12 149,94 грн., а саме: 62 236,00 Євро заборгованості з повернення кредиту, 5 358,97 Євро заборгованості зі сплати процентів, 7 538,68 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 4 611,26 грн. пені за порушення строків сплати процентів.
Ухвалою суду від 12.03.2010 р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 06.04.2010р.
Ухвалою суду від 06.04.2010р. розгляд справи відкладено на 11.05.2010р. за клопотання представника відповідача.
В судовому засіданні 11.05.2010р. оголошено перерву до 08.06.2010р. для надання сторонами документів по справі.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась за клопотанням сторін.
У судове засідання 08.06.2010 р. з'явився представник позивача.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, письмового відзиву на позовну заяву не надав, позов у судовому засіданні 11.05.2010 р. визнавав. Про дату, місце та час судового засідання 08.06.2010 р. відповідач повідомлений належним чином під розписку у судовому засіданні 11.05.2010р.
Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.
З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував таке.
04.08.2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" та Спільним Українисько-Польським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРТА" укладено кредитний договір №22-МСБ/2008, відповідно до якого (п.1.1 договору) відповідачу був наданий кредит в сумі 70454,00 Євро, строком на 60 місяців (п.1.3.1. договру).
Відповідно до п. 1.4.1. договору кредиту, за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 14,5% річних. При цьому, у випадку користування кредитом понад термін, визначений умовами договору п.1.3, процентна ставка встановлюється в розмірі 15,5% річних.
21.01.2010 р. загальними зборами акціонерів АБ "Укргазбанк" затверджено зміни до установчих документів згідно протоколу №1, які погоджені Національним Банком України 22.01.2010 р. та зареєстровані у становленому порядку. Відповідно до цих змін правонаступником Відкритого акціонерного товариством Акціонерного банку "Укргазбанк" стало Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", до якого згідно зі ст.104 ЦК України та ст. 59 ГК України перейшло право вимоги з повернення кредиту та процентів за його користування до Спільного Українсько-Польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" згідно кредитного договору від 04.08.2008 р. №22-МСБ/2008.
Позивач (банк) свої зобов’язання за договором виконав повністю, надавши відповідачу (позичальнику) кредит, що підтверджується меморіальним валютним ордером №TR.2636.1.23 від 04.08.2008 року та випискою по особовому рахунку відповідача №20635021597.978 з 04.08.2008 р. по 20.02.2009 р.
Відповідно до умов п.1.3.2. договору відповідачем (позичальником) були взяті на себе зобов"язання повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (а.с.15), згідно якого порядок погашення кредиту встановлений щомісячно, не пізніше 5-го числа кожного місяця, рівними частинами в розмірі 1174,00 Євро, період яких складає з 05.09.2008 р. до 05.07.2010 р., проте остання з яких повинна бути здійснена не пізніше 02.08.2013 р. в розмірі 1188,00 Євро.
31.12.2008 р. до Графіку погашення кредиту були внесені зміни, а саме встановлено, що в грудні 2008 року відповідачем (позичальником) не здійснюється щомісячне погашення кредиту, однак не пізніше 20 січня 2009 року він зобов'язується сплатити 2348,00 Євро, інші умови договору залишені без змін.
Відповідачем взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту виконувались частково, а саме ним була погашена сума кредиту в розмірі 8 218,00 Євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку, валютними ордерами по сплаті суми кредиту та платіжними дорученнями в іноземній валюті.
Також відповідачем допущено заборгованість по сплаті процентів.
Станом на 13.11.2009 р. сума неповернутого кредиту становила 62236 Євро, з яких простроченого - 9392 Євро, заборгованість зі сплати процентів - 5358,97 Євро. Дана заборгованість на день подання позову та розгляду справи відповідачем не погашена.
Заборгованість відповідача також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.03.2010 р. на загальну суму 69855,03 Євро, що включає станом на 30.03.2010 р.: 62236 Євро - заборгованості з повернення кредиту та 7619,03 Євро - заборгованості зі сплати відсотків.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) глави 71 (позика, кредит, банківський вклад) ЦК України .
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в рназі простроченні повернення черговох частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Право вимагати дострокового повернення кредиту, у разі виникнення заборгованості позичальника за кредитним договором також обумовлена у п. 3.2.7 Кредитного договору.
З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення 62236 Євро боргу з повернення кредиту та 5358,97 Євро боргу зі сплати процентів підлягають задоволенню.
Позивачем, за неналежне виконання зобов’язань за кредитним договором пред"явлено до стягнення з відповідача 7538,68 грн. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 06.04.09 р. по 13.11.09 р. та 4611,26 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за той же період.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що за порушення строків (визначених договором) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом відповідач (позичальник) зобов'язаний сплатити позивачу (банку) неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов"язань (щодо строків (визначених цьому договорі) повернення кредита та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначенні не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Датою платежу вважається дата прийняття судового рішення.
Такої думки притримується Вищий господарський суд України зокрема у постанові від 14.01.2010 р. по справі 11/70-09 (номер у Єдиному реєстру судових рішень 7608962).
Кредитним договором визначено порядок нарахування пені, однак він не містить інший ніж встановлений ч. 2 ст. 533 ЦК України порядок визначення суми пені, що підлягає сплаті в гривнях. У письмових поясненнях представника позивача від 11.05.2010 р. також наголошено на тому, що пеня має стягуватись за офіційним курсом гривні до іноземної валюти на дату погашення (а.с. 137).
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню, виходячи з суми нарахованої пені у Євро за офіційним курсом гривні до Євро на 08.06.2010 р. (9,457347 грн. за 1 Євро), тобто: у сумі - 5975,15 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та 3654,89 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.
Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам. При цьому для визначення судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, суд виходить з суми пені, визначеної у гривнях за офіційним курсом НБУ на день подання позову (10,823909 грн. за 1 Євро).
Керуючись ст. ст.4-3, 33, 43, 75, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути зі Спільного Українсько-Польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" (вул. Пирогова, 119-А, м. Вінниця, 22037, ідент.код 21728220) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (вул. Єреванська, 1, м.Київ, 03087) в особі Відділення "Вінницьке обласне управління" АБ "Укргазбанк" (вул. І.Бевза, м. Вінниця, 21009, ідент. код 23697280, р/р 2909030 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478) 62236 Євро боргу з повернення кредиту, 5358,97 Євро боргу зі сплати процентів, 5975,15 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3654,89 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 675,95 Євро та 110,22 грн. у відшкодування витрат на сплату держмита, 214 грн. у відшкодування витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 червня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (вул. Єреванська, 1, м.Київ, 03087; вул. І.Бевза, м.Вінниця, 21009)
4 - відповідачу (вул. Пирогова, 119-А, м.Вінниця, 22037)
Судове рішення № 9993955, Господарський суд Вінницької області було прийнято 08.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/48-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: