Рішення № 9993619, 27.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.10р.Справа № 28/607-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Спаський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Терра-3"

про стягнення 3 665 698 грн.

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача: Колошин В.М. дов. від 11.12.2009р.

Від відповідача: Шевченко А.К. дов. від 10.11.2009р.

Від відповідача: Черняк К.О. дов. від 15.02.2010

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс «Спаський»звернулось з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області та просить стягнути суму за Договором у розмірі 3122400 грн., пеню 93672 грн., інфляційні втрати 449626 грн. та судові витрати.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У судовому засіданні позивач наполягав, що Договір про сумісне вирощування сільгоспкультур був укладений згідно чинного законодавства, узгоджений з усіх істотних умов, підписаний сторонами та завірений печатками, позивачем усі умови Договору фактично виконані, відповідач від виконання умов Договору фактично відмовився. Просив суд вжити заходи забезпечення позову. Заперечував проти призначення судової експертизи в зв’язку з недоцільністю. Наполягав, що реєстр № 2 ним було отримано від відповідача нарочно у грудні 2009р., рахунки за реєстром № 2 позивач від відповідача не отримував.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Заявив, що позовні вимоги безпідставні. Заявив, що позивачем не поставлена продукція за реєстром № 2. Заявив, що у нього відсутні докази надання позивачу рахунків за реєстром № 2 та відсутні докази надання реєстру № 2 позивачу. Надав клопотання щодо призначення судової експертизи.

Головою господарського суду Дніпропетровської області строк розгляду справи було продовжено до 3 місяців.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 3/25/1 про сумісне вирощування сільгоспкультур (далі Договір).

Предметом Договору є сумісне вирощування наступних сільгоспкультур на площі, га: пшениця озима –850, ячмінь озимий –130, ячмінь яровий –400, рапс озимий –380, кукурудза –540, соняшник –850.

Згідно розділу 2 Договору «Обов’язки учасників», до обов’язків позивача входить: забезпечити насінням, горюче змащувальними матеріалами, добривом та іншими матеріальними ресурсами, грошові кошти на загальну суму 3000000,00 гривень (три мільйони гривень); укласти договори з найближчими елеваторами на прийом зерна обумовлених культур.

До обов’язків відповідача входить: виділити поля для культивування визначених с/г культур, провести вчасно всі агротехнічні заходи, визначені агротехнологією, забезпечити охорону посівів та прибраного зерна до його здачі на елеватор, призвести прибирання культур, здійснити транспортування зерна з поля на тік позивача, призвести очищення і доопрацювання зерна на току (в межах технологічних можливостей обладнання, що мається), транспортувати зерно на найближчий до току елеватор, вести облік затрат, відносно вирощування погоджених культур.

Згідно п. 4.1 Договору позивач поставляє погоджені матеріальні ресурси, насіння, грошові кошти до 25 квітня 2008р. на загальну суму 3000000,00 грн..

Отже умовами Договору передбачено поставку лише погоджених матеріальних ресурсів, що безумовно передбачає наявність безпосереднього волевиявлення відповідача щодо поставки відповідного типу матеріальних ресурсів, насіння, грошових коштів, інше, які потрібні відповідачу для проведення сільськогосподарських робіт.

Встановлено, що розрахунки між позивачем та відповідачем по Договору проводились наступним чином, відповідач в телефонному, факсовому, електронному режимах повідомляв позивача про те, що йому необхідно, а позивач в свою чергу надавав йому грошові кошти чи матеріальні засоби у відповідності до заявок, які надійшли. Тобто, позивач надавав насіння, горючезмащувальні матеріали, добриво та іншими матеріальні ресурси, грошові кошти після отримання заявки.

Загальна сума сплачена позивачем за Договором складає 1377643, 48 грн. Підтвердженням цього є накладні та платіжні доручення по яким призведені розрахунки.

Встановлено, що усі погоджені заявки відповідача по Договору позивачем виконано.

Встановлено, що у 2008р. відповідачем не було надано позивачу реєстр замовлень № 2. Також загалом відповідачем не було надано позивачу рахунки за реєстром замовлень № 2. З огляду на вказане позивач загалом був позбавлений можливості здійснити поставку продукції за реєстром замовлень № 2.

Крім того встановлено, що на виконання пункту 2.1.2 позивачем було укладено договір № 25 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна з ДП «Вольногорський елеватор».

Також встановлено, що відповідач в односторонньому порядку припинив співпрацю з позивачем по даному Договору.

Договір на теперішній час не розірвано та він є обов’язковим до виконання сторонами. Пунктом 5.3 Договору передбачено, що зміни до Договору мають силу виключно у разі підписання їх обома учасниками Договору.

Таким чином, згідно умов Договору, відповідач не має права у односторонньому порядку внести зміни до Договору та відмовитись від його належного виконання.

Отже дії позивача та відповідача підтверджують обоюдне виконання умов Договору, тобто сторони приступили до його виконання.

Відповідно до п. 4.3. Договору кожна зі сторін Договору має право на 50% від врожаю по кожній культурі.

Умовами Додатку № 1 до Договору від 31 березня 2008р. передбачено, що в разі, якщо вартість зерна, отриманого учасником 1, визначена шляхом помноження кількості зерна по кожній культурі на максимальну ціну на вказане зерно, яка склалася у період з червня по листопад включно не покриває суму 4500000 грн. відповідач передає позивачу відповідну кількість зерна, або перераховує грошові кошти у сумі. яка бракує до вищевказаної. Перерахунок повинен бути здійснений не пізніше 10 банківських днів з моменту відвантаження зерна останньої з культур, які вбираються. Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Терра-3»гарантує забезпечення виконання вказаного Додатку усім своїм майном.

Також встановлено, що позивачем у підтвердження своїх позовних вимог надано документи, що підтверджують оплату товарно-матеріальних цінностей та переказ грошових коштів позивачем відповідачу у рамках виконання умов Договору, а саме податкова накладна від 04.07.2008р., податкова накладна від 16.04.2008р., податкова накладна від 16.04.2008р., виписки з банківського рахунку від 17.04.2008р., виписка з банківського рахунку від 11.04.2008р., виписка з банківського рахунку від 10.04.2008р., виписка з банківського рахунку від 09.04.2008р., виписка з банківського рахунку від 07.04.2008р., виписка з банківського рахунку від 07.04.2008р., податкова накладна від 11.06.2008р., податкова накладна від 21.05.2008р.

Посилання відповідача на те, що вищевказані поставки продукції та перерахування грошових коштів здійснено не в рамках укладеного сторонами Договору є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Зокрема відповідач з листами від 10.06.2008р. та від 20.05.2008р. звернувся до позивача про поставку дизельного пального на загальну суму 31660 грн. та гербіцидів на загальну суму 16121 грн. Вказане дизельне пальне та гербіциди було поставлено відповідачу, що підтверджується податковою накладною від 21.05.2008р. та від 11.06.2008р.

Таким чином позивачем на замовлення відповідача, на виконання умов укладеного Договору, було поставлено продукції та перераховано грошових коштів на загальну суму 1377643 грн. 48 коп.

Крім того позивачем надано документи, якими підтверджується повернення відповідачем отриманих грошових коштів та сільськогосподарської продукції у рамках виконання умов Договору, а саме податкова накладна від 13.10.2008р. та накладна до неї, податкова накладна від 15.08.2008р. та накладна до неї, податкова накладна від 30.07.2008р. та накладна до неї, виписка з банківського рахунку від 25.07.2008р. на загальну суму 1377600 грн.

Таким чином відповідачем фактично компенсовано позивачу витрати, які були зроблені позивачем на замовлення відповідача та на виконання умов Договору, але до теперішнього часу відповідачем не виконано вимоги Додатку № 1 до Договору від 31 березня 2008р., а саме не сплачено позивачу різниця між вартістю переданої сільськогосподарської продукції та сплачених грошових коштів у сумі 1377600 грн. та сумою 4500000 грн., передбаченою Додатком № 1 від 31 березня 2008р. до Договору.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже Договір було позивачем не тільки підписано а і в подальшому схвалено. Схвалення правочину можливе у різних формах, а саме шляхом конкректних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину, тобто прийняття або передання майна, надсилання замовлення на певні товари, здійснення перерахування грошових коштів, тощо.

На підставі вищевикладеного, можливо зробити висновок, що відповідачем правочин було визнано. Відповідач на виконання умов правочину приймав на протязі певного проміжку часу від позивача матеріальні ресурси у вигляді насіння, горючезмащувальних матеріалів, добрива, грошові кошти та інші матеріальні ресурси та сплатив позивачу певну грошову суму після реалізації врожаю, передав позивачу частину сільськогосподарської продукції.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, згідно умов Договору, позивач мав отримати після реалізації врожаю не менше 4500000,00 гривень, а отримав лише 1377600 грн.

Таким чином, відповідач не перерахував позивачеві, згідно умов Договору, грошові кошти за Договором у розмірі 3122400 грн.

Невиконання умов Договору відповідачем є підставою для стягнення з нього інфляційних втрат у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перевіркою розрахунку інфляційних втрат, з урахуванням періоду, визначеного позивачем, встановлено їх необґрунтоване збільшення.

Встановлено, що розмір інфляційних втрат повинен складати 440107 грн. 65 коп.

Крім того встановлено, що позовні вимоги в частині пені у сумі 93672 грн. задоволенню не підлягають оскільки стягнення пені не передбачено умовами укладеного Договору як відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Позивач вимагає стягнути з відповідача судові витрати, що складаються в тому числі з оплати послуг адвоката. Оплата послуг адвоката за надання правової допомоги у розмірі 50000 гривень, сплачені адвокату Колошину В.П. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 02.11.2009р.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, господарський суд враховує, що розмір відшкодування визнаних витрат, є неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд, з урахуванням обставин справи, зокрема, ціни позову, участі адвоката у судових засіданнях, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, вважає за необхідне обмежити розмір витрат на оплату послуг адвоката та стягнути з відповідача на користь позивача 25000 грн.

Клопотання позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає оскільки сторонами не наданого доказів неплатоспроможності відповідача та умисного ухиляння від своєчасного виконання рішення суду.

Клопотання відповідача щодо призначення судово –бухгалтерської експертизи задоволенню не підлягає оскільки дослідженими по справі доказами, наданими сторонами, у повному обсязі з’ясовані усі обставини справи.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49 82–85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 241, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Терра-3»(51600, вул. Київська, 1, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, р/р 26001051892931 у ДФ «Приватбанк»у м. Дніпропетровськ, МФО 305965, ЄДРПОУ 33214705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс «Спаський»(51263, вул. Козинца, 81, с. Спаське, Новомосковський район, Дніпропетровська область, р/р 26005111695001 у ЛО «Приватбанк»у м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 31190269) суму за Договором у розмірі 3122400,00 гр., інфляційні втрати 440107 грн. 65 коп., державне мито в розмірі 24780 грн. 90 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 229 грн. 36 коп., послуги адвоката 25000 грн.

В решті суми позову відмовити.

Видати наказ коли рішення набере законної сили.

СуддяГ.В. Манько