Рішення № 9993490, 27.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.10р.Справа № 33/131-10

За позовом Приватного підприємства "Меблева компанія А-Еліта", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 600 грн. 50 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Білик В.А., довіреність від 01.11.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Меблева компанія А-Еліта" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 600 грн. 50 коп. - заборгованості за договором консигнації від 24.01.2009 року і витрат по справі.

Представник відповідача в судові засідання 21.04.2010 р., 19. 05.2010 р. не з'явився, відзив на позов не надав, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в позовній заяві та підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 21.04.2010 р. (49130, АДРЕСА_1).

В судове засідання 19.05.2010 р. з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги і просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

На підставі ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України справа була розглянута за наявними в ній матеріалами справи.

Згідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд, -

ВСТАНОВИВ :

24 січня 2009 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі "Відповідач") та Приватним підприємством "Меблева компанія А-Еліта" (надалі "Позивач") був укладений договір консигнації (далі - Договір), згідно до умов якого Позивач зобов'язався передати Відповідачу корпусні меблі ( товари) для продажу третім особам, а Відповідач зобов'язався прийняти товари для реалізації їх від свого імені.

У відповідності до підпунктів 1.2 та 1.3 п.1 договору консигнації строк реалізації товарів встановлюється протягом 30 днів з дня передання їх Консигнаторові, якщо товари, чи їх частина, не будуть продані протягом 30 днів, Консигнатор зобов'язаний придбати товари у свою власність.

За період з 04.08.09 р. по 10.11.2009 р. Відповідач отримав товарів на загальну суму 19 117 грн. 50 коп., що підтверджується видатковою накладною № 000000000450 від 04.08.2009 р., № 000000000462 від 25.08.2009 р., № 000000000476 від 16.09.2009 р., № 000000000475 від 16.09.2009 р., № 000000000479 від 18.09.2009 р. , № 000000000478 від 18.09.2009 р. № 000000000481 від 30.09.2009 р., № 000000000488 від 14.10.2009 р., № 000000000490 від 16.10.2009 р., № 000000000494 від 20.10.2009 р., № 000000000499 від 29.10.2009 р. № 000000000503 від 09.11. 2009 р., № 000000000504 від 10.11.2009 р. (а.с. 10- 22) та відповідач частково розрахувався за реалізований товар на суму 10 517 грн. , що підтверджується прибутковими касовими ордерами , які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 23-32).

На момент розгляду справи заборгованості Відповідача складає 8 600 грн. 50 коп., зазначену суму Відповідач не сплатив, чим порушив положення підпункти 1.3 та 2.1 Договору. Обґрунтований Розрахунок суми боргу Відповідача, кількість переданого Відповідачу товару, сум отриманих від Відповідача оплат та суми заборгованості наводиться в розрахунку до позову.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, основна заборгованість відповідача складає 8600 грн. 50 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49130, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Меблева компанія А-Еліта" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, буд. 5 кв. 317, код ЄДРПОУ 34497456) 8 600 (вісім тисяч шістсот) грн. 50 коп. основної заборгованості, 102 (сто дві ) грн.00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення підписано 20.05.2010 р.