Рішення № 99934216, 22.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 вересня 2021 року № 520/11026/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника відповідача - Марусиченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 недоотриману компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати у сумі 20299,26 грн.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що за результатами розгляду судом справ №820/1505/18 та №520/7133/19 сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати повинна була складати 38331,41 грн. Однак, фактично на користь позивача було стягнуто компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати в розмірі 18032,15 грн., тобто без урахування підвищення посадового окладу. Відтак, позивачем вказано, що недоотримана ним сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати за весь час склала 20199,26 грн., що стало відомо 24.06.2020 року після отримання постанови Верховного Суду України від 17.06.2020 року по справі №820/1505/18. До суду позивач із даним позовом звернувся після попереднього звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення по справі №520/7133/19 за нововиявленими обставинами. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.07.2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому представником відповідача вказано, що про порушення своїх прав, що у даному випадку зумовило звернення до суду з даним позовом, позивачу стало відомо ще у лютому 2018 року, що підтверджується матеріалами справи та вказується у судових рішеннях, прийнятих у справі №820/1505/18. Крім того, позивачем у справі №520/7133/19 було самостійно складено розрахунок. Позивач володів на час подачі позову у справі №520/7133/19 інформацією щодо обставин підвищення посадових окладів державних службовців, а також обставин підвищення посадового окладу начальника Державної екологічної інспекції України у Полтавській області. Судом у справі №520/7133/19 було прийнято рішення відповідно до позовних вимог та наданих доказів позивачем.

Ухвалою суду від 11.08.2021 року ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Позивачем через канцелярію суду було подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі № 520/7133/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 року, стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати у сумі 18032,15 грн; стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день його звільнення з 27.12.2018 по дату прийняття судового рішення.

Зі змісту зазначеного судового рішення встановлено, що затримка у виплаті заробітної плати за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2016р., січень, та лютий 2017р. (відповідно до рішення суду у справі 820/5002/16 виплачена у червні 2017р.), березень, квітень, травень та червень 2017р. (відповідно до рішення суду у справі 820/1650/17 виплачена у листопаді 2017р.), червень, липень, серпень, вересень та жовтень ( окрім листопада 2017р. ) (відповідно до рішення суду у справі 820/3153/17 виплачена у грудні 2017р.) склала більше одного місяця, а тому Державна екологічна інспекція України, при виконанні судових рішень, повинна була обов`язково виплатити позивачу и компенсацію у сумі 18032,15 грн.

Розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати у сумі 18032,15 грн. був зроблений, виходячи з середньоденної заробітної плати, розмір якої, згідно з довідкою на дату звільнення позивача, складав 238,02 грн..

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України про стягнення недоотриманого середнього заробітку за період з 13 травня 2016 року по 20 листопада 2017 року у розмірі 97902,31 гривень.

Як встановлено судом, в обґрунтування позову було зазначено, що на виконання судових рішень у справах № 820/5002/16, № 820/1650/17 та № 820/3153/17 з Державної екологічної інспекції України стягнуто середній заробіток за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 820/2691/16.

При цьому, Державною екологічною інспекцією України було сплачено середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення по дату поновлення виходячи з середньоденної заробітної плати розмір якої, згідно з довідкою Державної екологічної інспекції України на дату звільнення ОСОБА_1 , складав 238,02 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. по справі № 820/1505/18 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено та стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 недоотриманий середній заробіток у розмірі 97902,31 грн. за період з 13.05.2016 р. по 20.11.2017 р.

Судом зі змісту зазначеного судового рішення встановлено, що суд, задовольняючи позов, виходив з положень постанов Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 та від 18.01.2017 року № 15, згідно з якими середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 повинна була становити з дати звільнення (13 травня 2016 року) по 31 грудня 2016 року 502,19 грн/день, а з 01 січня 2017 року по дату поновлення на посаді (20 листопада 2017 року) - 521,60 грн/день. Відтак, суд дійшов висновку, що Державна екологічна інспекція України повинна була відшкодувати на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання судового рішення всього у розмірі 188587,93 гривень. Зважаючи на ту обставину, що фактично на користь позивача стягнуто середній заробіток у розмірі 90685,62 грн., тому суд задовольнив позовні вимоги та стягнув з Державної екологічної інспекції України недоотриманий середній заробіток у розмірі 97902,31 грн. за період з 13 травня 2016 року по 20 листопада 2017 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 р. по справі № 820/1505/18 скаргу Державної екологічної інспекції України задоволенено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року скасовано з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду України від 17.06.2020 року по справі №820/1505/18 (провадження № К/9901/1128/19) скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 року, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року залишено в силі.

Відтак, позивачем вказано, що у зв`язку з вищезазначеним та відповідно до перерахунку, сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати повинна була складати 38331,41 грн.

Як встановлено під час розгляду справи, на користь позивача було стягнуто компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати в розмірі 18032,15 грн.

Позивачем у позовній заяві вказано, що зазначена виплата відповідачем була здійснена без врахування підвищення посадового окладу, у зв`язку з чим недоотримана сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати за весь час склала 20299,26 грн. (38331,41 грн. - 18032,15 грн.).

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво

трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Положеннями ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частині доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.

Під доходами розуміється грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата.

Відповідно до правових висновків, викладених Верховним Судом України у постанові від 11.07.2017 р. по справі №21-2003а16, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Також, у своїй постанові від 21.05.2014 р. № 6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що «компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення.».

Аналогічну правову позицію викладено і Верховним Судом у постанові від 23.02.2021 року по справі № 803/1423/17.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідачем на виконання судового рішення по справі №520/7133/19 було виплачено на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати у розмірі 18032,15 грн.

Одночасно позивачем вказано, що в порушення вимог законодавства про працю при виконанні судових рішень щодо виплати йому середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання судового рішення, не враховано положення постанов Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2017 року № 292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" та від 18 січня 2017 року № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів", згідно з якими з 01 травня 2016 року та з 01 січня 2017 року підвищено посадові оклади державних службовців.

Водночас, Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 року по справі №820/1505/18 було підтримано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року.

При цьому, у справі №820/1505/18 суди першої та касаційної інстанції дійшли висновку про те, що Державна екологічна інспекція України повинна була відшкодувати на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання судового рішення всього у розмірі 188587,93 гривень. Зважаючи на ту обставину, що фактично на користь позивача стягнуто середній заробіток у розмірі 90685,62 грн., то суд задовольнив позовні вимоги та стягнув з Державної екологічної інспекції України недоотриманий середній заробіток у розмірі 97902,31 грн. за період з 13 травня 2016 року по 20 листопада 2017 року.

У зв`язку з вищезазначеним та відповідно до перерахунку, сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати повинна була складати 38331,41 грн.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку недоотримана позивачем сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати за весь час становить 20299,26 грн. (38331,41 грн. - 18032,15 грн.), що свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Одночасно, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача стосовно обізнаності позивача про порушення його прав у лютому 2018 року, оскільки встановлення зазначених обставин відбулось саме після присудження на його користь Верховним Судом за рішенням по справі №820/1505/18 недоотриманого середнього заробітку за період з 13.05.2016 року по 20.11.2017 року у розмірі 97902,31 грн.

При цьому, судом встановлено, що після отримання судового рішення Верховного Суду у справі №820/1505/18 позивачем було подано до суду заяву про перегляд судового рішення по справі №520/7133/19 за нововиявленими обставинами, але ухвалою суду від 09.06.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (Новопечерський провулок, б. 3, корп. 2, м. Київ 42, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки у поновленні на посаді та компенсації – відмовлено; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі №520/7133/19 залишено в силі.

Із даним позовом до суду позивач звернувся із використанням програми «Електронний Суд» 18.06.2021 року.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем у даному випадку позивачем було допущено порушення строків звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції України (Новопечерський провулок, б. 3, корп. 2, м. Київ, 01042) про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України (Новопечерський провулок, б. 3, корп. 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ - 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) недоотриману компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати у сумі 20299 (двадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн. 26 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 27 вересня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.