Рішення № 9993366, 26.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.10 р.Справа № 13/4-10 (16/77-09) За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Колос-МК”, с. Андріївка Широківського району Дніпропетровської області

до приватного підприємства „Житниця”, с. Карпівка Широківського району Дніпропетровської області

про повернення самовільно зайнятих ділянок та стягнення шкоди

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Майстренко С.М. - представник ТОВ „Колос-МК”, довіреність від 20.02.2010 р., б/н

від відповідача:Голобородий Ю.М. - представник ПП „Житниця”, довіреність від 26.11.2009р. б/н;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Колос-МК” (надалі –позивач) звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства „Житниця” (надалі –відповідач) про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та відшкодування завданих збитків.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2009 р. у справі №16/77-09 позов було задоволено частково та вирішено:

«Зобов’язати Приватне підприємство “Житниця” (53742, с. Карпівка Широківського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 1-а; код ЄДРПОУ 32653164) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Колос-МК” (53760, с. Андріївка Широківського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, 49; код ЄДРПОУ 33075832) самовільно зайняті 32 (тридцять дві) земельні ділянки згідно плану-схеми розміщення земельних ділянок, а саме №№513, 514, 515, 516, 517, 518, 519, 520, 530, 532, 533, 534, 535, 541, 543, 545, 611, 616, 622, 834, 837, 838, 839, 840, 844, 845, 857, 861, 879, 880, 881, 896 загальною площею 122,981 га, розташованих на території Миколаївської селищної ради з передачею Товариству з обмеженою відповідальністю “Колос-МК” незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час користування ними, видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Житниця", (53742, с. Карпівка Широківського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 1-а, код ЄДРПОУ 32653164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос- МК" (53760, с. Андріївка Широківського району Дніпропетровської області, вул. Леніна 49; код ЄДРПОУ 33075832; п/р 2600610079 в „Райффайзен банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805) –85 грн. 00 коп. - витрати по сплаті державного мита та 39 грн. 34 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.»

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2009 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.09 р. у справі залишено без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 07.12.2009 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2009 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2009 р. у справі №16/77-09 скасував в частині зобов’язання приватного підприємства «Житниця»передати товариству з обмеженою відповідальністю «Колос - МК»незбираний врожай на самовільно зайнятих земельних ділянках та відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення грошової суми шкоди та збитків у вигляді упущеної вигоди. Справу № 16/77-09 в цій частині передав на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2009 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2009 р. у справі № 16/77-09 в іншій частині залишив без змін.

Голова господарського суду Дніпропетровської області розпорядженням від 16.02.2010 р. доручив розгляд даної справи судді Первушину Ю.Ю.

Під час розгляду справи позивач уточнив розрахунок позовних вимог, та просив суд стягнути з приватного підприємства „Житниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Колос-МК" суму збитків за неправомірні дії відповідача у розмірі

1 377717,39 грн., суму додаткових витрат, які поніс позивач внаслідок підтвердження неправомірних дій ПП „Житниця", пов’язаних із обстеженням земельних ділянок в розмірі 5 130,49 грн. та проведенню робіт і видачі довідки „Дані ДЗК" у сумі 155,80 грн., судові витрати пов’язані з розглядом справи в судах на загальну суму 19 747,04 грн.

Відповідач повністю заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на відсутність підстав та доказів для стягнення з нього заявлених позивачем сум збитків та судових витрат.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях 09.04.2010 р., 13.04.2010 р., 05.05.2010 р., 07.05.2010 р., 14.05.2010 р. оголошувались перерви.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін не заявлялись.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін у судовому засіданні 21.05.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Вищий господарський суд України постановою від 07.12.2009 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2009 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2009 р. у справі №16/77-09 скасував в частині зобов’язання приватного підприємства «Житниця»передати товариству з обмеженою відповідальністю «Колос - МК»незбираний врожай на самовільно зайнятих земельних ділянках та відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення грошової суми шкоди та збитків у вигляді упущеної вигоди. Справу №16/77-09 в цій частині передав на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2009 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2009 р. у справі №16/77-09 в іншій частині, а саме в частині:

«Зобов’язати Приватне підприємство “Житниця” (53742, с. Карпівка Широківського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 1-а; код ЄДРПОУ 32653164) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Колос-МК” (53760, с. Андріївка Широківського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, 49; код ЄДРПОУ 33075832) самовільно зайняті 32 (тридцять дві) земельні ділянки згідно плану-схеми розміщення земельних ділянок, а саме №№513, 514, 515, 516, 517, 518, 519, 520, 530, 532, 533, 534, 535, 541, 543, 545, 611, 616, 622, 834, 837, 838, 839, 840, 844, 845, 857, 861, 879, 880, 881, 896 загальною площею 122,981 га, розташованих на території Миколаївської селищної ради, видати наказ»- залишив без змін.

Таким чином, обставини встановлені залишеними в силі судовими актами місцевого та апеляційного судів у даній справі, що стосуються незаконного використання відповідачем спірних земельних ділянок є встановленими та такими, що не підлягають доказуванню під час даного розгляду справи господарським судом.

В касаційному розгляді справи, Вищий господарський суд України постановою від 07.12.2009 р. вказав на необхідність при новому розгляду справи з’ясувати, які саме сільськогосподарські культури та на який площі було вирощено відповідачем, чи посіяно ту саму культуру, яку планував засіяти позивач та розраховував отримати у 2009 році врожай, та з посиланням на т. 3 арк. справи 102 вказав, що при розгляді справи по суті не було досліджено питання, чи була можливість передати незібраний врожай в натурі, якщо не була, то в такому випадку суд повинен був розглянути питання щодо стягнення збитків.

Ухвалами від 19.02.2010 р., 16.03.2010 р., 01.04.2010 р. господарський суд витребував у сторін відомості та документи для встановлення обставин на які вказав в постанові від 07.12.2009 р. Вищий господарський Суд України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступні факти.

Згідно акту про прийняття та передачу земельних ділянок в натурі від 14.08.2009 р., в присутності державного інспектора з охорони та використання земель Держземінспекції у Дніпропетровській області Гончар А. М., було передано земельні ділянки орендаря ТОВ «Колос МК», які знаходилися в користуванні ПП „Житниця” в кількості 32 ділянки без зазначення наявності незібраного врожаю. (т. 4 а.с. 84).

Згідно акту державного виконавця від 10.09.2009 р. складеного на виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2009 р. вказано, що земельні ділянки № 530, 532, 533, 534, 535, 541, 543, 545, які розташовані на території Миколаївської селищної ради знаходяться з незібраним врожаєм соняшника, на решті земельних ділянок врожай зібрано (т. 4 а.с. 108).

На підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду письмові пояснення з додатками (т. 4 а.с. 133-142) де зазначив, що спірні земельні ділянки в 2008 році були засіяні озимою пшеницею. Також відповідач вказав, що на момент набрання рішенням господарського суду від 25.05.209 р. чинності, врожай був частково зібраний, частина земельних ділянок засіяна соняшником. Також, відповідач надав суду документи які містять відомості про середню врожайність, культури які було вирощено у 2009 році, але відомостей за конкретними земельними ділянками відповідач суду не надав ( т.5. а. с. 10-12).

Таким чином, з наданих суду сторонами документів можливо встановити, що на спірних ділянках відповідач засіяв озиму пшеницю і до моменту повернення земельних ділянок позивачу зібрав врожай. Тобто, позивач не отримав той врожай який було вирощено до набрання законної сили рішення господарського суду.

Щодо врожаю засіяного на окремих ділянках соняшника, сторони не надали суду документів - коли було засіяно соняшник, який це був соняшник, який врожай соняшнику можливо було зібрати позивачем. Позивач у судовому засіданні наполягав на тому, що засіяний відповідачем соняшник не дав врожаю взагалі, оскільки він був запізно засіяний.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

В силу п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним з засобів захисту цивільного права та інтересу є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Аналогічний          спосіб захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання передбачений і вимогами ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, а саме відшкодування збитків. Обов’язок відшкодування майнової шкоди (завданих збитків) передбачений ст. 22 Цивільного кодексу України. Так ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробить для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно вимог ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала, відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Настання відповідальності, передбаченої ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, а також вина.

Протиправна поведінка відповідача з незаконного використання земельних ділянок право користування якими належало позивачу, в даному випадку, встановлена судовими актами зазначеними вище.

Вина відповідача у незаконному зайнятті земельних ділянок також є доведеною та підтвердженою матеріалами справи.

В свою чергу, відповідач у відзиві (а.с. 91-94 т. 4) на уточнення позовних вимог заперечував проти позовних вимог. Так, відповідач вказав на неналежність використання при розрахунку розміру шкоди „Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земель не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову без спеціального дозволу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 (яка використовувалась згідно акту перевірки дотримання земельного законодавства від 30 грудня 2008 р. (т.1 а.с.22) з огляду на її цільове призначення та невідповідність обставинам справи. Відповідач вказав, що розрахунок упущеної вигоди не доведений позивачем, збитки заявлені у зв’язку із оплатою оренди орендодавцям (пайщикам) спірних ділянок фактично оплачені саме відповідачем. Щодо витрат позивача пов’язаних із обстеженням земельних ділянок, на думку відповідача такі витрати не відносяться до додаткових витрат в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України та, на думку відповідача, не були потрібні, оскільки, відповідач не мав наміру вчиняти неправомірні дії відносно використання спірних земельних ділянок.

З огляду на вказане, оцінивши доводи та міркування сторін суд вирішив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне.

В матеріалах справи знаходиться акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30 грудня 2008 р. (а.с.22-25 т. 1), складений державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області Гончар А. М., в якому зазначено суму шкоди яку зазнав ТОВ «Колос МК»у розмірі 98105,39 грн., за розрахунком здійсненим при проведенні перевірки державним інспектором Гончар А. М. (в порядку передбаченому „Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земель не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову без спеціального дозволу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963).

16.04.2009 р. позивач надав до суду уточнення розрахунку суми неодержаного прибутку (упущеної вигоди) (а.с. 48-49 т. 1 ) у якому зазначив, що упущена вигоду складає суму 1 205 212 грн., яку ТОВ „Колос –МК” могло б реально одержати за звичайних обставин, якби його право землекористувача не було порушене відповідачем.

Сума упущеної вигоди розрахована з таки підстав:

32 земельні ділянки загальною площею 122,981 га., які розташовані на території Миколаївської селищної ради Широківського району, та які перебувають в ТОВ „Колос-МК»в тимчасовому користуванні на умовах оренди, позивач планував засіяти насінням гібридного ріпаку - „Геркулес".

30.08.2008 року ТОВ «Колос-МК»закупив в компанії «Агросфера»насіння ріпаку «Геркулес», надав суду в якості доказів платіжні доручення, накладні на придбання ріпаку та сертифікат відповідності на насіння (т. 1, а.с.50-61).

Позивач посилається на лист компанії „Агросфера" від 30.03.2009 р. № 201, згідно до якого при випробовуванні гібрида „Геркулес" на семи сортовипробовувальних станціях системи Держсортвипробовування одержанні результати врожайності даної культури, а саме: середня врожайність даної культури –38,37 ц/га, потенційна врожайність такого насіння становить від 35-50 ц/га. Тобто, виходячи з потенційної врожайності придбаного насіння при отриманні найменшої врожайності позивач - ТОВ „Колос-МК" одержало б - 430 т. 433 кг. ріпаку (122,981 га * 35 ц/га).

За контрактом №30-08/08 від 30.08.2008 року, укладеним між ФОП „Федуркін Микола Миколайович" (за текстом контракту - покупець) та ТОВ „Колос-МК" (за текстом контракту - постачальник), було обумовлено передачу у власність покупця ріпаку продовольчого врожаю 2009 року в кількості 500 (п’ятсот) метричних тонн, а покупець зобов'язується оплатити за ріпак суму в розмірі 2 800,00 грн. за одну тону ( з урахуванням суми ПДВ)(а.с. 57-60 т. 1).

Виходячи з наведеного, при інших умовах, як би відповідач не вчиняв дій з самовільного зайняття спірних земельних ділянок, позивач, в результаті вирощування та подальшої реалізації ріпака по ціні згідно з вище вказаним контрактом ТОВ „Колос-МК" з ФОП «Федуркін М.М.»мав би одержати 1 205 212 грн. (430 т. 433 кг. ріпаку * 2800,00 грн.)

Таким чином, суд вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю „Колос-МК" могло б реально одержати суму 1 205 212 грн. за звичайних обставин, якби його право землекористувача не було порушене приватним підприємством „Житниця", що є сумою упущеної вигоди, яка підлягаю стягненню з відповідача в повному обсязі.

Факт оренди позивачем спірних земельних ділянок, доведений матеріалами справи та підтверджений відповідними договорами. Позивач наполягає, що за час коли відповідач неправомірно користувався спірними землями ТОВ «Колос -МК»зобов’язано було оплати орендні платежі. При цьому позивач повинен був виконувати свої зобов’язання за користування об’єктами оренди, оскільки, підстав які б звільняли б його від виконання обов’язків орендаря не було. Згідно 32 укладених договорів земельних ділянок орендарям товариство з обмеженою відповідальністю „Колос-МК" понесло 74 400 грн. реальних збитків, які фактично були виплачені позивачем за оренду 32 - х земельних ділянок, які він не використовував внаслідок обмежень, створених неправомірними діями відповідача.

Розраховуючи наведену суму збитків позивач вказав, що він передав в оплату укладених договорів оренди: 48 тонн пшениці (загальною вартістю: 48х 1200 грн. = 57 600 грн.), 32 мішки борошна (загальною вартістю 32 х 50 кг х 2.5 грн. = 4 000 грн.), 3 200 кг. насіння соняшнику (загальною вартістю 3 200 кг. х 3,00 грн. = 9 600грн.), 32 тони соломи (загальною вартістю 32 х 40,00 гри. = 1 280 грн.) і оранки 32 присадибних ділянок (на загальну суму 32 х 60,00 грн. = 1 920 грн.) - що відображено у відомостях розрахунку за оренду земельних ділянок у 2009 році, та підтверджується матеріалами справи.( а.с. 62- 150 т. 1, 1-6 т.2)

Сума додаткових витрат, які зазнав позивач, складає 5286,29 грн., в т.ч.:

5 130, 49 грн. - витрати, пов'язані із обстеженням земельних ділянок,

155,80 грн. - за сплату про проведення робіт і видачі довідки „Дані ДЗК".

Витрати підлягають відшкодуванню з огляду на п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Так збитками, які підлягають відшкодуванню в розумінні 22 Цивільного кодексу України є, зокрема, втрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Як вбачається з матеріалів справи, акти обстеження спірних земельних ділянок були покладені в основу доказів на підставі яких позивач змушений був доводити в суді обставини які сталися в наслідок неправомірних дій відповідача. (а.с.7- 70 т.2 ).

Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача в повному обсязі –13 086,03 грн. державного мита, 78,66 грн. витрат на інформаційно-техничне забезпечення судового процесу, тобто крім тих сум які було стягнуто за рішенням господарського суду від 25.05.2009 р. по справі №16/77-09, та виданим на його виконання наказом від 01.09.2009 р. ( а.с. 3, 48 т. 4).

Вимоги позивача про покладення на відповідача суми 6 543,01 грн. державного мита, сплаченого позивачем при подачі касаційної скарги до Вищого господарського суду України не може бути вирішено в місцевому суді, оскільки, порядок розподілу судових витрат передбачений ст. 49 та п.11 ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України відносить це питання до компетенції касаційної інстанції.

Таким чином, з огляду на вказане, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши доказ надані сторонами суд дійшов висновку про можливість задовольнити позовні вимоги ТОВ «Колос МК»та стягнути з ПП «Житниця»суму упущеної вигоди –1205 212,00 грн., та суму реальних збитків –177 791,68 гривень, які складаються з:

- шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок вказаної в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.12.2008 р. у сумі 98 105,39 грн.;

- суми виплаченої за оренду 32-х спірних ділянок власникам -74 400,00 грн.;

- суми додаткових витрат, які позивач мусив зробити для відновлення свого правового становища - 5 286,29 грн.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі.

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

За викладеного вище, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 49, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Житниця" (53742, с. Карпівка Широківського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 1-а, код ЄДРПОУ 32653164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Колос - МК" (53760, с. Андріївка Широківського району Дніпропетровської області, вул. Леніна 49; код ЄДРПОУ 33075832; п/р 2600610079 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805) суму упущеної вигоди – 1205 212,00 грн. (один мільйон двісті п’ять тисяч двісті дванадцять грн. 00 коп.), суму реальних збитків –177 791,68 грн. (сто сімдесят сім тисяч сімсот дев’яносто одна грн. 68 коп.), 13 086,03 грн. (тринадцять тисяч вісімдесят шість грн. 00 коп.) - державного мита, 78,66 грн. (сімдесят вісім грн. 66 коп.) - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 02.06.2010 р.