Рішення № 9993199, 26.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.10р.Справа № 35/132-10 За позовом 19- го окремого мостового загону 26 Об`єднаного загону Державної

спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту

та зв`язку України,

м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Дніпроспецрембуд",

м. Дніпропетровськ

про повернення майна із чужого незаконного володіння

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача:Поліщук В.В., капітан юстиції, дов. № 147 від 14.12.2009р.

Від відповідча: Чалаплюк С.В., представник, дов. № 25/05 від 25.05.2010р

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить зобов’язати відповідача повернути військове майно (платформу універсальну №40968, заводський №1073) військовій частині Т0310 (балансоутримувач) шляхом поставки за власний рахунок, посилаючись на договір оренди №55 від 01.12.2001р. з додатками та додатковими угодами. З метою забезпечення позову просить накласти арешт на майно відповідача.

Представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач вимоги не визнає, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові, а також зазначає, що додаткова угода №1/17 від 03.01.2007р. не має юридичної сили, оскільки була підписана сторонами після закінчення дії основного договору.

За згодою представників сторін в судовому засіданні було оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Військовою частиною А0730, правонаступником якої є 19-й окремий мостовий загін 26 Об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України, –орендодавець (надалі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Дніпроспецрембуд»- орендар (надалі відповідач) було укладено договір оренди №55 від 01.12.2001р. платформи універсальної №40968 строком дії до 01.12.2002р. та додаткову угоду №1 від 22.08.2002р. до договору з узгодженим протоколом розбіжностей.

За умовами розділу 1 договору відповідачу було передано в строкове користування (оренду) платформу універсальну №40968, заводський №1073, рік випуску 1977. Факт передачі майна відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 01.12.2001р., актом №6 від 01.12.2001р. технічного стану платформи №40968, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п. 3.4. цього договору платформа вважається поверненою орендодавцю від моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Такий акт сторонами не складався, доказів фактичного повернення майна відповідачем не надано.

В подальшому сторонами було укладено договір №7 від 03.01.2006р. надання послуг універсальною платформою №40968, предметом якого фактично було передання в оренду спірної платформи. Сторони визначили строк дії цього договору до 31.12.2006р. та додатковою угодою №1/17 від 03.01.2007р. продовжили строк оренди до 31.12.2007р.

Твердження відповідача, що ця додаткова угода не має юридичної сили не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи, оскільки вона підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками, як це передбачено ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, доказів визнання цієї угоди недійсною в установленому порядку суду не надано. В силу положень ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони мають право встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Із встановленого суд доходить висновку, що спірне майно було передано відповідачу 01.12.2001р. на підставі договору оренди №55 від 01.12.2001р. та останній продовжує ним користуватися до цього часу вже на підставі договору №7 від 03.01.2006р. Відповідно до довідки позивача станом на 11.02.2010р. первісна вартість платформи складала 5908,00 грн, залишкова вартість –0 грн.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України).

Оскільки, були відсутні заперечення сторін строк дії договору оренди вважається продовженим відповідно до вище наведених положень. З огляду на це, посилання відповідача на пропуск позивачем позовної давності для витребування орендованого майна безпідставні.

Листом №492 від 27.10.2009р. (який вручений представнику відповідача, що не заперечується останнім) позивач відмовився від продовження дії договору на 2010р. та просив повернути орендоване майно. Отже, договір оренди є припиненим з 01.01.2010р.

Частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Умовами спірних договорів обумовлено, що платформа вважається поверненою орендодавцю від моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Відповідач не надав доказів передачі позивачу спірної платформи, та вимоги позивача про її повернення є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з тим, договір не містить умов щодо повернення платформи «шляхом поставки відповідачем за власний рахунок»та в силу ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися відповідно до умов договору.

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають віднесенню на позивача.

Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача судом відхиляється, оскільки предметом позову є витребування у відповідача індивідуально визначеного майна, яке належить позивачу, та накладення арешту на інше майно відповідача не забезпечить виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України ст.ст. 193, 283-287 Господарського кодексу України, ст. ст. 759, 763 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Зобов’язати Закрите акціонерне товариство «Дніпроспецрембуд»(вилучити у нього) –49003, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського,15, код ЄДРПОУ 30325244 –повернути 19-му окремому мостовому загону 26 Об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України –49035, м. Дніпропетровськ, Криворізьке шосе,2, код ЄДРПОУ 30210582 - платформу універсальну №40968, заводський №1073, рік випуску 1977 по акту приймання-передачі майна.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дніпроспецрембуд»–49003, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковсь-кого,15, код ЄДРПОУ 30325244 (р/р невідомі) на користь 19-го окремого мостового загону 26 Об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України –49035, м. Дніпропетровськ, Криворізьке шосе,2, код ЄДРПОУ 30210582 (р/р невідомі) витрати по сплаті державного мита 85,00 грн (вісімдесят п’ять грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн (двісті тридцять шість грн).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 26.05.2010р.