Рішення № 9992932, 25.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.10р.Справа № 21/103-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим" м. Вінниця

до Дочірнього підприємства Птахофабрики "Лозуватська" Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРДКО ІНВЕСТМЕНТС ПАБЛІК ЛІМІТЕД" с.Лозуватка, Криворізького району, Дніпропетровська обл.

про стягнення 22 923,48 грн. за договором куплі-продажу

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Неживенко В.П., дов. б/н від 19.04.10р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 22 923,48 грн. за договором купівлі-продажу № 68 від 01.11.08р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач вдруге не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними документами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зважає на те, що якщо представники сторін чи інші учасники процесу не з’явилися в судове засідання, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

          ВСТАНОВИВ:          

01.11.2008р. між ТОВ „Торговий дім „Ензим” (далі –Позивач, Продавець) та Дочірнє підприємство птахофабрика „Лозуватська” Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецагропостач ЛТД” (далі –Відповідач, Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 68 (далі –Договір).

Згідно умов Договору Продавець зобов'язується систематично передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати на умовах цього Договору Товар в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в Специфікаціях, які є Додатками до цього Договору та його невід'ємними частинами. Специфікації складатимуться Сторонами на кожну партію товару, узгоджену до поставки після отримання та розгляду Продавцем письмової заявки Покупця. Якість товару, його упаковка та маркування повинні відповідати вимогам чинних стандартів (технічних умов тощо). Підтвердженням якості товару, що продається Продавцем, є сертифікат якості виробника (п.п.1.1.,1.2.,1.3. Договору).

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

За приписом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього кодексу.

Поставка Позивачем товару підтверджується видатковими накладними, що знаходяться в матеріалах справи ( а. с. 12-15).

Відповідно до п.3.1.          Договору, ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривнях (з врахуванням податку за додану вартість) та вказується в погоджених Сторонами Специфікаціях.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленого товару: у термін не більш ніж 30 діб з дати поставки товару (п.4.1. Договору).

Заборгованість відповідача перед Позивачем становить 19091,44 грн.

На пред'явлену претензію за вих. № 27 від 23 листопада 2009 року щодо погашення суми боргу в розмірі 19091,44 грн. адміністрація Дочірнього підприємства Птахофабрика “Лозуватська” ТОВ “Черкаси Птахопродукт”, правонаступником якої є Відповідач, листом за № 408 від 01.12.2009р. повідомила, що планує здійснити погашення заборгованості в повному обсязі до 20 січня 2010 року, однак, доказів оплати боргу суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач свої зобов'язання по передачі товару у власність відповідача виконав, однак останній оплату вартості прийнятого ним товару в повному обсязі не здійснив, тобто допустив порушення свого грошового зобов'язання за договором.

Доказів погашення заборгованості в сумі 19 091,44 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині стягнення слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.           

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.          

          Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.                              

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.                                                                                Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.                    

Отже, зазначені види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

          Крім того, вбачається, що законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати штрафу за порушення зобов’язання, як і не прив'язує цей вид неустойки до конкретного виду правовідносин.

За несвоєчасну оплату товару в Договорі встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу (п. 5.1).

Згідно наданому розрахунку сума пені за період прострочення складає –1755,71грн.

Умовами Договору сторони встановили, що у разі прострочення вказаного у п. 4.1 Договору терміну оплати поставленного товару більш як на 20 календарних днів, Покупець, окрім пені, сплачує Продавцю штраф в розмірі 3% від суми простроченого платежу (ч.2 п. 5.1 Договору).

Згідно розрахунку позивача, сума штрафу, що підлягає до стягнення склала 572,74грн. Розрахунки пені та штрафу відповідачем не оспорені та підлягають стягненню в повному обсязі.                              

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Отже, інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з жовтня 2009р. по листопад 2010р. включно становлять 1236,91грн., у стягненні 9,74грн. інфляційних слід відмовити.

3% річних за період прострочення платежу з 27.09.2009р. по 15.03.2010р.становлять 256,94грн.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу – 19 091,44 грн., пені –1755,71грн., штрафу –572,74грн., 3% річних – 256,94грн., інфляційних втрат – 1236,91грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 529, 530, 546, 548,549, 610, 611, 612, 625,629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Птахофабрика “Лозуватська” Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРДКО ІНВЕСТМЕНТС ПАБЛІК ЛІМІТЕД” (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Чкалова, буд. 29, код ЄДРПОУ 31789144, п/р 26003224841500 в ДОД “Райффазен банк “Аваль” м. Дніпропетровськ, МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ензим” (21050, м. Вінниця, вул. 1-го травня, буд. 60, код ЄДРПОУ 34722213, п/р 26005000114615 в філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, МФО 302429) 19 091 (дев'ятнадцять тисяч дев'яносто одна) грн. 44 коп. - основного боргу, 1 246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 65 коп. - інфляційних витрат, 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 94 коп. - 3% річних, 1 755 (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 71 коп. - пені, 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 74 коп. - штраф за порушення строку оплати понад 20 календарних днів, 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 14 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість ) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову слід відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано - 17.05.2010р.