Рішення № 99927575, 27.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 р. Справа№200/10932/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, просив:

- визнати противоправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 07.06.2021 року № 053130006925 про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути його заяву про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 04.01.1992 року по 27.04.2002 року в ВАТ «Єнакієвський коксохімічний завод» та з 29.04.2002 року по 17.08.2016 року в ПАТ «Єнакієвський коксохімпром».

Позов обґрунтовував тим, що оскарженим рішенням йому неправомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», чим порушені його пенсійні права. Так в підтвердження пільгового стажу він надав трудову книжку і інші необхідні документи, зокрема архівну довідку та уточнюючу довідку, які протиправно не були враховані. Будь-які інші додаткові документи позивач не має можливості надати через знаходження підприємства-роботодавця у м. Єнакієве Донецької обл., тобто на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відзив на позовну заяву подано не було.

Судом встановлено, що 26.05.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за списком №1).

Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 07.06.2021 року № 053130006925 в призначенні такої пенсії відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що вік заявника 51 рік; страховий стаж - 30 років 7 місяців 27 днів (за поданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди). Для зарахування до пільгового стажу за списком №1 періодів роботи необхідно надати довідку у відповідності до вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року в справі № І-р/2020) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів належать до відповідного списку №1.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року в справі №815/1554/17 аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Орган Пенсійного фонду України не зарахував до пільгового стажу періоди роботи позивача, які відображені в його трудовій книжці, посилаючись на те, що позивачем не надано довідки, що уточнюють пільговий характер роботи.

При цьому періоди роботи, які не зараховані, відповідачем в рішенні не зазначені. Крім того, з оскарженого рішення вбачається, що періоди роботи позивача на пільгових умовах з посиланням на дані трудової книжки – відповідачем не досліджувалися, а лише зазначено про ненадання позивачем уточнюючих довідок.

Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.

Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_1 він працював:

запис № 4: 04.01.1992 року - прийняти в коксовий цех газозварником 4 розряду коксових печей на Єнакієвський коксохімічний завод,

запис № 5: 12.11.1992 року – присвоєний 5 розряд газозварника коксових печей;

запис № 6: 28.06.1996 року Єнакієвський коксохімічний завод перейменований у відкрите акціонерне товариство «Єнакієвський коксохімічний завод»;

запис № 7: 27.04.2002 року звільнений за ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з переведенням в ЗАТ «Єнакієвський коксохімпром»;

запис № 8: 29.04.2002 року прийнятий по переводу в ЗАТ «Єнакієвський коксохімпром» в коксовий цех газозварником коксових печей 5 розряду;

запис № 9: 26.04.2010 року ЗАТ «Єнакієвський коксохімпром» перейменовано в ПАТ «Єнакієвський коксохімпром»;

запис № 10: 17.08.2016 року - звільнений за ст.38 Кодексу законів про працю України (за власним бажанням).

Трудова книжка позивача оформлена у відповідності до вимог законодавства, однак не всі записи містять відомості про характер виконуваної позивачем роботи на посадах, що віднесені до списку №1, та про атестацію робочого місця позивача, що потребувало надання уточнюючих довідок.

Позивачем до позову додані довідки щодо підприємств, де він працював протягом періодів, що відображені в його трудовій книжці, та про пільговий характер роботи позивача по списку №1 на цих підприємствах.

Зокрема надані:

- архівна довідка від 14.01.2020 року № 01/А-405, що видана філіалом №4 «Єнакієвський коксохімпром» ЗАТ «Внешторгсервіс» як архівною установою - тримачем документів по особовому складу ліквідованого підприємства-роботодавця позивача, яка підтверджує пільговий характер роботи позивача в період з 04.01.1992 року по 27.04.2002 року на посадах, які віднесені до списку №1, та атестацію робочого місця позивача;

- довідка від 20.01.2020 року № 7, що видана філіалом №4 «Єнакієвський коксохімпром» ЗАТ «Внешторгсервіс», яка підтверджує пільговий характер роботи позивача в період з 29.04.2002 року по 17.08.2016 року на посадах, які віднесені до списку №1, та атестацію робочого місця позивача.

Видані щодо позивача довідки підтверджують пільговий характер роботи позивача по списку №1 та містять посилання на накази про атестацію робочих місць позивача за відповідні періоди його роботи.

Разом з тим, оскаржене рішення не містить ні перелік наданих позивачем документів, які аналізувалися відповідачем при вирішенні питання про призначення пенсії, ні перелік документів, які відповідачем не прийняті з тих чи інших причин.

Позивач посилався на те, що відповідач не прийняв до уваги ці документи, вказавши що деякі з них складені на непідконтрольній українській владі території.

Дії відповідача щодо неприйняття таких документів в даній справі не оскаржуються.

Отже, вказані документи відповідачем в оскарженому рішенні не досліджувалися та не аналізувалися. Разом з тим вони мали значення для правильного вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії, адже вони визначають пільговий характер роботи позивача та підтверджують проведення атестації його робочих місць, що є умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому орган Пенсійного фонду України при аналізі довідок, які видані на непідконтрольній українській владі території, має виходити з того, що з огляду на загальні принципи, сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН (а саме «намібійські винятки», сформульовані Судом щодо окупованих територій, згідно з якими документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян) та в рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

Отже, оскаржене рішення відповідачем прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що призвело до порушення пенсійних прав позивача.

Виходячи з наведеного порушене право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах підлягає відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення органу Пенсійного фонду України.

Разом з тим суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача зарахувати спірні періоди до пільгового та страхового стажу та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1, оскільки відповідачем виконані не всі умови для прийняття рішення, а саме не досліджено та не проаналізовано надані позивачем довідки, які мали значення для правильного вирішення питання про призначення позивачу пенсії.

Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органа Пенсійного фонду України.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

При новому розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах органу Пенсійного фонду України необхідно дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди його роботи, прийняти та дослідити всі подані позивачем документи щодо його роботи, в тому числі довідки, про які йдеться в даному судовому рішенні, та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням таких документів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 07.06.2021 року № 053130006925, яке прийнято щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 27 вересня 2021 року.

Суддя Т.В. Логойда