Рішення № 99927456, 25.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року Справа № 160/10941/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 14.01.2012 по 25.12.2012 в Публічному акціонерному товаристві “Дніпровський металургійний комбінат”;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати звернення, а саме - з 27.08.2019 року та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії відповідача є неправомірними щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи, де позивач працював повний робочий день на роботах за Списком № 1 із шкідливими і важкими умовами праці виробництв, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України та має необхідний стаж для призначення пільгової пенсії незалежно від віку. Вказані обставини підтверджуються копіями документів, проте відповідачем відмовлено у призначені пільгової пенсії незалежно від віку, з чим позивач не погодився та звернувся з даним позовом до суду, позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Зазначеною ухвалою також було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

17.08.2021 року за допомогою засобі поштового зв`язку до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.08.2019 року звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.20 (№ 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” зі змінами (далі - Закон України 1058-ІV).

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.09.2019 № 266/03-08/2019 повідомлено ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, через відсутність пільгового стажу роботи. До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 14.01.2012 по 29.12.2012.

23.04.2021 позивач повторно звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Позивачу з 23.04.2021 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

03.06.2021 позивач звернувся до головного управління із заявою про надання копій документів.

Листом відділу перерахунків пенсій № 5 від 09.06.2021 № 0400-010309-8/77866 повідомлено позивача про не зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоду роботи з 14.01.2012 по 25.12.2012 у зв`язку з тим, що на підприємстві ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" у період з 29.12.2011 по 25.12.2012 не проводилась атестація робочих місць.

За матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж зараховано по 31.07.2019 та складає - 43 роки 08 місяців 01 день, у тому числі по Списку № 1 - 7 років 08 місяців 16 днів.

Вказує, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості за період роботи з 14.01.2012 по 25.12.2012, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.

ОСОБА_1 надав до головного управління довідку від 14.08.2019 № 023-1917, поміж інших, уточнюючу особливий характер робіт, умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії за період роботи з 14.01.2012 по 02.08.2016 відповідно за Списком № 1.

У вищевказаній довідці зазначено, що атестація робочого місця на підприємств проводилась на підставі постанов: від 29.12.2006 № 992, від 26.12.2012 № 658.

Таким чином, підстав для зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 14.01.2012 по 25.12.2012 до пільгового стажу за Списком № 1 у головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області немає, оскільки у зазначений період атестація вищезазначеного робочого місця у передбаченому законодавством порядку і строки підприємством не проведена.

З урахуванням наведеного, головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у задоволенні позовних вимог просило відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.08.2019 року я звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Як зазначив позивач, після подання заяви про призначення пенсії, він виїхав на постійне місце проживання до Сполучених штатів Америки та відповідач будь-яких рішень про призначення або про відмову у призначенні пенсії йому не надсилав.

У квітні 2021 року, приїхавши в Україну позивач отримав у відповідача рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про відмову в призначенні № 266/03-08/2019 від 10 вересня 2019 року.

Відповідно до даного рішення від 10 вересня 2019 року № 266/03-08/2019 відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно заяви від 27.08.2019, відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, через відсутність пільгового стажу роботи - 8 років.

За документами наданими для призначення пенсії загальний стаж зараховано по 31.07.2019 та складає 43 роки 8 місяців 1 день, робота на пільгових умовах за Списком №1-7 років 8 місяців 16 днів. До пільгового стажу не враховано період роботи з 14.01.2012 по 25.12.2012, оскільки відсутня атестація робочого місця по умовам праці.

23.04.2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.

Цього ж дня, а саме 23.04.2021 року позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

03.06.2021 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом про надання копій документів.

Листом відділу перерахунків пенсій № 5 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.06.2021 № 0400-010309-8/77866 повідомлено позивача про те що згідно заяви від 23.04.2021 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 23.04.2021 року. Загальний трудовий стаж розрахований згідно з записами у трудовій книжці з урахуванням періоду навчання, військової служби та даних про сплату внесків до Пенсійного фонду України, по 31.07.2019 і склав - 43 роки 08 місяців 1 день, з яких по Списку № 1 - 7 років 8 місяців 16 днів. При призначенні пенсії пільговий стаж зараховано відповідно довідок від 14.08.2019 №023-19/7, № 023-19/8, від 22.04.2021 №023-10/6, №023-10/7, виданих ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат". При розрахунку пенсії не враховано період пільгового стажу за Списком № 1 з 14.01.2012 по 25.12.2012, у зв`язку з тим, що на підприємстві ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” у період з 29.12.2011 по 25.12,2012 не проводилася атестація робочих місць.

Позивач, вважаючи протиправною відмову у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 14.01.2012 року по 25.12.2012 вік у Публічному акціонерному товаристві “Дніпровський металургійний комбінат”, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин релевантні їм джерела права.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 року № 10-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 року № 10-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України від 54.11.1991 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення особам, які мають на день введення в дію цього Закону (на 1 січня 1992 року) стаж на роботах, що давали право на пенсію на пільгових умовах.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).

Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до вказаного вище Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За правилами п.3 Порядку №637 в редакції станом на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року.

Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка.

Разом з тим, для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз.4, 5 п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за № 110, згідно яких якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Виходячи з наведених правових норм, суд зазначає, що первинні документи вимагаються лише у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що належать до списку №1 або списку № 2.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 25.03.1986 р., позивач працював:

- 02.01.1989 року - прийнятий на роботу на Дніпровський металургійний комбінат, у цех підготовки составів на посаду слюсаря-ремонтника з ремонту металургійного устаткування 5 розряду;

- 01.01.1993 року - переведений на посаду підготовника составів до розливання плавок

4 розряду;

- 01.05.1994 року - переведений на посаду слюсаря-ремонтника з ремонту металургійного устаткування 5 розряду;

- 01.11.1997 року - у зв`язку із удосконаленням структури управління виробництвом переведений у мартенівський цех № 3, дільницю підготовки составів на посаду слюсаря-ремонтника з ремонту металургійного устаткування 5 розряду; 01.08.1999 - у зв`язку із реструктуризацією сталеплавильного виробництва та закриттям мартенівського цеху № 3 переведений в цех підготовки сталеплавильного виробництва на посаду слюсаря-ремонтника з ремонту металургійного устаткування 5 розряду;

- 01.05.2001 року - присвоєно 6 розряд по тій самій професії;

- 01.07.2001 року - переведений на посаду слюсаря-ремонтника 6 розряду;

- 02.03.2009 року - у зв`язку із удосконаленням структури управління комбінатом, переведений у конвертерний цех на посаду слюсаря-ремонтника 6 розряду;

- 14.01.2012 року - у зв`язку із удосконаленням структури управління комбінатом, переведений на посаду слюсаря-ремонтника 5 розряду;

- 27.10.2013 року - у зв`язку із удосконаленням структури управління комбінатом, переведений в ремонтно-сервісний центр цеху ремонту металургійного устаткування, дільниця технічного обслуговування та ремонту механічного устаткування сталеплавильного виробництва на посаду слюсаря-ремонтника 5 розряду;

- 20.03.2017 року - переведений у цех ремонту металургійного устаткування, дільниця технічного обслуговування та ремонту механічного устаткування сталеплавильного виробництва на посаду слюсаря-ремонтника 6 розряду.

Однак, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 14.01.2012 р. по 25.12.2012 р. з підстав відсутності відомостей про проведення атестації робочого місця за умовами праці.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до уточнюючої довідки від 14.08.2019 року № 023-1917 позивач працював у сталеплавильному виробництві, на посаді слюсаря-ремонтника, що передбачено Списком № 1 у відповідності до Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року. Робочі місця атестовані Постановою по комбінату «Про атестацію робочих місць за умовами праці» № 1269 від 25.12.2001 та № 992 від 29.12.2006. Листом Головного держексперта області за умовами праці № 003/07-1-406 від 29.11.2011 продовжено строк дії постанови № 992 від 29.12.2006 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» до 29.12.2012 року. Постановою по комбінату «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників конвертерного цеху» № 658 від 26.12.2012. Робочі місця працівників цеху ремонту металургійного устаткування ремонтно-сервісного центру атестовані вперше у постанові «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників цеху ремонту металургійного устаткування ремонтно-сервісного центру» № 87 від 28.02.2014.

Отже, робоче місце позивача було атестоване у спірний період з 14.01.2012 р. по 25.12.2012 р.

При цьому, суд зазначає, що відсутність у відповідача даних про проведення атестації робочого місця позивача, не може бути підставою для невизнання того, що це місце роботи та умови його роботи підпадають під дію Списку № 1 або Списку № 2, тому, що обов`язок про проведення атестації робочих місць покладено саме на керівників підприємств, за бездіяльність яких позивач, як працівник, відповідальності нести не може.

Згідно з пунктом 10 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року №91406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення» Вищий адміністративний суд України зазначив, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров`я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку, встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Таким чином законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведения не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Таким чином суд робить висновок, що відповідачем безпідставно не було зараховано до стажу роботи ОСОБА_1 в шкідливих умовах за Списком № 1 період роботи з 14.01.2012 р. по 25.12.2012 р.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного стажу його роботи, оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.

Суд зазначає, що відмова відповідача у зарахуванні позивачу пільгового стажу пенсії не відповідає вимогам пенсійного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

З урахуванням наведеного, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд зробив висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України відповідно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн, що документально підтверджується квитанцією № 7 від 01.07.2021 року.

Отже, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову в призначенні від 10.09.2019 № 266/03-08/2019.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 14.01.2012 року по 25.12.2012 рік в публічному акціонерному товаристві “Дніпровський металургійний комбінат”.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати звернення, а саме з 27.08.2019 року та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук