Рішення № 99926975, 24.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6288/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі - КДКА Волинської області) про визнання протиправним та скасування рішення від 27 травня 2021 року №118/21; зобов`язання повторно розглянути скаргу від 25 січня 2021 року.

В обґрунтування позову позивач вказала, що в січні 2021 року звернулася до КДКА Волинської області із скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 , які свідчать про грубе порушення ним Правил адвокатської етики, дискредитують інститут адвокатури. В процесі надання правової допомоги фізичній особі (клієнту) адвокат ОСОБА_2 , зловживаючи правами наданими адвокату законодавством, виходить за межі професійного спілкування, вдається до наклепів, здійснює моральний та психічний тиск на приватного нотаріуса ОСОБА_1 , чим намагається спонукати нотаріуса до вчинення протиправних дій, які необхідні йому та його клієнту. Така поведінка свідчить про втручання у здійснення приватним нотаріусом ОСОБА_1 нотаріальної діяльності, яка є окремим інститутом та охороняється законом.

Позивач зазначила, що в процесі розгляду скарги КДКА Волинської області не надано належної оцінки доводам, викладеним у скарзі, та необґрунтовано законність поведінки адвоката ОСОБА_2, що свідчить про поверхневу оцінку ситуації та упереджене ставлення відповідача й протиправність прийнятого рішення. Які обставини та докази оцінювалися відповідачем та стали підставою для висновку про відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тексті рішення не вказано. Позивач зазначила, що звернутися зі скаргою до КДКА Волинської області спонукали систематичний тиск зі сторони адвоката та дії, направлені на дискредитацію ділової репутації приватного нотаріуса.

Позивач зауважила, що за період з вересня по грудень 2020 року адвокатом ОСОБА_2 подано до Міністерства юстиції України та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) п`ять скарг на дії, зловживання та бездіяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, що стосуються одного й того ж питання. Жодна з поданих скарг не завершилася встановленням в діях (бездіяльності) приватного нотаріуса ОСОБА_1 порушення вимог законодавства, проте кожна скарга містить дискредитуючу позивача інформацію. Систематичні, безпідставні скарги образливого змісту, що містять наклепи та недостовірну інформацію, створюють репутацію непрофесіонала та призводять до проведення постійних позапланових перевірок її діяльності, ображають, завдають моральної шкоди та утруднюють нормальний процес здійснення нотаріальної діяльності (затрачається робочий час на підготовку та копіювання матеріалів спадкової справи великих об`ємів, час на участь в засіданнях щодо розгляду скарг, окрім наявних судових процесів, ініційованих клієнтом), призводять до фінансових втрат у зв`язку із залученням адвоката для надання правовничої допомоги та втрати потенційних клієнтів.

Зважаючи на суб`єктний склад сторін та той факт, що дії адвоката ОСОБА_2 направлені проти особи нотаріуса, діяльність якої охороняється та регламентується законом, відповідач легковажно поставився до розгляду скарги та не надав належної оцінки ситуації. І, на перший погляд законні дії адвоката (у вигляді подання скарг), насправді чинять тиск на приватного нотаріуса, мають на меті втручання в здійснення нотаріальної діяльності та можуть мати наслідком безпідставне позбавлення приватного нотаріуса свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю.

На думку позивача, відповідачем залишено поза увагою, що наведеними вище систематичними діями адвоката ОСОБА_2 порушено присягу адвоката та Правила адвокатської етики, передбачені статтями 7, 11, 12, 12-1, 25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо заборони вдаватись до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам; щодо високого рівня професійної підготовки та недопущення підриву престижу адвокатури та адвокатської діяльності; щодо заборони адвокату робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті фактичних обставин; щодо заборони адвокату використовувати неетичні засоби, в тому числі тиск.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її судовий розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.51-53). В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивач не обґрунтовує свій позов недотриманням відповідачем процедури розгляду її скарги. Всі доводи позивача дисциплінарна палата КДКА Волинської області обговорила (причому з різних аспектів), оцінила та дійшла висновку, що вони є непереконливими і такими, що не можуть слугувати підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 Логіка КДКА Волинської області при прийнятті оскаржуваного рішення полягала в тому, що подання адвокатом ОСОБА_2 скарг до контролюючих органів стосовно нотаріуса ОСОБА_1 було формою його безпосередньої професійної (адвокатської) діяльності (пункт 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а також формою реалізації конституційного права його клієнта на подання звернення (скарги), передбаченого статтею 40 Конституції України. Крім того, КДКА Волинської області виходила з того, що стаття 51 Правил адвокатської етики стосується взаємин між адвокатами, тому скаржниця не може обґрунтовувати порушення своїх прав посиланням на вказане положення Правил адвокатської етики. Також скаржниця не може обґрунтовувати порушення своїх прав із посиланням на частину першу статті 11 Правил (щодо високого рівня професійної підготовки адвоката), частини третьої статті 12 (недопущення підриву престижу адвокатури та адвокатської діяльності), оскільки це жодним чином не стосується її прав та інтересів. Посилання скаржниці на інші порушення Правил адвокатської етики КДКА Волинської області визнала бездоказовими. Аргумент позивача про те, що КДКА Волинської області не дослідила текст скарг адвоката є непереконливим, адже в змісті оскаржуваного рішення чітко зазначено про те, що було оцінено всі докази, в тому числі і ті, які додані до скарги нотаріуса.

З наведених підстав відповідач просив позов у задоволенні позову відмовити.

Позивач відповідь на відзив не подала.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

У поясненнях (а.с.67-69) третя особа вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач у позові не навела жодного факту та обставин порушення відповідачем повноважень при розгляді скарги на дії адвоката, а також не навела з посиланням на норми законодавства (в тому числі Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність), в чому полягають порушення відповідача при розгляді скарг на дії адвоката. Саме недотримання процедур та порядку в діях відповідача могли і мали стати підставами для подання такого позову та відповідно підлягали б розгляду адміністративним судом за правилами КАС України, а не виключно незгода із висновками, покладеними в основу рішення відповідача щодо адвоката. За своїм змістом позов майже ідентичний скарзі на дії адвоката. Проте розгляд скарг на дії адвокатів є виключною компетенцією відповідача; тільки скаржник має доводити наявність в поведінці адвоката неправомірних дій, а своїм позивач у даному випадку намагається перекласти на суд обов`язок і повноваження відповідача оцінити підставність її тверджень у скарзі на предмет доведеності існування порушень адвокатської етики в діях адвоката. Позов не містить посилань на норми закону, які було порушено відповідачем, що призвели до неправильних висновків та рішення.

Також третя особа зауважила, що позивач отримала санкції та прямі роз`яснення від Міністерства юстиції внаслідок його скарг. ОСОБА_2 вважає, що позивач просить притягнути його до відповідальності за нібито порушення ним Правил адвокатської етики при наданні правової допомоги клієнту в порядку здійснення адвокатської діяльності. Такі порушення позивач вбачає в підготовці адвокатом скарг до Міністерства юстиції України, його територіального управління в Києві, Нотаріальної палати України, а не у спілкуванні з нею безпосередньо. Позивач опосередковано вказує на факт виникнення у неї проблем саме з регулятором її діяльності внаслідок перевірок, в результаті його скарг, а не від його дій чи поведінки щодо безпосередньо позивача чи схиляння її до вчинення дій.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

25 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 подала до КДКА Волинської області скаргу щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 , у якій просила відкрити дисциплінарне провадження щодо останнього та притягнути його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (а.с.18-20). У скарзі позивач вказала на те, що адвокат ОСОБА_2 , зловживаючи правами, наданими адвокату законодавством, виходить за межі професійного спілкування, вдається до наклепів, здійснює моральний та психічний тиск на позивача як на нотаріуса (зокрема, погрозами кримінального переслідування, твердженнями про невідповідність знань та професійних навиків нотаріуса необхідному рівню, наявності в нотаріуса корисливих інтересів), тим самим намагається спонукати її до вчинення протиправних дій, які необхідних адвокату та його клієнту. На думку позивача, така поведінка адвоката пов`язана із судовим розглядом цивільної справи за позовом клієнта, інтереси якого представляє адвокат, та свідчить про втручання у здійснення нею нотаріальної діяльності. Позивач у скарзі стверджувала, що адвокат ОСОБА_2 систематично звертався зі скаргами до Міністерства юстиції України та відповідних структурних підрозділів Міністерства на дії нотаріуса, які вже були предметом судового розгляду (було подано шість скарг, які містять дискредитуючи інформацію). При цьому судовими рішеннями встановлено законність відмови з її боку у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.18-20).

За результатами розгляду скарги рішенням КДКА Волинської області від 24 березня 2021 року №117/21 стосовно адвоката ОСОБА_2 порушено дисциплінарну справу.

27 травня 2021 року дисциплінарна палата КДКА Волинської області прийняла рішення №118/21, яким закрила дисциплінарне провадження у справі за скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо дій адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю підстав для притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.7-8).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон №5076-VI) визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Стаття 21 Закону №5076-VI зобов`язує адвоката під час здійснення адвокатської діяльності дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Положеннями статті 2 Правил адвокатської етики, затвердженими звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (далі - Правила адвокатської етики, зі змінами), передбачено, що дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами,- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.

Стаття 7 Правил адвокатської етики передбачає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Частинами першою - другою статті 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Окрім того, згідно зі статтею 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам (стаття 25 Правил адвокатської етики).

Аналіз правових норм, якими регламентована етична сторона діяльності адвоката, дає підстави для висновку, що така повинна здійснюватися з дотриманням принципів законності та недопущення при виконанні доручень клієнтів застосування будь-яких протиправних та неетичних засобів. Виконання цього принципу досягається, в тому числі, шляхом обов`язкової перевірки дійсності доведених до відома адвоката фактів та інформації, недопущення голослівного повідомлення таких за дорученням клієнта. Обов`язком будь-якого адвоката є, в тому числі, здійснення своєї професійної діяльності з дотриманням правил адвокатської етики. За порушення таких адвокат притягується до дисциплінарної відповідальності.

Нормами статті 33 Закону №5076-VI передбачена можливість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому в розумінні норм частини другої статті 34 Закону дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

При цьому систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики відповідно до пункту 3 частини другої статті 31 Закону №5076-VI може мати наслідком накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справ

Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому статтею 38 Закону №5076-VI. Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону №5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Статтею 41 Закону передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

За приписами частини першої статті 42 Закону №5076-VI рішення у дисциплінарній справі може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду адвокатом чи особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (із змінами та доповненнями; далі - Положення).

Пунктом 7 Положення встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Поряд з тим пунктом 14 Положення встановлено вимоги до заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, зокрема, у такій заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (пункт 32 Положення).

З наведеного слідує, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути обґрунтовані та мотивовані. У випадку незгоди з такими рішеннями заявник або адвокат можуть оскаржити їх до вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка за наслідками розгляду скарг може, окрім іншого, залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність винесення відповідачем рішення від 27 травня 2021 року №118/21 про закриття дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 .

Суть скарги приватного нотаріуса ОСОБА_1 зводиться до таких обставин: 1) адвокат ОСОБА_2 з вересня по грудень 2020 року в інтересах свого клієнта безпідставно подав до контролюючих органів шість скарг на дії та бездіяльність нотаріуса, які містили дискредитуючи інформацію; висловлювання у скаргах містять наклепи, виходять за межі професійної етики скаржника як адвоката, є безпідставними та непідтверджені жодними фактами чи документами; 2) адвокат ОСОБА_2 02 листопада 2020 року після розгляду скарг Міністерством юстиції та до закінчення судового процесу телефонував до нотаріуса ОСОБА_1 на її особистий телефон та спілкувався з нею про вчинення нотаріальної дії, яка є предметом судового розгляду.

Скаржниця вважає, що такі дії адвоката становлять порушення Правил адвокатської етики, оскільки скарги є образливими, містять наклепи, дискредитують її, а телефонні дзвінки вважає такими, що здійснюють загрозу гарантій нотаріальної діяльності, спрямовані на спонукання до вчинення нею неправомірних дій.

Зі змісту спірного рішення КДКА Волинської області від 27 травня 2021 року №118/21 слідує, що відповідач досліджував копії п`яти скарг адвоката ОСОБА_2 , адресованих Міністерству юстиції України, Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ), Департаменту реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції, Нотаріальної палати України на дій нотаріуса ОСОБА_1 , що були додані позивачем до її скарги. З метою повного та об`єктивного з`ясування викладених у скарзі обставин та відповідно до статті 38 Закону №5076-VI КДКА Волинської області адвокату ОСОБА_2 була направлена пропозиція надати письмові пояснення по суті порушених у скарзі питань. Адвокат ОСОБА_2 скористався своїм правом надавати пояснення по суті скарги.

Розгляд скарги проводився на засіданні дисциплінарної палати з участю адвоката ОСОБА_2 , нотаріуса ОСОБА_1 , кожен із яких надавав свої пояснення по суті порушених у скарзі питань. Крім того, на засіданні дисциплінарної палати 27 травня 2021 року допитано свідка ОСОБА_3 (клієнта адвоката ОСОБА_2). За поясненнями ОСОБА_3 нотаріус ОСОБА_1 не видає спадкоємцям протягом останніх шести років свідоцтво форми 16 для реєстрації активів за кордоном, видаючи постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, та з цього приводу спори вирішуються у судовому порядку та, крім того, адвокат ОСОБА_2 в її інтересах подавав скарги на дії нотаріуса до Міністерства юстиції України та його відповідних структурних підрозділів.

Оцінюючи правомірність оскарженого рішення крізь призму заявлених позивачем доводів, суд враховує, що встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення є виключним (дискреційним) повноваженням відповідної КДКА як органу адвокатського самоврядування.

Дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку, що відповідна КДКА при прийнятті рішення діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на такий орган.

У свою чергу, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, в жодному разі не повинен втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосудця є право. Перевірка доцільності виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Тобто, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, правову оцінку рішенню КДКА Волинської області слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 02 липня 2020 року у справі №813/2876/18, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15.

Суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві не вказано на допущення КДКА Волинської області процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, не наведено процесуальних норм, які, на її думку, було порушено відповідачем, а фактично ОСОБА_1 наполягає на перевірці судом в рамках поданого адміністративного позову доводів скарги на дії адвоката ОСОБА_2 .

Суд наголошує, що єдиною підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, чіткий та вичерпний перелік видів якого наведений у частині другій статті 34 Закону № 5076-VI, серед яких значиться і порушення правил адвокатської етики.

Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , відкритої на підставі скарги позивача, обов`язок доведення винуватості адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку було покладено на позивача як особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності адвоката. Загальні посилання позивача на порушення відповідачем певних статей Правил адвокатської етики (щодо високого рівня професійної підготовки, недопущення підриву престижу адвокатури та адвокатської діяльності, заборони адвокату робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті фактичних обставин) без зазначення конкретних фактичних даних не можуть вважатися належним та достовірним доказом вчинення адвокатом ОСОБА_2 порушень, про які вказує позивач.

Разом з тим, позовна заява ОСОБА_1 , яка по суті є аналогічною за змістом скарзі, не містить конкретних фактичних даних про порушення адвокатом ОСОБА_2 Правил адвокатської етики, про зловживання наданими йому правами, про здійснення щодо ОСОБА_1 наклепів, морального та психічного тиску. Такі твердження позивача виходять із власного сприйняття факту подання скарг адвокатом на її дії.

Подання адвокатом скарг (незалежно від їх кількості) на дії, зловживання, бездіяльність позивача є правом адвоката. При цьому суд зазначає, що перевірку дотримання позивачем порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, підставність чи безпідставність поданих адвокатом скарг здійснює Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ). А тому твердження позивача про те, що дії адвоката ОСОБА_2 можуть мати наслідком безпідставне позбавлення приватного нотаріуса свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю є необґрунтованими.

Зі змісту листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 лютого 2021 року №845/6.1-21 за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на дії нотаріуса ОСОБА_1 слідує, що наказом Управління від 29 жовтня 2020 року №1316/16 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 » у зв`язку з неодноразовим порушенням при вчиненні нотаріальних дій правил нотаріального діловодства, виявлених під час позапланової перевірки ОСОБА_1 в межах предмета звернення адвоката ОСОБА_2 , нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 тимчасово зупинялась з 09 листопада 2020 року по 13 листопада 2020 року для проходження навчання в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України (а.с.78-80). Наведене спростовує твердження позивача про подання адвокатом ОСОБА_2 безпідставних скарг на її дії чи бездіяльність.

Рішення і дії позивача, з приводу яких адвокат ОСОБА_2 подавав скарги до Міністерства юстиції України та його підрозділів, були предметом судового розгляду (справа №752/26795/18). Власне у позовній заяві позивач акцентує увагу на цій обставині та посилається на прийняте на її користь рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у справі №752/26795/18 (копію якої додано до позовної заяви; а.с.9-17). Разом з тим, на момент звернення до суду із цим позовом постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року постанова Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року скасована та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Подання скарг після вирішення спору по суті судом ОСОБА_1 розцінює як спонукання її до неправомірних дій на користь клієнта адвоката ОСОБА_2 , втручання у нотаріальну діяльність, підрив професійного авторитету нотаріуса. Проте позивачем не було надано достатніх доказів на обґрунтування її доводів щодо вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач не наведено мотивів з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, якими встановлено процедуру та порядок розгляду скарг КДКА, і таких порушень не встановлено судом з наданих учасниками справи доказів, то саме лише посилання на порушення адвокатом ОСОБА_2 правил адвокатської етики у зв`язку із спілкуванням адвоката із нею у телефонному режимі та подання ним скарг на дії нотаріуса до компетентних органів не є достатнім для висновку про безпідставність рішення відповідача про закриття дисциплінарного провадження. Подання до державного органу скарг щодо порушень з боку нотаріуса, які містять оціночні судження щодо професійної діяльності позивача, не може бути доказом порушення адвокатом правил адвокатської етики. Оціночні судження є суб`єктивною думкою, яка через свою суб`єктивність не може бути правильною або неправильною.

З огляду на обставини у справі суд дійшов висновку, що правомірність прийнятого відповідачем рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (03040, місто Київ, вулиця Маричанська, будинок 10, офіс 63, літ. А, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Паркова 5, квартира 13, ідентифікаційний код юридичної особи 21749819), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк