Рішення № 9992655, 18.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.10р.Справа № 1/122-10

За позовом Державного підприємства Дніпропетровської виправної колонії № 89 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКЛ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 111 грн. 66 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Казмерчук Г.І., дов. №89/32-08 від 05.01.10р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство Дніпропетровської виправної колонії № 89 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКЛ" заборгованість у сумі 14 589 грн. 89 коп., пеню - 4 625 грн. 93 коп., інфляційні втрати - 3 878 грн. 39 коп., 3% річних - 1 017 грн. 45 коп., у загальній сумі 24 111 грн. 66 коп., за Договором № 26 від 22.02.2007р.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання та не надав витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

22.02.2007 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладений договір № 26 (надалі - Договір), у відповідності із умовами якого позивач зобов’язався виготовити та передати у власність відповідачу продукцію, номенклатура, кількість, ціна, строки виготовлення та оплати якої зазначаються у специфікаціях на підставі замовлень відповідача, а останній в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити виготовлену продукцію на умовах, визначених даним Договором. (п. 1.1).

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 Договору, оплата продукції, що поставляється виконавцем по даному договору проводиться замовником в строки, визначені в специфікаціях, доданих до договору; підставою для оплати являється рахунок, виставлений виконавцем.

На виконання умов Договору сторонами укладені специфікації № 1 від 24.02.07р., № 2 від 02.03.07р., № 20 від 30.04.08р., відповідно до умов яких оплата поставленої продукції здійснюється замовником протягом 15 днів з моменту поставки продукції на склад покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з лютого 2007р. по лютий 2009р. своєчасно виготовив та поставив замовнику продукцію належної якості та в замовленій кількості на загальну суму 699754 грн. 88 коп., яка була прийнята замовником, що підтверджується специфікаціями, накладними, рахунками та двосторонніми актами приймання-передачі виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи (а. с. 18-44).

Відповідач в порушення приписів п. 4.1 Договору та умов укладених сторонами специфікацій, свої зобов’язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково в сумі 685164 грн. 99 коп., у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 14 589 грн. 89 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 89/10-3149 від 02.07.09р. на суму 24589 грн. 89 коп., яка частково задоволена відповідачем на суму 10 000 грн. 00 коп.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, визначених в специфікаціях, замовник сплачує на користь виконавця неустойку в розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, загальна сума пені за період з 19.02.2009р по 19.02.2010р. становить 4 625 грн. 93 коп., сума нарахованих позивачем 3% річних за період з 01.11.2008р по 19.02.2010р. складає 1 017 грн. 45 коп. та інфляційні втрати за розрахунком позивача за період з листопада 2008р. по січень 2010р. становлять 3 878 грн. 39 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, копіями специфікацій, накладних, рахунків, актів приймання-передачі виконаних робіт, обґрунтованим розрахунком суми позову, двостороннім актом звірки взаєморозрахунків, тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором № 26 від 22.02.07р., майново-господарські зобов’язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 14 589 грн. 89 коп., пені - 4 625 грн. 93 коп., інфляційних втрат - 3 878 грн. 39 коп., 3% річних - 1 017 грн. 45 коп., у загальній сумі 24 111 грн. 66 коп. –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКЛ" (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, 16/257, код ЄДРПОУ 30922370) на користь Державного підприємства Дніпропетровської виправної колонії № 89 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьоного, буд. 1, код ЄДРПОУ 08679764) 14 589 грн. 89 коп. (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 89 коп.) заборгованості, 4 625 грн. 93 коп. (чотири тисячі шістсот двадцять п'ять грн. 93 коп.) пені, 1 017 грн. 45 коп. (одну тисячу сімнадцять грн. 45 коп.) 3% річних, 3 878 грн. 39 коп. (три тисячі вісімсот сімдесят вісім грн. 39 коп.) індексу інфляції, 241 грн. 12 коп. (двісті сорок одну грн. 12 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 21.05.10р.