Рішення № 99925795, 22.09.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року Справа № 915/1556/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

за участі секретаря Кнауб А.А.

та представника відповідача ? Берестовенко О.М.;

від позивача представник не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 915/1556/20

за позовом приватного підприємства “Укрбудсервіс і Ко”,

пр. Леніна, 26/44, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002;

до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”,

промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001;

про стягнення грошових коштів у сумі 373854 грн. 48 коп.

в с т а н о в и в:

Приватним підприємством (ПП) “Укрбудсервіс і Ко” пред?явлено позов про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (далі ? ДП “НАЕК “Енергоатом”, ВП “ЮУ АЕС”) грошових коштів у загальній сумі 373854 грн. 48 коп., із яких: 242370 грн. – основний борг, 112202 грн. 92 коп. – пеня, 9222 грн. 17 коп. – 3% річних, 10059 грн. 39 коп. – інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов?язань за укладеним з ПП “Укрбудсервіс і Ко” договором від 25.06.2018 №25/06-2018, а саме, зобов?язань з оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню в порядку п. 10.1 договору, а також здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ПП “Укрбудсервіс і Ко” також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

За такими вимогами ухвалою від 18.01.2021 відкрито провадження в даній справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 16.03.2021 вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 20.04.2021.

Ухвалою від 20.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 02.06.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого в даній судді у відпустці.

Ухвалою від 09.06.2021 призначено підготовче засідання в даній справі на 17.06.2021.

Ухвалою від 17.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.07.2021.

Ухвалою від 20.07.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 15.09.2021.

Ухвалою від 15.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 22.09.2021.

ВП “ЮУ АЕС” у відзиві від 08.02.2021 зазначив, зокрема, про те, що заперечує проти викладених у позові вимог, оскільки заборгованість відповідача складає іншу, ніж визначено позивачем суму ? 218118 грн. 54 коп. ? так як сторонами проводився залік зустрічних однорідних вимог за грудень 2020 року та січень 2021 року.

Відповідач також пояснив, що несвоєчасна оплата викликана тим, що в умовах функціонування нового ринку електричної енергії існує надвелика заборгованість ДП “Гарантований покупець” перед ДП “НАЕК “Енергоатом” за відпущену електричну енергію. Наведені обставини зумовили виникнення на підприємстві фінансової кризи, що призвело до порушення строків виконання зобов?язань відповідача за договорами, укладеними з контрагентами, зокрема, за договором від 25.06.2018 №25/06-2018.

Викладені обставини відповідач вважає такими, що свідчать про відсутність його вини у порушенні умов договору, як підстави для відповідальності.

Відповідачем також подано клопотання від 08.02.2021 про зменшення розміру підлягаючих до стягнення з ВП “ЮУ АЕС” штрафних санкцій ? на 99 %.

ПП “Укрбудсервіс і Ко” у відповіді на відзив не погоджується з твердженнями відповідача та зазначає, що заборгованість ВП “ЮУ АЕС” складає суму 242370 грн.; при цьому позивач наполягає на задоволенні позову з викладених у ньому підстав у повному обсязі.

Позивачем також 20.09.2021 подано заяву від 17.09.2021 № 249 про зменшення розміру позовних вимог, в якій ПП “Укрбудсервіс і Ко” зазначило, що у зв?язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 35649 грн. 47 коп. просить відповідно зменшити суму позовних вимог.

Разом із тим, зазначена заява судом не приймається, оскільки вона подана після закінчення підготовчого засідання в даній справі, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Від позивача представник у засідання не з?явився.

Вислухавши представника відповідача, який наполягав на доводах, викладених у поданих відповідачем документах по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір від 25.06.2018 №25/06-2018 на виконання робіт за темою: “ДСТУ.БД.1.1-1:2013 Капітальний ремонт гідроізоляційного покриття приямків каналоутворювачів СПЗО енергоблоку № 3” (далі – договір), згідно умов якого ПП “Укрбудсервіс і Ко” (підрядник), в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений договором термін, роботи за указаною вище темою, за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП): 43.91.1 Роботи покрівельні. Обсяги робіт за договором визначаються відомістю обсягів робіт (п. 1.1 договору).

Підрядник здає в обумовлені терміни виконані роботи замовнику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявилися в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації, а замовник зобов?язується прийняти та сплатити виконані роботи (п. 1.2 договору).

Обсяги закупівлі можуть бути зменшені у залежності від реального фінансування видатків. Вартість договору визначається протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1). Місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ (п.п. 1.3-1.5 договору).

Договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику, складає 1694768 грн. 34 коп. з ПДВ; джерело фінансування: власні кошти ДП “НАЕК “Енергоатом” (п. 2.1 договору).

Остаточна ціна договору визначається з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт та фактичних витрат підрядника на придбання матеріальних ресурсів у порядку, визначеному умовами договору, але не може перевищувати договірної ціни, заявленої у договорі (п. 2.3 договору).

Терміни виконання робіт визначені в Графіку виконання робіт (додаток №3), який є невід?ємною частиною цього договору (п. 3.1 договору).

Розрахунки за договором виконуються наступним чином: оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів. Підрядник складає акти виконаних робіт у відповідності до визначеного в пункті 1 договору коду згідно ДКПП (п. 4.1 договору).

Податкова накладна, оформлена у відповідності до ст. 187 п. 201.1 ПКУ (повинна містити коди ДКПП та бути за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017 №276) та зареєстрована у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних, подається підрядником.

Підрядник надає замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу замовника протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною підрядник надає замовнику електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН (п. 4.2 договору).

У випадку не надання підрядником замовнику у встановлений в договорі термін електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН та в разі відсутності коду або допущення помилок у кодах УКТ ЗЕД та ДКПП замовник має право в односторонньому порядку зменшити вартість договору, передбачену п. 2.1 цього договору, на суму передбачену 1201.3 ПКУ у розмірі до 100% суми ПДВ. Сплата частини вартості товарів у розмірі суми ПДВ здійснюється замовником після отримання від підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН (п. 4.3 договору).

Замовник має право зменшувати суму перерахування за виконані роботи на вартість робіт, виконаних з порушенням діючих норм і правил па період до усунення цих порушень. При складанні відповідного акту має бути присутній представник підрядника (п. 4.4 договору).

Підставою для затримки остаточних розрахунків є викладена в 15-депний термін претензія замовника за якістю робіт. Підрядник зобов?язаний протягом обумовлених при прийманні робіт термінів усунути ці зауваження, після чого замовник здійснює остаточний розрахунок (п. 4.5 договору).

Остаточний розрахунок за виконані роботи підрядником здійснюється після здачі об?єкта в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцевий розрахунок за викопані роботи до усунення недоліків та дефектів, які виявлені при прийнятті об?єкту в експлуатацію (п. 4.6 договору).

Приймання актів виконаних робіт вітчизняного виконавця здійснюється за формою КБ-2В до 25 числа поточного місяця, приймання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 ? до 28 числа поточного місяця. Замовник зобов?язаний в термін 10-ти днів підписати акти виконаних робіт і повідомити про це підрядника або направити підряднику мотивовану відмову. Якщо в термін 10-ти днів підрядник письмово не повідомлений про мотивовану відмову, роботи вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті (п. 5.4 договору).

Замовник зобов?язується прийняти від підрядника будівельні роботи та провести розрахунки на умовах даного договору (п. 9.8 договору).

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами та скріплення печаткою та діє до 31.12.2019 (п. 16.6 договору).

До договору сторонами укладено обумовлені в ньому додатки, зокрема, у додатках № 1 “Протокол узгодження договірної ціни…” та № 2 “Договірна ціна” сторонами погоджено договірну ціну ? 1694768 грн. 34 коп. з ПДВ; у додатку № 3 до договору “Графік виконання робіт…” сторонами погоджено термін виконання договірних робіт до 31.12.2019.

Сторонами також внесені до договору зміни шляхом укладення додаткової угоди від 14.03.2019 № 1/1-123-11-18-04489/1, якою змінено п. 2.1 договору, а саме визначено, що договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику, складає 2163661 грн. 13 коп. з ПДВ; джерело фінансування: власні кошти ДП “НАЕК “Енергоатом”.

Крім того, указаною додатковою угодою внесені відповідні зміни в частині договірної ціни до додатків до договору.

На виконання умов договору ПП “Укрбудсервіс і Ко” виконано обумовлені договором роботи на загальну суму 2163660 грн. 69 коп.

Так, у червні 2019 року позивачем виконано будівельних робіт на суму 229891 грн. 82 коп., що підтверджується актом від 27.06.2019 № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року та довідкою від 27.06.2019 про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2019 на відповідну суму, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін (а.с. 51-54);

у липні 2019 року позивачем виконано будівельних робіт на суму 958589 грн. 32 коп., що підтверджується актом від 26.07.2019 № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року та довідкою від 26.07.2019 про вартість виконаних робіт та витрат за липень 2019 на відповідну суму, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін (а.с. 60-64);

у серпні 2019 року позивачем виконано будівельних робіт на суму 572472 грн. 22 коп., що підтверджується актом від 23.08.2019 № 3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року та довідкою від 23.08.2019 про вартість виконаних робіт та витрат за серпень 2019 на відповідну суму, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін (а.с. 72-76);

у жовтні 2019 року позивачем виконано будівельних робіт на суму 402707 грн. 33 коп., що підтверджується актом від 21.10.2019 № 4 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року та довідкою від 21.10.2019 про вартість виконаних робіт та витрат за жовтень 2019 на відповідну суму, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін (а.с. 83-86).

Відповідачем виконані ПП “Укрбудсервіс і Ко” роботи оплачені частково.

Так, роботи за червень 2019 року згідно акту від 27.06.2019 № 1 оплачені ВП “ЮУ АЕС” згідно платіжного доручення від 09.07.2019 № АЭС/6193 на суму 50000 грн.

Заявою від 07.08.2019 № 360 про припинення зобов?язань заліком зустрічних однорідних вимог припинені зобов?язання відповідача по акту від 27.06.2019 № 1 у сумі 15570 грн. 93 коп.

У подальшому роботи за червень 2019 року оплачені ВП “ЮУ АЕС” згідно платіжного доручення від 02.09.2019 № УКС/457 на суму 179891 грн. 82 коп.; при цьому решта коштів (переплата) у сумі 15570 грн. 93 коп. перейшли в оплату робіт, виконаних у липні 2019 року.

Роботи згідно акту від 26.07.2019 № 2 за липень 2019 року оплачені відповідачем згідно платіжних доручень від 16.09.2019 № УКС/492 на суму 300000 грн.; від 15.10.2019 № УКС/584 на суму 200000 грн.; від 21.10.2019 № УКС/615 на суму 250000 грн.; від 16.12.2019 № УКС/786 на суму 208589 грн. 32 коп. (загалом сплачено 974160 грн. 22 коп.).

При цьому залишок коштів у сумі 15570 грн. 93 коп. (переплата) згідно платіжного доручення від 16.12.2019 № УКС/786 перейшли в оплату робіт, виконаних у серпні 2019 року.

Роботи за серпень 2019 року згідно акту 23.08.2019 № 3 оплачені ВП “ЮУ АЕС” згідно платіжних доручень від 09.01.2020 № УКС/20 на суму 506287 грн. 20 коп.; від 31.01.2020 № УКС/132 на суму 50614 грн. 09 коп. (загалом, з урахуванням коштів, що перейшли з переплати липня 2019 року сплачено 572472 грн. 22 коп.).

Частина вартості робіт згідно акту від 21.10.2019 № 4 за жовтень 2019 року у загальній сумі 160337 грн. 32 коп. вважається оплаченою відповідачем згідно заяв ПП “Укрбудсервіс і Ко” про припинення зобов?язань заліком взаємних однорідних вимог.

Так, заявою від 16.12.2019 № 491 припинені зобов?язання відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 у сумі 12596 грн. 87 коп.; заявою від 16.03.2020 № 31 припинені зобов?язання відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 у сумі 40677 грн. 39 коп.; заявою від 16.04.2020 № 70 припинені зобов??язання відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 у сумі 53143 грн. 84 коп.; заявою від 13.08.2020 № 210 припинені зобов?язання відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 у сумі 22985 грн. 28 коп.; заявою від 15.10.2020 № 269 припинені зобов?язання відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 у сумі 16745 грн. 62 коп.; заявою від 12.11.2020 № 307 припинені зобов?язання відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 у сумі 14188 грн. 32 коп.

За твердженнями позивача, несплаченими залишилися роботи, виконані у жовтні 2019 року в сумі 242370 грн. 01 коп. (402707 грн. 33 коп. - 160337 грн. 32 коп.).

Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Законодавством передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку укладений сторонами договір містить умови, які свідчать про обов?язок замовника оплатити виконані підрядником роботи протягом 45 банківських днів після підписання сторонами відповідної довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В.

Господарським законодавством визначено, що суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, указує на те, що заборгованість за договором виникла внаслідок скрутного фінансового становища ВП “ЮУ АЕС” та фінансової кризи, що свідчить про відсутність вини відповідача. При цьому ВП “ЮУ АЕС” посилається на положення ст. 614 ЦК України, згідно яких особа, яка порушила зобов?язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо указаних тверджень відповідача суд приходить до такого.

Умовами договору передбачено, що сторона звільняється від визначеної цим договором або чинним в Україні законодавством відповідальності за повне або часткове порушення договору, якщо вона обґрунтує, що таке порушення відбулося в результаті форс-мажорних обставин, визначених в цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим договором порядку. Під непереборною силою в цьому договорі розуміються які-небудь надзвичайні події зовнішнього щодо сторін характеру, які виникають без провини сторін, поза їх волею, або всупереч волі, чи бажанню сторін і які не можна за умови вживання звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій дбайливості і обачності уникнути, включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки і тому подібне), біди біологічного, техногенного і антропогенного походження (вибухи, пожежі, масові епідемії, і тому подібне), обставини суспільного житія (війна, військові дії, блокади, суспільні хвилювання, прояви тероризму, масові страйки і локаути, бойкоти і тому подібне), а також видання заборонних чи обмежуючих нормативних актів органів державної влади або місцевого самоврядування, інші законні чи незаконні заборонні, а також обмежуючі заходи названих органів, які роблять неможливим виконання сторонами цього договору, або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

Настання непереборної сили повинне бути засвідчено компетентним органом, що визначено чинним в Україні законодавством. Сторона, що має намір послатися па форс-мажорні обставини, зобов?язана на протязі 10-ти днів, з урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв?язку і характеру існуючих перешкод, повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин і їх вплив на виконання цього договору. Якщо форс-мажорні обставини і (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього договору, то виконання цього договору зупиняється на термін, впродовж якого воно є неможливим (п.п. 12.1-12.5 договору).

Такі умови договору кореспондуються з положеннями законодавства, згідно яких підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб?єкт господарювання за порушення господарського зобов?язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов?язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов?язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГК України).

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов?язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов?язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов?язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов?язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов?язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

У відповідності до ч. 3 ст. 14 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, Торгово-промислова палата України (ТПП), зокрема: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб?єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб?єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб?єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов?язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ст.14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”).

За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі ? сертифікат) ? документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом (п.п. 3.3, 6.11 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України

від 15.07.2014 № 40(3)).

Із змісту викладених положень договору та законодавства випливає, що належним доказом настання форс-мажорних обставин є виданий певному суб?єкту господарювання сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили); при цьому для посилання на відповідні обставини відповідач мав повідомити іншу сторону про початок та кінець дії таких обставин, надавши відповідний доказ ? сертифікат (довідку) ТПП.

В даному випадку відповідачем не подано суду доказів на підтвердження направлення ПП “Укрбудсервіс і Ко” повідомлення про настання обставин, передбачених розділом 12 договору, зокрема, форс-мажорних обставин з відповідним доказом ? сертифікатом ТПП.

Інших положень, які передбачали б можливість відстрочення виконання договірних зобов?язань з оплати виконаних робіт, договір не містить.

Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що ВП “ЮУ АЕС” порушені договірні зобов?язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Разом із тим, сума заборгованості, визначена позивачем, оспорюється ВП “ЮУ АЕС”.

Так, відповідач стверджує, що його заборгованість складає іншу, ніж визначено позивачем суму, так як сторонами проводився залік зустрічних однорідних вимог за грудень 2020 року та січень 2021 року.

На підтвердження зазначених обставин, які не спростовані позивачем, ВП “ЮУ АЕС” подані копії заяв ПП “Укрбудсервіс і Ко” від 22.12.2020 № 342 про припинення зобов?язань відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 у сумі 21298 грн. 52 коп. та від 15.01.2021 № 10 про припинення зобов?язань відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 у сумі 2952 грн. 95 коп.

Крім того, позивачем разом із заявою від 17.09.2021 № 249 про зменшення розміру позовних вимог (яка не прийнята до розгляду) подано копію заяви від 10.09.2021 № 238 про припинення зобов?язань відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 за жовтень 2019 року у сумі 35649 грн. 47 коп.; відповідачем разом із клопотанням від 21.09.2021 № 32/973 подано копію заяви від 16.08.2021 № 203 про припинення зобов?язань відповідача по акту від 21.10.2019 № 4 за жовтень 2019 року у сумі 2308 грн. 67 коп.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що заборгованість ВП “ЮУ АЕС” складає суму 180160 грн. 39 коп. (242370 грн. - 21298 грн. 52 коп. - 2952 грн. 95 коп. - 35649 грн. 47 коп. – 2308 грн. 67 коп.), а тому саме цю суму заборгованості належить стягнути з відповідача.

Суд також визнає обґрунтованими вимоги ПП “Укрбудсервіс і Ко” про стягнення з ВП “ЮУ АЕС” пені та нарахувань на суми прострочень у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами у пункті 10.4 договору визначено, що у разі невиконання замовником своїх зобов?язань щодо оплати виконаних робіт при наявності фінансування дирекцією ДП НАЕК, замовник на вимогу підрядника зобов?язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 7 % вартості договору.

Разом із тим, згідно ст. 343 ГК України, платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість ВП “ЮУ АЕС” здійснене позивачем обґрунтовано та підставно.

Разом із тим, періоди нарахувань та суми заборгованості відповідача, на які здійснені такі нарахування, позивачем визначені невірно.

Так, усі зазначені нарахування здійснені позивачем наступним чином:

1) на суму заборгованості 402707 грн. 33 коп. ? за період 24.12.2019-03.02.2020;

2) на суму заборгованості 390110 грн. 46 коп. ? за період 04.02.2020-16.03.2020;

3) на суму заборгованості 349433 грн. 07 коп. ? за період 17.03.2020-16.04.2020;

4) на суму заборгованості 296289 грн. 23 коп. ? за період 17.04.2020-31.08.2020;

5) на суму заборгованості 273303 грн. 95 коп. ? за період 01.09.2020-15.10.2020;

6) на суму заборгованості 256558 грн. 33 коп. ? за період 16.10.2020-12.11.2020;

7) на суму заборгованості 242370 грн. ? за період 13.11.2020-15.12.2020;

Разом із тим, указані суми боргу не відповідають визначеним судом датам здійснення позивачем заліку взаємних однорідних вимог згідно згаданих вище заяв: від 16.12.2019 № 491 на суму 12596 грн. 87 коп.; від 16.03.2020 № 31 на суму 40677 грн. 39 коп.; від 16.04.2020 № 70 на суму 53143 грн. 84 коп.; від 13.08.2020 № 210 на суму 22985 грн. 28 коп.; від 15.10.2020 № 269 на суму 16745 грн. 62 коп.; від 12.11.2020 № 307 на суму 14188 грн. 32 коп.

Беручи до уваги указані заяви, заборгованість відповідача по виконаним роботам за жовтень 2019 року у сумі 402707 грн. 33 коп. згідно акту від 21.10.2019 № 4 виникла 24.12.2019 (21.10.2019 + 45 банківських днів).

Проте, з урахуванням заліку взаємних однорідних вимог згідно заяви від 16.12.2019 № 491 на суму 12596 грн. 87 коп., з 24.12.2019 заборгованість фактично склала суму 390110 грн. 46 коп. (402707 грн. 33 коп. - 12596 грн. 87 коп.).

Після заліку взаємних однорідних вимог згідно заяви від 16.03.2020 № 31 на суму 40677 грн. 39 коп., з 16.03.2020 заборгованість склала суму 349433 грн. 07 коп. (390110 грн. 46 коп. - 40677 грн. 39 коп.).

Після заліку взаємних однорідних вимог згідно заяви від 16.04.2020 № 70 на суму 53143 грн. 84 коп., з 16.04.2020 заборгованість склала суму 296289 грн. 23 коп. (349433 грн. 07 коп. - 53143 грн. 84 коп.).

Після заліку взаємних однорідних вимог згідно заяви від 13.08.2020 № 210 на суму 22985 грн. 28 коп., з 13.08.2020 заборгованість склала суму 273303 грн. 95 коп. (296289 грн. 23 коп. - 22985 грн. 28 коп.).

Після заліку взаємних однорідних вимог згідно заяви від 15.10.2020 № 269 на суму 16745 грн. 62 коп., з 15.10.2020 заборгованість склала суму 256558 грн. 33 коп. (273303 грн. 95 коп. - 16745 грн. 62 коп.).

Після заліку взаємних однорідних вимог згідно заяви від 12.11.2020 № 307 на суму 14188 грн. 32 коп., з 12.11.2020 заборгованість склала суму 242370 грн. 01 коп. (256558 грн. 33 коп. - 14188 грн. 32 коп.).

Після заліку взаємних однорідних вимог згідно заяви від 22.12.2020 № 342 на суму 21298 грн. 52 коп., з 22.12.2020 заборгованість склала суму 221071 грн. 49 коп. (242370 грн. 01 коп. - 21298 грн. 52 коп.).

Після заліку взаємних однорідних вимог згідно заяви від 15.01.2021 № 10 на суму 2952 грн. 95 коп., з 15.01.2021 заборгованість склала суму 218118 грн. 54 коп. (221071 грн. 49 коп. - 2952 грн. 95 коп.).

Таким чином, заборгованість у сумі 390110 грн. 46 коп. існувала у період 16.12.2019-15.03.2020; заборгованість у сумі 349433 грн. 07 коп. існувала у період 16.03.2020-15.04.2020; заборгованість у сумі 296289 грн. 23 коп. існувала у період 16.04.2020-12.08.2020; заборгованість у сумі 273303 грн. 95 коп. існувала у період 13.08.2020-14.10.2020; заборгованість у сумі 256558 грн. 33 коп. існувала у період 15.10.2020-11.11.2020; заборгованість у сумі 242370 грн. 01 коп. існувала у період 12.11.2020-21.12.2020.

Саме за такі періоди позивач мав право здійснити нарахування на суми заборгованості відповідача.

Крім того, розрахунок не містить порівняння розміру пені, визначеного у відповідності до умов договору, з пенею, облікованою на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Здійснивши перерахунки за допомогою програмного забезпечення IpLex, в межах загального визначеного позивачем періоду нарахувань (до 15.12.2020 та з урахуванням того, що суму 242370 грн. 01 коп. позивачем округлено до 242370 грн.), судом встановлено, що стягненню з ВП “ЮУ АЕС” підлягає пеня в загальній сумі 51717 грн. 10 коп., 3 % річних у загальній сумі 9108 грн. 26 коп. та інфляційні втрати в загальній сумі 6533 грн. 57 коп.

При цьому суд зауважує, що сума пені, визначена в порядку п. 10.4 договору (у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення), становить 111112 грн. 13 коп., і ця сума є більшою, ніж сума пені, визначена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (51717 грн. 10 коп.), а тому стягненню підлягає саме сума 51717 грн. 10 коп.

Вирішуючи клопотання відповідача від 08.02.2021 № 32/134 про зменшення розміру штрафних санкцій, суд приходить до такого.

У клопотанні від 08.02.2021 відповідач просить суд про зменшення розміру штрафних санкцій на 99 % з посиланням на те, що у зв?язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП “Гарантований покупець” та ПрАТ “НЕК “Укренерго”, а також суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії у відповідача виникла фінансова криза неплатежів, що призвело до порушення зобов?язань ВП “ЮУ АЕС” за договором, укладеним з позивачем.

Відповідач також зазначає, що не ухиляється від сплати суми основної заборгованості, і в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем зобов?язань.

На підтвердження наявності підстав для зменшення неустойки відповідачем подано суду, зокрема, баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2020, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2020 року, а також підсумки роботи ДП “НАЕК “Енергоатом” за 10 місяців 2020 року (а.с. 150-186).

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти зменшення неустойки, зокрема, у зв?язку з тим, що роботи по договору виконані якісно та в повному обсязі, про що свідчать підписані обома сторонами акти виконаних робіт.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов?язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

У відповідності до ст. 233 ГК України, в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов?язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз наведених приписів законодавства дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов?язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об?єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов?язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов?язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов?язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов?язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов?язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (ст. 22, глава 82 ЦК України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв?язку з порушенням зобов?язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 року у справі № 910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.

Дослідивши подані суду докази, проаналізувавши правові позиції сторін, врахувавши наведені сторонами обставини, врахувавши збалансованість інтересів сторін, причини та строк прострочки платежів, захист майнових прав позивача та компенсацію за порушення грошового зобов?язання шляхом стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, відсутність доказів на підтвердження завдання збитків позивачу, а також враховуючи, що застосування штрафних санкцій спрямоване на стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов?язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме, зменшення їх на 75 %.

За таких обставин, стягненню з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЮУ АЕС” підлягає пеня у сумі 12929 грн. 28 коп. (51717 грн. 10 коп. – 75 %).

Ураховуючи викладене, позовні вимоги ПП “Укрбудсервіс і Ко” підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру має бути сплаченим судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем оплачено позовні вимоги в даній справі щодо стягнення грошових коштів у загальній сумі 373854 грн. 48 коп. судовим збором згідно платіжних доручень від 01.12.2020 № 1571 на суму 5169 грн. 02 коп. та від 16.12.2020 № 1619 на суму 438 грн. 80 коп., а загалом сплачено судовий збір у сумі 5607 грн. 82 коп., що відповідає приписам ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.

Судом, без урахування зменшення розміру підлягаючих до стягнення з відповідача штрафних санкцій, визнано обґрунтованими позовні вимоги в загальній сумі 247519 грн. 32 коп. (основний борг ? 180160 грн. 39 коп.; 51717 грн. 10 коп. ? пеня; 9108 грн. 26 коп. ? 3 % річних; 6533 грн. 57 коп. ? інфляційні втрати), яка мала бути оплаченою судовим збором у сумі 3712 грн. 79 коп. (247519 грн. 32 коп. *1,5%), а тому саме цю суму судового збору належить покласти на відповідача.

У судовому засіданні 22.09.2021, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства “Укрбудсервіс і Ко” задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546, на користь приватного підприємства “Укрбудсервіс і Ко”, 55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19 В, кімната 16, ідентифікаційний код 36714047, п/р НОМЕР_1 в ФМОУ АТ “Ощадбанк”, МФО 326461, грошові кошти у загальній сумі 208731 грн. 50 коп., із яких: 180160 грн. 39 коп. ? основний борг; 12929 грн. 28 коп. ? пеня; 9108 грн. 26 коп. ? 3 % річних; 6533 грн. 57 коп. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3712 грн. 79 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2021.

Суддя Т.М. Давченко