Рішення № 99925794, 22.09.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року Справа № 915/1610/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Кнауб А.А.

та представників сторін:

від позивача ? Смоляк О.А.;

від відповідача ? Багдасарова Г.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1610/20

за позовом приватного підприємства фірми "Сідкорн",

вул. Чигрина, 157, м. Миколаїв, 54055;

до фізичної особи-підприємця Кравченка Ігоря Володимировича,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення грошових коштів у сумі 376843 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством фірмою (ППФ) "Сідкорн" пред?явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця Кравченка Ігоря Володимировича в порядку ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224-226 ГК України грошових коштів у сумі 376843 грн. - збитків, завданих нерухомому майну позивача внаслідок самовільного врізання відповідачем каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу будівлі, власниками котрої є ППФ "Сідкорн" та підприємець Кравченко.

ППФ "Сідкорн" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

1. Рух справи.

За такими вимогами ухвалою від 27.01.2021 відкрито провадження в даній справі та призначено підготовче засідання на 23.02.2021.

Ухвалою від 23.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 16.03.2021.

Ухвалою від 16.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 21.04.2021.

Ухвалою суду від 21.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву.

У підготовчому засіданні 21.04.2021 оголошувалася перерва до 19.05.2021, а в засіданні 19.05.2021 ? до 15.06.2021.

Ухвалою від 15.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про поновлення строку на подання відзиву та про призначення в даній справі повторної будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження в даній справі; задоволено клопотання позивача та викликано в судове засідання судового експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Лесків Світлану Анатоліївну для надання роз?яснень експерта щодо предмету спору в даній справі.

Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 14.07.2021.

Ухвалою від 14.07.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 28.07.2021.

У судовому засіданні 28.07.2021 судом заслухано пояснення експерта Лесків С.А. та фахівця Івлічевої Л.В. та оголошено перерву до 22.09.2021, про що представників сторін повідомлено під звукозапис.

Ухвалою від 22.09.2021 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача від 22.07.2021 про призначення в даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

2. Позиції сторін.

Позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача збитків у сумі 376843 грн., стверджує про систематичне, з 2017 року, підтоплення належних йому підвальних приміщень, а також на те, що актом обстеження приміщення від 21.01.2020, складеним тимчасовою комісією, створеною наказом директора ППФ "Сідкорн", обстежено місце підтоплення та зроблено, зокрема, висновок про те, що з зовнішньої сторони стіни кімнати 1-3 (з вулиці на території підприємця Кравченка), прямо навпроти місця витікання каналізаційних вод, знаходиться врізка пластикової ПВХ труби (під самий фундамент) в чавунну каналізаційну трубу. Пластикова ПВХ труба знаходиться на території підприємця Кравченка та належить йому. При цьому комісія відзначила, що під час спускання (проходження по трубі) каналізаційних вод по пластиковій трубі ПВХ, що належить підприємцю Кравченку, спостерігається збільшення затікання каналізаційних вод в напівпідвальне приміщення.

Позивач указує, що він не надавав відповідачу дозволів або погоджень на врізку ПВХ труби в чавунну трубу.

ППФ "Сідкорн" також посилається на висновок експертного дослідження від 27.02.2020 № 125-009, проведеного на замовлення позивача судовим експертом Лесків Світланою Анатоліївною, згідно якого під час проведення дослідження було встановлено, що пошкодження адмінбудівлі та підвальних приміщень позивача утворилися в результаті самовільного врізання з 2-го поверху каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу, яка розташована в задній фасадній частині безпосередньо під фундамент, чим порушено цілісність каналізаційного трубопроводу, в результаті чого спостерігається проникнення каналізаційних вод в приміщення підвалу та під фундамент будівлі, що призвело до просадки частини будівлі з наявністю глибоких тріщин та деформації підлоги в підвальній частині, що є порушенням вимог ДБН В.2.5.-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування". Експертом зроблено висновок про те, що вартість ремонтних робіт по усуненню дефектів складає 376843 грн., на підтвердження чого надано кошторисну документацією з розрахунками.

Підприємцем Кравченком 22.02.2021 подано клопотання про продовження строку на подання відзиву, після чого 05.03.2021 подано відзив на позовну заяву.

Разом із тим, судом, як зазначалося вище, відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про поновлення строку на подання відзиву.

Законодавством визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

У зв?язку з викладеними обставинами відзив підприємця Кравченка та додані до нього докази судом не розглядаються.

Від відповідача також надійшло клопотання від 11.03.2021 про визнання наданого позивачем висновку експерта Лесків С.А. неналежним та недопустимим доказом у зв?язку з відсутністю в зазначеному висновку повідомлення про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Позивач у відповіді від 16.03.2021 на відзив зазначив, зокрема, що вважає висновок експерта Лесків С.А. належним та допустимим доказом, оскільки ст. 101 ГПК України, на яку посилається відповідач, здійснює правове регулювання проведення експертизи на замовлення учасника справи, тоді як в даному випадку на момент замовлення дослідження судового спору ще не було.

ППФ "Сідкорн" також зазначає, що вимоги про зазначення у висновку про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку почали розповсюджуватися на висновки експертного дослідження лише з 20.01.2021.

На думку позивача, надане ним експертне дослідження є письмовим доказом в розумінні ст. 91 ГПК України, оскільки містить дані про наявність затоплення підвального приміщення позивача; в ньому зафіксовано врізку, а також нанесену позивачу матеріальну шкоду; встановлений причинно-наслідковий зв?язок, а також наданий обґрунтований розрахунок вартості ремонтних робіт. Експертний висновок та проведення кошторисних робіт здійснено кваліфікованими експертами.

Відповідач у запереченнях від 31.03.2021 зазначив, що вважає позов не підлягаючим задоволенню, оскільки з моменту придбання 29.04.2003 у власність частин нежитлових приміщень, розташованих по вул. Погранична, 157/1 у м. Миколаєві, не вчиняв жодних дій, спрямованих на самовільну врізку до каналізаційної мережі кер d-150 mm. Будь-яких технічних замовлень щодо проектування вводу каналізаційної мережі, переобладнання мереж водопостачання та водовідведення з боку відповідача ніколи не вчинялось.

Крім того, підприємець Кравченко вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Вислухавши представників сторін, які наполягали на доводах, викладених у поданих сторонами відповідних документах по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

3. Обставини справи.

За твердженнями ППФ "Сідкорн", щодо яких не заперечував відповідач, позивач є власником нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Миколаївська обл., вул. Чигрина, 157, які складаються з нежитлових приміщень адмінбудівлі з магазином у підвалі, на першому, другому, третьому поверхах / р №1-1 по №1-57/ в літ. А-3 загальною площею 1049,5 кв.м., згідно мирової угоди від 21.04.2006, затвердженої ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2006 у справі № 11/107/06 (а.с. 13-14).

Викладене також підтверджується технічним паспортом на громадський будинок (нежитлові приміщення за адресою: вул. Чигрина, 157, м. Миколаїв), виданим позивачу 22.10.2012 Миколаївським міським бюро технічної інвентаризації (інв. справа № 23673) (а.с. 15-18).

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, на даний час ППФ "Сідкорн" володіє зазначеною будівлею в частині 786/1000, до якої, згідно технічного паспорту, входять підвальні приміщення "Апд"; іншою частиною будівлі (половиною другого поверху), у співвідошенні 214/1000, володіє відповідач, підприємець Кравченко. Позивачем та підприємцем Кравченком виділено свої частки в натурі, в результаті чого адміністративна будівля умовно поділена на 2 частини з різними адресами: частина, яка належить на праві приватної власності ПФФ "Сідкорн", має адресу: вул. Погранична, 157, а іншій частині будівлі, що перебуває у власності підприємця Кравченка, присвоєна адреса: вул. Погранична, 157/1.

Позивач стверджує, що починаючи з 2017 року в підвальному приміщенні "Апд? адміністративної будівлі літ. "A-3? почали мокріти стіни та підлога, місцями з?являтися каналізаційні води. Не зважаючи на те, що протягом 2017 року кількість людей в офісному приміщенні, в частині, яка знаходиться у власності ППФ "Сідкорн" не збільшилась, паралельно з підтопленням підвального приміщення частіше почали забиватись каналізаційні люки, що знаходяться на подвір?ї позивача.

На підтвердження викладених обставин позивачем подано претензію від 08.11.2017 № 1, направлену ним службі МКП "Миколаївводоканал" в якій зазначено, що каналізаційний люк, який знаходиться на дворі позивача, під верх заповнений каналізаційними водами і каналізація підтоплює підвал адмін. будівлі ППФ "Сідкорн". У претензії позивач просив про термінове вжиття заходів для усунення зазначеної проблеми (а.с. 19).

Крім того, матеріали справи містять акт від 13.11.2017, складений представниками МКП "Миколаївводоканал" майстром каналізаційної мережі Мілєвим О.С., бригадиром слюсарів АВР Вологій С.А. та директором ППФ "СІДКОРН" Ніколенком А.А., в якому зафіксовано факт обстеження каналізаційної мережі за адресою вул. Погранична, 157 та встановлено, що каналізаційна мережа кер d-150 мм за адресою вул. Погранична, 157 не знаходиться на балансі МКП "Миколаївводоканал"; на момент підтоплення підвального приміщення закупорка була на каналізаційних мережах балансоутримувача; в першому колодязі виявлено врізку d-100 мм ливневої каналізації; поворотний колодязь потребує чистки від сміття; каналізаційний коллектор по вул. Погранична працює в звичному режимі (а.с. 20).

Листом від 20.11.2017 МКП "Миколаївводоканал" повідомило позивача про те, що каналізаційна мережа кер d-150 мм не знаходиться на балансі указаного підприємства, а обслуговується балансоутримувачем; силами МКП "Миколаївводоканал" 09.11.2017 було усунено закупорку на дворовій каналізаційній мережі за вищевказаною адресою. Колектор по вул. Погранична, де саме врізається дана дворова каналізація, працює в звичному режимі (а.с. 21).

Позивач також стверджує, що протягом 2018-2019 років підвальне приміщення "Апд" адміністративної будівлі "A-3" систематично підтоплювалось, а саме, стіни та підлога підвалу мокріли без видимих, на перший погляд, причин. Наявність сильного каналізаційного запаху давала підстави вважати, що підтоплення відбувається саме каналізаційними водами, проте причину їх просочення виявити не вдавалось. Позивач зазначає, що ним просушувались приміщення, але повністю позбутися вологи не вдавалось; підтоплення мали стихійний характер, передбачити їх появу було неможливо; поступово по фасаду будівлі та по внутрішніх стінах почали спостерігатись тріщини.

ППФ "СІДКОРН" також стверджує, що наприкінці 2019 року - початку 2020 року підтоплення значно збільшилися, через що приміщенню були завдані суттєві пошкодження.

Наказом директора ППФ "СІДКОРН" було створено тимчасову комісію, якій доручено провести обстеження підвального приміщення "Апд" адміністративної будівлі "A-3", що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 157; до складу комісії увійшли: економіст ППФ "СІДКОРН" Дубчак В.О., директор ППФ "СІДКОРН" Ніколенко А.А., заступник директора ППФ "СІДКОРН" Ніколенко А.А., третя особа (за погодженням) - директор ЦСП "Вимпел" Діденко Ю.В. (а.с.22).

За результатами проведеного обстеження указаною вище комісією складено акт обстеження приміщення від 21.01.2020, в якому зазначено наступне:

"1. Пошкодження стін та підлоги:

1.1. на внутрішніх стінах підвального приміщення в літ. "Апд" адміністративної будівлі "A-3" починаючи зі сторони вікон, та по всьому периметру приміщення (відповідно до поверхового плану кімната 1-3) відпала штукатурка, частина штукатурки вздута (бухтить); спостерігаються тріщини, які доходять до стелі. Стіни вологі, сирість та пліснява; вологість стін з приміщення 1-3 переходить в приміщення 1-4, (згідно з поверховим планом): в приміщенні 1-4 також спостерігається значне змокріння стін, що призвело до псування штукатурки на міжкімнатній стінці (по всій її площі), та стінці, що перпендикулярна їй по лівій стороні. Тріщини по стінах напівпідвального приміщення;

1.2. пошкодження підлоги: великі вибоїни в стяжці (вимиття) по всій кімнаті 1-3 напівпідвального приміщення "Апд", що є частиною адміністративної будівлі "A-3", що спричиненні через розмиті підлоги у зв?язку з затіканням каналізаційних вод;

1.3. на стінах напівпідвального приміщення з зовнішньої сторони (зі сторони віком кімнати 1-3) спостерігаються тріщини.

2. Під час обстеження комісією виявлено місце затікання каналізаційних вод в напівпідвальне приміщення. На стику стіни (з зовнішньої сторони підвального приміщення), ближче до вікна №1г (згідно з поверховим планом) та підлоги с тріщина з якої витікають каналізаційні води.

3. В напівпідвальному приміщенні стоїть неприємний запах каналізації.

4. Під час огляду, комісією виявлено, що з зовнішньої сторони стіни кімнати 1-3 (з вулиці на території ФОП Кравченко І.В.), прямо навпроти місця витікання каналізаційних вод, знаходиться врізка пластикової ПВХ труби (під самий фундамент) в чавунну каналізаційну грубу. Пластикова ПВХ труба знаходиться на території ФОП Кравченко І.В. та належить йому.

5. Під час спускання (проходження по трубі) каналізаційних вод по пластиковій зрубі ПВХ, що належить ФОП Кравченко І.В., спостерігається збільшення затікання каналізаційних вод в напівпідвальне приміщення "Апд" кімнату 1-3 через тріщину описану в п.2 даного Акту.

6. З метою виявлення технічного стану напівпідвального приміщення та адміністративної будівлі в цілому, а також визначення вартості ремонтних робіт, що необхідно провести для усунення наслідків такого підтоплення, необхідно звернутись до компетентної експертної установи" (а.с. 23-24).

Із змісту позовної заяви вбачається, що на підставі указаного вище обстеження позивач дійшов висновку про те, що врізка ПВХ труби в чавунну трубу здійснена підприємцем Кравченком.

ППФ "СІДКОРН" листом від 22.01.2020 № 1 просило МКП "Миколаївводоканал" перевірити законність приєднання підприємця Кравченка до каналізаційної мережі кер d-150 мм за адресою вул. Погранична, 157 (а.с. 25).

За твердженнями позивача, указаний лист МКП "Миколаївводоканал" залишено без реагування.

У подальшому МКП "Миколаївводоканал" на звернення адвоката позивача листом від 05.01.2021 № 27/36 повідомило, що технічні умови підприємцем Кравченком не замовлялися. У листі зазначено, що 20.08.2020 МКП "Миколаївводоканал" повідомленням № 1485/36 надало всі наявні у нього письмові матеріали та пояснення стосовно підстав отримання послуг підприємцем Кравченком на 21 аркуші. Крім того, в листі зазначено, що і до нього додані додатки на 17 аркушах (а.с. 170).

Разом із тим, позивачем не подано суду жодного з зазначених вище додатків, у зв?язку з чим їх зміст суду невідомий.

Позивач також звернувся до відповідача з листом від 03.02.2020 № 1, в якому виклав вимогу у строк до 10.02.2020 провести демонтаж приєднання каналізаційної труби відповідача, самовільно врізаної у каналізаційну мережу позивача, а також прибрати всі зайві предмети та металобрухт від стін адмімбудівлі та вікон напівпідвального приміщення ППФ "СІДКОРН", щоб останнє мало вільний доступ з усіх сторін (а.с. 26).

Відповідач листом без дати та номеру відповів ППФ "СІДКОРН", що він є власником 214/1000 часток спірної будівлі; на момент придбання підприємцем Кравченком 214/1000 указаної будівлі в ній була наявна санітарна кімната (туалет) з умивальником по проекту та технічному опису конструктивних елементів інженерного обладнання. У зв?язку з наведеним відповідач зазначив про неможливість виконання вимоги позивача (а.с. 27).

Матеріали справи також містять копію листа без дати та номеру, в якому позивач пропонував підприємця Кравченка про обставини руйнування адмінбудівлі та пропонував направити представника відповідача для огляду напівпідвального приміщення в будівлі, а також сплатити компенсацію витрат на утримання каналізаційної мережі (а.с. 171). На корінці указаного листа міститься позначка про отримання 14.01.2020 Клобуденко Н.В. Разом із тим, доказів того, що зазначена особа уповноважена на отримання кореспонденції відповідача (є його працівником або представником) матеріали справи не містять.

Позивач 29.01.2020 звернувся до Регіональної торгово-промислової палати (РТТП) Миколаївської області з заявою від 28.01.2020 № 1 про проведення будівельно-технічної експертизи про визначення технічного стану частини адміністративної будівлі літ. "А-3", причини виникнення дефектів на окремих конструктивних елементах, а також вартості ремонтних робіт, які необхідно виконати по ліквідації виниклих дефектів на будівлі № 157 по вул. Пограничній в м. Миколаєві.

Судовим експертом РТТП Миколаївської області Лесків С.А. 07.02.2020 проведено дослідження частини зазначеної вище адміністративної будівлі, за результатами якого складено Експертне дослідження від 27.02.2020 №125-009 та зроблено висновки про те, що пошкодження в адміністративної будівлі літ. "A-3" та в підвальних приміщеннях літ. "Апд" по вул. Пограничній, 157 в м. Миколаєві утворилися в результаті самовільного врізання з 2-го поверху каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу, яка розташована в задній фасадній частині будівлі безпосередньо під фундамент, чим порушили цілісність каналізаційного трубопроводу , в результаті чого спостерігається проникання каналізаційних вод в приміщення підвалу та під фундамент будівлі, що привело до просадки частини будівлі з наявністю глибоких тріщин та деформації підлоги в підвальної частині, що є порушенням вимог ДБН В.2.5-75:2013 "Каналізація . Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування".

Вартість ремонтних робіт по усуненню дефектів в частині адміністративної будівлі № 157 по вул. Пограничній в м. Миколаєві, які виникли в результаті часткової просадки будівлі, в нині чинних цінах, складає 376843 грн. На підтвердження зазначеної вартості ремонтних робіт до дослідження додано кошторисну документацію з розрахунками (а.с. 28-40).

Із змісту позовної заяви вбачається, що, на думку позивача, підприємцем Кравченком здійснене самовільне врізання з 2-го поверху каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу, і такі дії призвели до порушення цілісності чавунної каналізаційної труби, збільшення каналізаційних відходів та забиття дворових каналізаційних люків, що у свою чергу призвело до підтоплення підвального приміщення та завдало майнової шкоди ППФ "СІДКОРН" на суму 376843 грн.

Позивач звернувся до підприємця Кравченка з вимогою від 28.09.2020 № 1 про відшкодування збитків ППФ "СІДКОРН" у сумі 376843 грн. протягом 5-ти календарних днів з дня отримання цієї вимоги. Направлення вимоги підприємцю Кравченку підтверджується відповідним описом вкладення до цінного листа та відповідною поштовою накладною (а.с. 41-43).

Відповідач листом від 30.11.2020 № 1-536/20 повідомив ППФ "СІДКОРН" про те, що вважає вимагання від нього коштів незаконним та безпідставним; підприємець Кравченко також зазначив, що він, як співвласник приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Погранична, 157/1 (з окремою адресою) виконує всі вимоги, покладені на нього законодавством, а саме користується та розпоряджається належним йому майном, здійснює свою владу щодо управління ним і вправі вчиняти будь які дії, що не суперечать закону (а.с. 44).

Позивач вважає, що у складі допущеного відповідачем правопорушення вбачаються і протиправність дій, що знайшло своє відображення у порушенні вимог ДБН В.2.5-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" під час здійснення врізки, і бездіяльність, адже відповідач відмовився відреагувати на звернення позивача щодо мінімізації настання негативних наслідків.

Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

4. Положення законодавства та висновки суду.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Інститут відшкодування шкоди в цивільному законодавстві ? це інститут, що забезпечує реакцію суспільства на порушення норм права та виконує відновлювальну функцію, спрямовану на приведення майнового стану потерпілого до стану, що існував до правопорушення. За своєю суттю інститут відшкодування шкоди також відіграє допоміжну роль у забезпеченні виконання функцій іншими інститутами.

Відшкодування збитків ? це одна з форм цивільно-правової відповідальності, яка залежно від підстав виникнення поділяється на договірну та позадоговірну.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України).

Частиною третьою статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов?язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб?єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов?язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Отже збитки - це об?єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов?язання було виконано боржником.

Статтею 222 ГК України визначено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб?єктів, зобов?язані поновити їх, не чекаючи пред?явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб?єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

З огляду на положення статей 22, 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв?язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди.

Причинний зв?язок, як елемент цивільного правопорушення, є зв?язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода ? наслідком.

На позивача покладається обов?язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв?язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв?язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Обов?язок доведення вказаних обставин покладається на позивача. Також позивач повинен обґрунтувати розмір шкоди, яка заявлена до стягнення з відповідача. Відповідач, у свою чергу, повинен довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб?єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов?язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов?язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв?язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов?язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об?єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов?язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини.

В даному випадку в якості доказів протиправної поведінки відповідача, наявності збитків позивача у визначеній ним сумі та причинного зв?язку між протиправною поведінкою підприємця Кравченка та збитками ППФ "СІДКОРН" посилається на зазначені вище документи: акт тимчасової комісії про обстеження приміщення від 21.01.2020, Експертне дослідження від 27.02.2020 №125-009, проведене судовим експертом РТТП Миколаївської області Лесків С.А.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що акт обстеження приміщення від 21.01.2020 складений тимчасовою комісією у складі працівників ППФ "Сідкорн", хоча і за присутності представника іншої юридичної особи (яка не має відношення до спору в даній справі); позивачем не подані докази того, що для огляду пошкоджень приміщень ним було запрошено підприємця Кравченка, як особу, на права та обов`язки якої могли у подальшому вплинути результати огляду (як на співвласника будівлі), або його представників. Крім того, відсутні докази наявності у зазначених вище працівників позивача спеціальних знань у будівельно-технічній галузі, що могло б свідчити про здатність указаних осіб об?єктивно встановити зв?язок між затіканням каналізаційних вод, розмиттям підлоги та вибоїнами в стяжці; між збільшенням затікання каналізаційних вод в напівпідвальне приміщення "Апд" кімнату 1-3 через тріщину внаслідок спускання каналізаційних вод по пластиковій зрубі ПВХ.

За такого суд критично ставиться до указаного вище доказу.

Щодо наданого позивачем експертного дослідження від 27.02.2020 №125-009, проведеного судовим експертом РТТП Миколаївської області Лесків С.А., суд приходить до такого.

Судовий експерт РТТП Миколаївської області Лесків С.А. у засіданні 28.07.2021 пояснила, що під час проведення експертного дослідження було обстежено підстави виникнення глибоких тріщин у підвалі адмінбудівлі, що призвели до осадки будівлі.

Експерт зазначила, що будівля введена в експлуатацію у 1973 році, перебуває у використанні значний час.

Причиною виникнення пошкоджень будівлі експерт визначив те, що з дворової території виведена труба; директор позивача пояснив експерту, що відповідач здійснив врізання в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу та під?єднався до існуючого колодязя та трубопроводу. Труба виходить із будівлі і врізка знаходиться біля фундаменту будівлі.

Експерт уточнила, що точно встановити обставини врізки неможливо, оскільки місце стику на вулиці на момент проведення експертизи було завалене цеглою, камінням, бетоном.

Експерт на запитання суду пояснила, що врізання пластикової труби до чавунного трубопроводу є можливим та не забороняється, але якість такої врізки є сумнівною, оскільки ймовірна відсутність герметизації, через що вода могла витікати з труби у підвал; крім того, за твердженнями позивача, він не надавав дозволу на таку врізку до його трубопроводу.

Експерт указала, що, ймовірно, підключення до водопроводу самовільно здійснене відповідачем. Разом із тим, щоб дослідити стик (місце врізки) та точно встановити обставини підтоплення треба було провести роботи із розриття трубопроводу та вскриття місця з?єднання; на даний час існує ймовірність що вже проведене усунення недоліків врізки.

Щодо відсутності в тексті експертного дослідження повідомлення про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерт повідомила, що їй позивачем не повідомлено про те, що дослідження робиться для суду, у зв?язку з чим було виконано не судову експертизу, а експертне дослідження.

Самовільність врізки експертом встановлена з усних пояснень представника позивача; технічної документації на прокладку каналізації експерту не надавалося.

Законодавством визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ст. 98 ГПК України).

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ст. 101 ГПК України).

Разом із тим, у поданому позивачем експертному дослідженні будівельно-технічної експертизи не міститься зазначення про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також про те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Викладене є підставою для визнання висновків указаного вище поданого позивачем дослідження неналежним доказом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

Крім того, суд звертає увагу на те, що подане позивачем експертне дослідження містить лише висновки про те, що пошкодження адміністративної будівлі та підвальних приміщень позивача утворилися в результаті самовільного врізання з 2-го поверху каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу, а про вартість ремонтних робіт по усуненню дефектів в частині адміністративної будівлі, які виникли в результаті часткової просадки будівлі.

Разом із тим, позивачем не подано суду доказів на підтвердження того, що указане вище самовільне врізання здійснене саме відповідачем, що відповідач є власником або балансоутримувачем спірної каналізаційної труби, як і доказів на підтвердження причинного зв?язку між діями/бездіяльністю відповідача та шкодою, завданою позивачу.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов?язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що ППФ "Сідкорн" не доведено понесення ним внаслідок протиправної поведінки підприємця Кравченка збитків у визначеній позивачем сумі, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

У судовому засіданні 22.09.2021, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову приватного підприємства фірми "Сідкорн" відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2021.

Суддя Т.М. Давченко