Рішення № 99925781, 20.09.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 справа № 914/1687/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В. Д., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», м. Львів;

про: розірвання договору оренди землі

за участю представників:

прокурор: Нестерук С. С.;

позивач: Цап П. М. – представник;

відповідач: не з`явився

Обставини розгляду справи.

15.06.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», м. Львів про розірвання договору оренди землі.

Ухвалою суду від 18.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.07.2021.

Ухвалою від 08.07.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 26.08.2021.

Ухвалою від 26.08.2021 суд відклав підготовче засідання на 06.09.2021.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, стороною зазначено, що ними подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, суд ухвалою від 06.09.2021 закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.09.2021.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правові позиції сторін.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач зазначили, що 21.03.2017 між Львівською міською радою та відповідачем було укладено договір оренди землі №Г-1572. Відповідно до умов цього договору відповідачу було передано в оренду земельну ділянку площею 0,0804 га, кадастровий номер 4610136600:03:005:0006, яка знаходиться за адресою м. Львів, вул. Шпитальна, 11. Згідно інформації Головного управління ДПС у Львівській області відповідачем систематично порушуються строки внесення орендної плати за землю, зокрема, заборгованість становить 229 293,59 грн. Вищенаведене свідчить про те, що ТзОВ «Діброва» систематично порушує умови договору оренди і допускає заборгованість зі сплати орендної плати. Систематична несплата орендарем орендної плати за землю (понад три місяці та більше) за договором оренди земельної ділянки від 21.03.2017 є правовою підставою для розірвання в судовому порядку оспорюваного договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Фактичні обставини справи.

21.03.2017 між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діброва» укладено договір оренди землі №Г-1572.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі з кадастровим номером 4610136600:03:005:0006, яка розташована у м. Львові на вул. Шпитальній, 11. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0804 га, у тому числі 0,0631 га – під забудовою, 0,0173 га – під озелененням.

Згідно п. 8 договору такий укладено на 10 років до 20.10.2026.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 132 576,87 грн в рік, що становить 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Згідно інформації Головного управління ДПС у Львівській області №5295/5/13-01-04-04 від 30.04.2021 станом на 01.04.2021 заборгованість зі сплати орендної плати ТзОВ «Діброва» становила 77 768,07 грн, яка виникла з 30.07.2019. Згідно долученої до позовної заяви інформації про сплату орендної плати за договором оренди землі №Г-1572 від 21.03.2017, заборгованість ТзОВ «Діброва» за 2019-2020 та чотири місяці 2021 становить 229 293,59 грн.

Пунктом 38 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У зв`язку із систематичною несплатою орендної плати, прокурор звернувся до суду із позовом про розірвання договору оренди землі №Г-1572 від 21.03.2017.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» , ч. 1 ст. 93 ЗК України орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

За змістом наведеної норми, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №924/925/18.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати, призвели до істотного порушення умов договору.

Матеріалами справ підтверджується факт систематичної несплати відповідачем орендної плати.

Таким чином, уклавши з відповідачем договір, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов`язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги щодо розірвання договору правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:03:005:0006 від 21.03.2017 №Г-1572, укладений між Львівською міською радою (79008, пл. Ринок, 1, м. Львів, ідентифікаційний код 04055896) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діброва» (79007, м. Львів, вул. Шпитальна, 11, ідентифікаційний код 22397541).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», м. Львів, вул. Шпитальна, 11 (ідентифікаційний код 22397541) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (79005, м. Львів, проспект Шевченка,17/19) 2 270,00 грн судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 20.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.09.2021.

Суддя А.Б. Мазовіта