Ухвала суду № 99925387, 23.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.09.2021Справа № 910/4187/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Державного управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України

до Фізичної особи-підприємця Крижанівського Вячеслава Івановича

про виселення та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: не з`явився.;

від відповідача: Березович О.О.;

ВСТАНОВИВ:

Державне управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Крижанівського В`ячеслава Івановича (далі - відповідач), в якому просить суд:

- виселити Фізичну особу-підприємця Крижанівського В`ячеслава Івановича з орендованих приміщень, загальною площею 210,4 кв.м., які розміщені за адресою: 03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 79 (на першому поверсі - приміщенні №№ 5-9, площею 155, 6 кв.м.; на другому поверсі - приміщення №№ 19, 23, 27-29, 37-39, площею 54, 8 кв.м.);

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Крижанівського В`ячеслава Івановича передати орендовані приміщення, загальною площею 210, 4 кв.м., які розміщені за адресою: 03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 79 (на першому поверсі - приміщенні №№ 5-9, площею 155, 6 кв.м.; на другому поверсі - приміщення №№ 19, 23, 27-29, 37-39, площею 54, 8 кв.м.) Державному управлінню матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № 5 майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 31.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 позовну заяву Державного управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України залишено без руху. Встановлено Державному управлінню матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (надіслане засобами поштового зв`язку - 31.03.2021).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.04.2021.

23.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України надійшла заява, в якій позивач у зв`язку з введенням локдауну просить суд відкласти розгляд справи призначений на 29.04.2021.

У судовому засіданні 29.04.2021 відкладено розгляд справи на 27.05.2021.

27.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Крижанівського Вячеслава Івановича надійшов відзив на позов, в якому відповідач, зокрема, зазначає, що 04.02.2020 на виконання вимог п.п. 3.9, 5.3 договору, відповідачем та його довіреною особою двома платежами було перераховано кошти на рахунок позивача в сумі, що перевищує суму, що підлягає зарахуванню, як завдаток в рахунок орендної плати за останній місяць.

У судовому засіданні 27.05.2021 судом оголошено перерву до 01.07.2021.

08.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, зокрема, зазначає, що призначенням платежів в наданих відповідачем квитанціях від 04.02.2020 є оренда приміщення згідно рах.№4 від 31.01.2020 та оренда приміщення згідно рах. №3 від 31.01.2020, тобто вказані квитанції не місять посилання на укладений сторонами договір. Крім того, сплачена сума 38 555,12 грн. не співпадає з сумою завдатку 31 617,70 грн. визначеною п. 3.9 Договору.

У судовому засіданні 01.07.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 12.08.2021.

01.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Крижанівського Вячеслава Івановича надійшли заперечення, в яких відповідач, зокрема, зазначає, що відповідно до довідки про заборгованість по орендній платі та відшкодуванню витрат орендаря заборгованість по оплаті орендної плати за останній місяць відсутня.

09.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України надійшла заява, в якій позивач просить суд провести судове засідання, призначене на 12.08.2021 без його участі.

09.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України надійшли письмові пояснення, в яких позивач, зокрема, зазначає, що акти №3 та №4 від 31.01.2020, на підставі яких відповідач здійснив перерахування коштів у сумі 38 555,12 грн, були складені позивачем відповідно до умов договору оренди №27 та №27/1 від 10.04.2019 і не мають жодного відношення до правовідносин, які виникли в подальшому між сторонами на підставі договору оренди №5 від 31.01.2020.

12.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Крижанівського Вячеслава Івановича надійшли письмові пояснення, в яких відповідач, зокрема, зазначає, що частину орендованих нежилих приміщень було повернуто позивачу, на підтвердження чого додано додаткову угоду № 1 від 30.06.2021 до договору оренди № 5 майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 31.01.2020.

12.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Крижанівського Вячеслава Івановича надійшо клопотання про визнання письмових доказів недопустимими, в якому відповідач просить суд визнати письмові пояснення позивача та додані до них документи недопустимими та не приймати їх до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/4187/21 призначено на 09.09.2021.

У судовому засіданні 09.09.2021 відкладено розгляд справи на 23.09.2021.

У це судове засідання представник позивача не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою.

Дослідивши матеріали справи, суд відзначає наступне.

Відповдіно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд зазначає, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Аналогічного висновку, щодо застосування положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України дійшов Верховний Суд у постановах від 16.08.2018 року у справі №910/23344/17, від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 12.12.2019 у справі № 910/2722/19.

Тобто, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом встановлено, що представник позивача у судове засідання, призначене на 09.09.2021 також не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмами, які прийняті керіником позивача Мельником В.В..

Суд зазначає, що неявка представника позивача перешкоджає з`ясуванню всіх обставин справи, всебічному та об`єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі, з`ясуванню питання щодо підтримання заявлених позовних вимог, з огляду на підписану між сторонами, після відкриття провадженяня у справі, додаткову угоду № 1 від 30.06.2021 до договору оренди № 5 майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 31.01.2020, відповідно до якої відповідачем повернуто позивачу частину орендованих приміщень та наразі в користуванні відповідача перебувають нежитлові приміщення загальною площею 52,5 кв.м. за адресою: 03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 79, в той час як позивачем заявлені вимоги про виселення відповідача та зобов`язання його передати Державному управлінню матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України орендовані приміщення, загальною площею 210, 4 кв.м., які розміщені за адресою: 03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 79 (на першому поверсі - приміщенні №№ 5-9, площею 155, 6 кв.м.; на другому поверсі - приміщення №№ 19, 23, 27-29, 37-39, площею 54, 8 кв.м.).

Тож, неявка представника позивача перешкоджає прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Оскільки у даній справі позивач не подав до суду ані заяву про розгляд справи за його відсутності, ані повідомив про неявку та про поважність причини такої неявки, то у суду відсутня передбачена процесуальним законом можливість розгляду позовних вимог (частина четверта статті 202 ГПК України).

Суд зазначає, що неподання позивачем в судовому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

Приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак двічі не з`явився в судові засідання 09.09.2021 та 23.09.2021 та не повідомив про причини неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, враховуючи що його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, суд залишає позов Державного управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України до Фізичної особи-підприємця Крижанівського Вячеслава Івановича про виселення та зобов`язання вчинити дії без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, у даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв`язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов Державного управління матеріально-технічного забезпечення Національної академії наук України до Фізичної особи-підприємця Крижанівського Вячеслава Івановича про виселення та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 28.09.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Щербаков