Ухвала суду № 99924817, 22.09.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

22.09.2021р. №905/1266/20

Суддя Левшина Г.В.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Азовпродсервіс", м.Маріуполь

про скасування судового наказу від 09.07.2020р.

по справі №905/1266/20

за заявою від 25.06.2020р. №61.3.2.3-35681-61.1 Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м.Маріуполь

до боржника Приватного підприємства "Азовпродсервіс", м.Маріуполь

про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 135280,11 грн., що виникла внаслідок невиконання умов договору на відпуск теплової енергії №91 від 01.10.2005р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої теплоенергії за рахунками за період з червня 2016р. по квітень 2018р.

ВСТАНОВИВ:

07.07.2020р. до господарського суду Донецької області надійшла заява від 25.06.2020р. №61.3.2.3-35681-61.1 Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м.Маріуполь, до боржника, Приватного підприємства "Азовпродсервіс", м.Маріуполь, про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 135280,11 грн., що виникла внаслідок невиконання умов договору на відпуск теплової енергії №91 від 01.10.2005р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої теплоенергії за рахунками за період з червня 2016р. по квітень 2018р.

09.07.2020р. господарським судом Донецької області видано судовий наказ по справі №905/1266/20 про стягнення з Приватного підприємства "Азовпродсервіс", м.Маріуполь суми основного боргу в сумі 135280,11 грн. та судового збору в сумі 210,20 грн.

20.09.2021р. від Приватного підприємства "Азовпродсервіс", м.Маріуполь надійшла заява про скасування судового наказу від 09.07.2020р. по справі №905/1266/20 та клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

21.09.2021р. через підсистему «Електронний суд» від представника боржника надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи №905/1266/20.

Також, 21.09.2021р. від боржника на електронну пошту суд надійшла заява про долучення до матеріалів заяви про скасування судового наказу, за змістом якої боржник стверджує, що не отримував поштову кореспонденції протягом 2020-2021рр. у зв`язку з бездіяльністю АТ «Укрпошта», яка полягала у неповідомленні адресата про надходження кореспонденції на адресу боржника та невручення такої кореспонденції.

Щодо клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, судом встановлено, що в обґрунтування вказаного клопотання Приватне підприємство «Азовпродсервіс» посилається на неотримання копії судового наказу, заяви про видачу судового наказу із доданими до неї документами. Зокрема, боржник зазначає, що про наявність судового наказу від 09.07.2020р. у справі №905/1266/20 він дізнався від державної виконавчої служби під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження – 13.09.2021р. Крім того, однією із підстав, що призвели до неотримання боржником судового наказу та пропущення строку на звернення із заявою про скасування судового наказу, боржник зазначає карантині обмеження.

Відповідно до ч.1 ст.157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Приписами ст.156 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу".

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ст.156 Господарського процесуального кодексу України копія судового наказу від 09.07.2020р. разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу і доданими до неї документами судом 14.07.2020р. були направлені боржнику (номер 61022523403853) на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 87548, Донецька обл., м.Маріуполь, проспект Миру, 121.

21.08.2020р. поштове відправлення №61022523403853 повернулось до господарського суду Донецької області. Причина повернення, як зазначено у довідці поштового відділення від – 17.08.2020р. «за закінченням терміну зберігання».

Заява про скасування наказу відповідно до відмітки поштового відділення на конверті боржником направлена до суду 17.09.2021р., тобто, поза межами 15-денного строку від дня спроби вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду, виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними

Відповідно до ч.1 ст.154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Згідно до п.7 ч.1 ст.155 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Відтак, в силу положень ч.1 ст.154 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення сторони боржника.

Отже, винесення господарським судом Донецької області наказу від 09.07.2020р. у справі №905/1266/20 здійснювалось без повідомлення Приватного підприємства «Азовпродсервіс», а направлений судовий наказ був єдиним процесуальним документом, з якого особа могла дізнатись з приводу існування провадження у даній справі та ознайомитись з його змістом.

Відповідно до ч.1 ст.157 Господарського процесуального кодексу України подання особою заяви про скасування судового наказу, виданого в порядку наказного провадження, є єдиним способом оскарження боржником правомірності видачі такого наказу.

Зважаючи на особливу правову конструкцію інституту наказаного провадження, процесуальним законом передбачено строк, протягом якого боржник може звернутись із заявою про скасування судового наказу, оскільки у протилежному випадку боржник, фактично, своєю мовчазною згодою визнає заборгованість безспірною. Така процесуально-правова конструкція узгоджується зі змістом та метою наказного провадження.

Відтак, з боку суду потребує дослідженню наявність достеменних доказів беззаперечної обізнаності особи з обставиною винесення господарським судом судового наказу та його змістом.

Відповідно до положень ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019р. у справі №523/8249/14-ц зроблено висновок, що повернення поштової кореспонденції з повістками про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про належне інформування особи про час і місце розгляду справи.

Згідно останньої правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 06.10.2020р. у справі №2-24/494-2009, повернення відправлення до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування сторони.

Відповідний висновок про те, що саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду має бути враховано при вирішенні тотожних спорів судами викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18) від 30.01.2019р.

Суд вважає, що приписи Господарського процесуального кодексу України не дозволяють дійти висновку, що знаходження ухвали господарського суду у точці видачі та її повернення на адресу суду з вказівкою причини – «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного отримання стороною процесуального документа суду та обізнаності з його змістом.

Відтак, повернуте 21.08.2020р. на адресу господарського суду Донецької області поштове відправлення №61022523403853 з причин «за закінченням терміну зберігання» не може розглядатись в якості доказу відмови сторони від її одержання та не є беззаперечним доказом належного інформування особи зі змістом наказу господарського суду Донецької області від 09.07.2020р. у справі №905/1266/20.

У зв`язку з цим, суд визнає обґрунтованими доводи боржника про те, що останній не не отримав копію судового наказу із заявою стягувача про його видачу, та дізнався про існування судового наказу та його зміст від державної виконавчої служби під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

З огляду на викладене суд визнає поважними причини подання заяви про скасування наказу господарського суду Донецької області від 09.07.2020р. у справі №905/1266/20 поза межами 15-денного строку від дня спроби вручення працівником відділу поштового зв`язку відповідного наказу, як підстави для поновлення строку для подання цієї заяви, а відтак констатує наявність підстав для поновлення строку Приватного підприємства «Азовпродсервіс» для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу від 09.07.2020р. у справі №905/1266/20.

Щодо заяви про скасування судового наказу, суд вказує наступне.

Як вбачається, в обґрунтування вищевказаної заяви боржника, останній зазначає, що не згодний з обставинами викладеними у заяві про видачу судового наказу та посилається на наявність спору між сторонами.

Частинами 1, 2 ст.157 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Відповідно до ч.3 ст.158 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.

Як встановлено вище, боржник посилається на відсутність спірної заборгованості перед позивачем. Наведене свідчить про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет порушення його прав, дослідити надані первинні документи та надати правову оцінку обставинам, викладених боржником у вказаній заяві про скасування наказу.

Проте, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства та свідчить про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковим критерієм при здійсненні наказного провадження.

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, виходячи з того, що вказана заява містить заперечення щодо обґрунтованості та правомірності вимог стягувача, що свідчить про існування спору у справі №905/1266/20, заява від Приватного підприємства "Азовпродсервіс", м.Маріуполь про скасування наказу від 09.07.2020р. підлягає задоволенню.

Щодо заяви про ознайомлення з матеріалами справи, суд роз`яснює наступне.

Згідно із ст.42 Господарського процесуального кодексу України надане право учасникам справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Перелік учасників судового процесу визначено ст.41 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, відповідна уповноважена особа може особисто в приміщенні судової установи ознайомитися з матеріалами справи, зробити з неї витяги, зняти копії з документів, долучених до справи, а також одержати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Аналогічні приписи закріплені в Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, якими врегульований порядок надання судової справи для ознайомлення. Так, справа видається для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги, зокрема, адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред`явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги). Ознайомлення з матеріалами справи проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.

Відповідно до ч.9 ст.6 Господарського процесуального кодексу України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з вимогами розділу XI вказаного Положення приймання та реєстрація надісланих до суду учасниками судового процесу процесуальних документів повинні здійснюватись з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в Електронному суді, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і ОСП електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них.

До електронного кабінету особи у судових справах, в яких така особа приймає участь, надсилаються веб-посилання на тексти всіх сформованих судом процесуальних документів по справі: судові рішення, судові повістки та виклики тощо, що мають статус оригіналу і підписані ЕЦП відповідальної особи суду, інформація про отримані та зареєстровані вхідні документи по справі разом з ЕД або ЕКПД таких документів, інформація про отримані документи по справі від інших учасників разом з ЕД або ЕКПД таких документів, електронні документи, що спричинили зміну стану розгляду справи, протоколи автоматичного розподілу, тощо. В електронному кабінеті особи відображається календар подій по судових провадженнях, в яких така особа приймає участь та інформація щодо поданих нею непроцесуальних звернень.

Таким чином, особа може самостійно ознайомитись з матеріалами справи в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний суд».

Отже, оскільки чинним законодавством передбачений відповідний порядок оперативного доступу сторін не тільки до процесуальних документів, а й до матеріалів справи у відсканованому вигляді, суд пропонує самостійно ознайомитися з наявними у справі доказами.

За таких обставин, враховуючи викладене, керуючись ст.ст.42, 118, 119, 152, 154, 156-158, 234, 235, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного підприємства "Азовпродсервіс", м.Маріуполь про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу від 09.07.2020р. у справі №905/1266/20 задовольнити.

Поновити Приватному підприємству "Азовпродсервіс", м.Маріуполь строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу від 09.07.2020р. у справі №905/1266/20.

Заяву Приватного підприємства "Азовпродсервіс", м.Маріуполь про скасування судового наказу від 09.07.2020р. у справі №905/1266/20 задовольнити.

Скасувати судовий наказ від 09.07.2020р. у справі №905/1266/20 про стягнення з Приватного підприємства "Азовпродсервіс", м.Маріуполь на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м.Маріуполь суми основного боргу в сумі 135280,11 грн. та судового збору в сумі 210,20 грн.

Роз`яснити Комунальному комерційному підприємству Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м.Маріуполь, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Повідомити Комунальному комерційному підприємству Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь, що згідно ч.2 ст.151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвалу підписано 22.09.2021р.

Суддя Г.В. Левшина