Рішення № 9992328, 09.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 червня 2010 р.           Справа 9/57-10

за позовом:Заступника прокурора м. Вінниці (21050, м. Вінниця, пров. Цегельний, 8) в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 08596825 (пров. Залізничний, 6, м. Вінниця, 21034)

до: Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр", код ЄДРПОУ 05518894 (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область)

про стягнення 205884 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

прокурор: Мельниченко В.М. -посвідчення № 80-2007 від 15.10.2007р.;

позивача: Щур В.Г. - представник за довіреністю;

відповідача: Пилявець В.Л. - представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ :

Заступником прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області подано позов до Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр" про стягнення заборгованості в розмірі 205884 грн.

30.03.2010р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/57-10 та призначено її до розгляду на 05.05.2010р.

Ухвалою суду від 13.04.2010 року призначено справу № 9/57-10 до розгляду в судовому засіданні на 05.05.2010 року.

В судовому засіданні 19.05.10р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 64352,00 грн. по договору № 844 від 31 грудня 2007р. та по договору № 5668 від 01.10.2007р. Прокурор проти заявленого не заперечує. Яка прийнята судом, як така, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У зв"язку з неявкою в судове засідання прокурора, представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладався на 26.05.10р., 09.06.10р.

Прокурор та представник відповідача в судовому засіданні 09.06.10р. подали заяву про зменшення позовних вимог, якою просять стягнути з відповідача основний борг в сумі 55008,00 грн. по договору № 844 від 31 грудня 2007р. та по договору № 5668 від 01.10.2007р.

Дана заява прийнята судом до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України, як така що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідач в судовому засіданні 09.06.2010р. позовні вимоги, щодо стягнення основного боргу в сумі 55008,00 грн. по договору № 844 від 31 грудня 2007р. та договору № 5668 від 01.10.2007р. визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/57-10, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між ВАТ "Стрижавський кар"єр" (замовник) та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області (виконавець) укладено 27.09.2007р. договір № 5668 та 31.12.2009р. договір № 844 на централізовану охорону майна на об"єкті підрозділом Державної служби охорони при МВС України,.

Відповідно до п.п. 1 договору № 5668 від 27.09.2007р. замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях(будівлях), земельних ділянках, що перераховані у Дислокації об"єкта, що охороняється під охорону постів фізичної охорони "Охорони", а "Охорона" з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого "Замовником" доступу сторонніх осіб до майна на "Об"єкті", збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення "Замовником" зобов"язується виконати передбачені Договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати "Охороні" встановлену плату.

Згідно пп. 3.1., 3.2., 3.5. договору ціна послуг охорони є договірною і зазначається сторонами у Розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки №№ 2,3 до договору). Вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та розрахунку, відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги "Охорони" здійснюється "Замовником" на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок "Охорони" у розмірі визначеному згідно п. 3.2. договору.

Відповідно до п.п. 1 договору № 844 від 31.12.2009р. "Замовник" передає, а "Охорона" приймає на себе обов"язки по наданню послуг міліції охорони УДСО при УМВС України у Вінницькій області щодо забезпечення охорони "Об"єктів" "Замовника", а саме: 1-го поста - центральна прохідна - цілодобовий пост міліції; - зобов"язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна "Замовника" на "Об"єкті" з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого "Замовником" доступу сторонніх осіб до майна на "Об"єкті", збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення "Замовником" всіх належних йому повноважень щодо майна.

В пп. 3.1., 3.2. договору № 844 від 31.12.2009р. сторони передбачили, що ціна послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 2, 3 до договору). Оплата за надані охоронні послуги здійснюється до 5 числа поточного місяця "Замовником" відповідної суми, вказаної у Розрахунку вартості наданих послуг згідно Акту виконаних робіт.

Відповідач, починаючи з січня 2009р. перестав виконувати належним чином свої обов"язки щодо сплати вартості наданих послуг охорони.

У зв"язку з чим за період з січня 2009р. по березень 2010р. у відповідача перед позивачем утворився борг за надані послуги охорони на загальну суму 55008,00 грн.

Наведене стверджується:

- договором № 5668 від 27.09.2007р. та № 844 від 31.12.2009р. на охорону об"єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України;

- протоколом узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони від 27.09.2007р. та від 01.10.2007р. (додаток № 3 до договору № 5668 від 27.09.2007р.), дислокацією (додаток № 1 до договору № 5668 від 01.10.2007р.), розрахунком (додаток № 2 до договору № 5668 від 01.10.2007р.);

- дислокацією (додаток № 1 до договору № 844 від 31.12.2009р.), розрахунком (додаток № 2 від 31.12.2009р.);

- актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг по договору №884 від 31.12.2009р. № 11-0000117 за січень 2010р., № 11-0000218 за лютий 2010р., № 11-0000393 за березень 2010р., по договору № 5668 від 27.09.2007р. № 11-0002201 за листопад 2009р., № 11-0002254 за грудень 2009р.;

- виписками банку;

- актом звірки взаєморозрахунків між ВАТ "Стрижавський кар"єр" і Відділом жержавної служби охорони УМВС України за 01.01.2009р. - 21.03.2010р.;

- відсутністю заперечень відповідача на позов.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення основного боргу за договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 55008,00 грн. основного боргу за період з 01.01.2009р. по березень 2010р. згідно договорів № 5668 від 27.09.2007р. та № 844 від 31.12.2009р. є обґрунтованими та правомірними.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з ВАТ "Стрижавський кар"єр" згідно наданих послуг охорони по договору № 9480 від 01.07.2009р. та договору № 800 від 25.12.2009р., судом встановлено наступне.

Договір № 9480 від 01.07.2009р. та договір № 800 від 25.12.2009р. було укладено між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області (Охорона) та ТОВ "Торговий Дім "Стрижавський кар"єр" (замовник).

Таким чином, відповідач, визначений позивачем у позові - ВАТ "Стрижавський кар"єр" не є боржником у матеріально-правовому відношенні, з якого виник спір, щодо стягнення боргу за надані послуги охорони згідно договорів № 9480 від 01.07.2009р. та № 800 від 25.12.2009р.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Така процесуальна дія суду обумовлена згодою позивача. Якщо ж позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може з власної ініціативи залучити цю особу як іншого відповідача. Таким чином, заміна первісного відповідача на належного відповідача є правом, а не обов'язком суду.

За таких обставин, в заявлених позовних вимогах, щодо стягнення з ВАТ "Стрижавський кар"єр" заборгованості за надані послуги по договорам № 9480 від 01.07.2009р. та договір № 800 від 25.12.2009р. слід відмовити.

Одночасно, суд наголошує, що ця відмова в задоволенні позовних вимог до неналежного відповідача не позбавляє позивача права на звернення з новим позовом до належного відповідача.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

На день розгляду справи відповідач не надав доказів оплати заборгованості в сумі 55008,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача 55008,00грн. боргу, згідно договорів № 5668 від 27.09.2007р. та № 844 від 31.12.2009р.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр", код ЄДРПОУ 05518894, вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область (р/р 2600403536102 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Вінниця) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 08596825, пров. Залізничний, 6, м. Вінниця, 21034 (р/р 26001000116907 в філії ВАТ "Укрексім банк" м. Вінниця МФО 302429) 55008,00 грн. - основного боргу.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр", код ЄДРПОУ 05518894, вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область (р/р 2600403536102 в АКІБ "Укрсіббанк" м. Вінниця) в дохід Державного бюджету України 550,08 грн. державного мита та 63,05 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- прокуратурі м. Вінниці (пр. Цегельний ,8 м. Вінниця, 21050)

3 - позивачу (пров. Залізничний, 6, м. Вінниця, 21034);

4 - відповідачу (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211).