Рішення № 9992327, 10.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 червня 2010 р.           Справа 5/202-09

за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 )

до:Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012 )

про стягнення 1 010 581,33 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Овчарук О.О., за дорученням

          відповідача : Ляхович О.С., за дорученням

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області подано позовну заяву Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця про стягнення 1 010 581,33 грн., з яких 746 573,56 грн. боргу, 17156,79 грн. пені, 205 275,27 грн. інфляційних втрат та 41 575,71 грн. - 3% річних.

В позовній заяві позивач посилається на такі обставини.

17 червня 2005 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Вінницягаз» була укладена Додаткова угода до договору на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій у 1999 році.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди заборгованість Покупця перед Постачальником за поставлений природний газ становить 1 947 583 грн. 36 коп.

Згідно з цією угодою Покупець зобов'язується здійснити повне погашення заборгованості встановленої у п. 2. цієї Додаткової угоди, у відповідності з графіком погашення заборгованості до 31 грудня 2015 року шляхом щомісячного перерахування на рахунок Постачальника грошових коштів у сумі 16 229 грн. 86 коп.

Згідно графіку погашення заборгованості, станом на 1 листопада 2009 року відповідач повинен був сплатити 746 573 грн. 56 коп. Однак, ВАТ «Вінницягаз» свої зобов'язання щодо виконання умов Додаткової угоди від 17 червня 2005 року не виконало взагалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду, сума боргу ВАТ «Вінницягаз» перед ДК "Газ України", становить 746 573 грн. 56 коп.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та п. 3 Додаткової угоди до договору на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій у 1999 року між ДК «Газ України» та ВАТ «Вінницягаз» від 17.06.2005 року в разі не оплати у строки, зазначені у п.2 даної додаткової угоди, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Розрахунок пені: Облікова ставка НБУ: з 01.12.08 р. по 14.06.09 р. складала 12,0%, подвійна - 24%, тобто за кожен день нараховується 0,0656%. з 15.06.09 р. по 11.08.09 р. складала 11,0%, подвійна - 22%, тобто за кожен день нараховується 0,0603% з 12.08.09 р. по 01.12.09 р. складала 10,25%>, подвійна - 20,50%, тобто за кожен день нараховується 0,0562%.

Отже загальна сума пені за період з 01.12.08 р. по 01.12.09 р. складає 17 156 грн. 79 коп.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Таким чином , сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів становить 20 275,27 грн. за період з 01.12.06 р. по 31.10.2009 р.; сума на яку збільшився борг з урахуванням 3% річних за період з 01.12.06 р. по 01.11.2009 р. складає 41 575,71 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь 746 573,56 грн. боргу, 17156,79 грн. пені, 205 275,27 грн. інфляційних втрат та 41 575,71 грн. - 3% річних.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що позивач, крім вимог стягнути борг за додатковою угодою від 17.06.2005 року до договору на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій у 1999 році в сумі 746 573,56 грн., просить стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в сумі 17156,79 гри. З вказаними вимогами відповідач не погоджується , оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 р. по справі № 10/176-05 порушено провадження у справі про банкрутство відносно відповідача. Зазначеною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відповідача, який діє і на даний час.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо стати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як зазначено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», за змістом ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пені, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань не застосовуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю.

Враховуючи викладене, обов'язок по сплаті за поставлений газ у Товариства виникає, але пеня за невиконання даного зобов'язання відповідачу нараховуванню не підлягає.

До того ж висновку дійшла і колегія Верховного Суду України в постанові від 17.01.2006 р. у справі № 11/690 та колегія Верховного Суду України в ухвалі від 08.07.2009 року. А відтак, зважаючи на той факт, що по відношенню до відповідача введено мораторій на задоволення вимог його кредиторів, та враховуючи вказані вище норми, нарахування Позивачем пені за вказаний вище період є незаконним та Відповідач їх не визнає в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути 3% річних в сумі 41 575,71 грн., як плату за користування коштами позивача, а також інфляційні збитки в сумі 205 275,27 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат з вищенаведеного, з урахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та обов'язок боржника сплатити 3% річних від суми боргу, у відповідності до ст. 625 ЦК України, є санкцією за невиконання грошових зобов'язань. А відтак, з врахуванням ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ця сума не підлягає нарахуванню.

Таким чином, позивачем неправомірно нараховано суму, на яку збільшилась заборгованість відповідача внаслідок інфляційних процесів та 3% річних.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши докази, суд вбачає, що заява подано обґрунтовано частково.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, розрахунками, які додаються до матеріалів справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідач на умовах додаткової угоди від 17.06.2005 р. до договору на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій в 1999 році отримав від позивача природний газ на загальну суму 1 947 583,36 грн. розрахунки за який згідно з графіком погашення заборгованості повинен був здійснювати до 31.12.2015 р. рівними сумами в розмірі 16 229,86 грн.

Станом на 01.11.2009 р. відповідач взагалі не здійснював розрахунків з позивачем за отриманий природний газ внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 746573,56 грн.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений ст. 530 ЦК України він є боржником, що прострочив.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків за отриманий природний газ в сумі 746 573,56 грн. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 746 573,56 основного боргу на підставі ст. 11,530 ЦК України слід задоволити.

Судом встановлено , що позивачем , крім суми основного боргу заявлено до стягнення з відповідача також 17156,79 грн. пені за період з 01.12.08 р. по 01.12.09 р., 205 275,27 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2006 р. по жовтень 2009 р. та 41 575,71 грн. - 3% річних за період з 01.12.2006 р. по 01.12.2009 р.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено , що вони нараховані вірно та без порушення норм чинного законодавства. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 205 275,27 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2006 р. по жовтень 2009 р. та 41 575,71 грн. - 3% річних за період з 01.12.2006 р. по 01.12.2009 р. також слід задоволити.

Що до вимоги про стягнення пені, то дані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено , що 09.11.05 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 10/176-05 про банкрутство ВАТ "Вінницягаз" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. За таких обставин відповідач був позбавлений права оплатити позивачу борг. Тому до нього не можуть застосовуватися санкції до закінчення дії мораторію.

Аналогічної позиції дотримується і Пленум Верховного Суду України (Постанова № 15 від 18.12.2009 р.).

Судові витрати по справі , на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову, оскільки спір до суду доведено з його вини.

В судовому засіданні за згодою позивача, відповідача, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

          Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" , пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649 (р/р 26004500125051 Перша Київська філія ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Київ, МФО 321637) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ "Ощадбанк України", МФО 300012) 746 573,56 грн. боргу, 205 275,27 грн. інфляційних втрат , 41 575,71 грн. - 3% річних, 9 934,42 грн. державного мита та 232 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В позові про стягнення 17 156,79 грн. пені відмовити.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - 04116 м. Київ вул. Шолуденка, 1

3 - відповідачу ВАТ "Вінницягаз" - 21012 м. Вінниця пров. Щорса, 24