Ухвала суду № 99923138, 21.09.2021, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/772/21

н/п : 1-кп/397/127/21

У Х В А Л А

21.09.2021 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого-судді Івченка П.О.,

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.Л.,

перевіривши під час підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2021 за № 12021121020000565 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується за частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю учасників судового провадження:

прокурора Зелінської К.І.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника-адвоката Надьон О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника центру пробації Будяка В.В.

УСТАНОВИВ:

21.09.2021 до Олександрівського районного суду Кіровоградської області надійшов зазначений обвинувальний акт.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2021 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, в яке викликано учасників судового провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки ухвалою слідчого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.07.2021 застосовано стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Також даною ухвалою визначено заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування слідчим суддею стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На думку прокурора, необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу не відпала. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених статтею 177 КПК України, залишаються реальними. До таких ризиків прокурор, зокрема, відносить можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У зв`язку з цим прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпіла ОСОБА_2 просила суд не застосовувати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки бажає, щоб обвинувачений перебував не в умовах ізоляції від суспільства та зміг відшкодувати шкоду за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Задля об`єктивного вирішення питання про продовження строку дії тримання під вартою та зміну запобіжного заходу суду необхідно дати відповіді на наступні питання, стверджувальна відповідь на які не дозволить суду задовольнити клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту:

1) чи на цей час відсутні обґрунтовані ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України?

2) чи може будь-який із більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам?

З огляду на наведене нижче обґрунтування суд приходить до висновку, що відповідь на вказані два питання є негативною.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців(частина третя статті 331 КПК України).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Як убачається з ухвали слідчого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.07.2021 стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Вказаною ухвалою слідчого судді визначено розмір застави та на ОСОБА_1 покладено певні обов`язки у разі внесення суми застави. Слідчий суддя встановив наявність таких ризиків, як можливість чинити тиск на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На думку суду, ризики переховуватися від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, продовжують існувати і на даний час. Суд уважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

Таким чином, суд уважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.

Окрім цього, суд уважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на потерпілу ОСОБА_2 з якою останній проживав у одному будинку, та на свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з якими він мешкає в одному населеному пункті та підтримує дружні стосунки.

Показання потерпілої та свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

На існування такого ризику, як можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , свідчать відомості про його особу, який раніше неодноразово судимий (має 3 судимості). Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений не бажає ставати на шлях виправлення, оскільки після відбування призначених покарань, на шлях виправлення не ставав, продовжував свої злочинні дії.

Однак, на думку суду, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином відсутній, оскільки на його обґрунтування не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Тим більше, на думку суду, такий ризик може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, але прокурором такі дії навіть не були неведені в судому засіданні для їх оцінки.

Отже, і надалі існують ризики, що зумовлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення було доведено наявність трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, жодних доказів протилежного, стороною захисту до суду не надано.

Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, його впливу на потерпілу та свідків, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, чи перешкоджати даному кримінальному провадженню іншим чином, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, суд уважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Окрім цього, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його особу, відсутність даних про його матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 95160 гривень.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд уважає за необхідне у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

З урахуванням вищенаведеного, суд не приймає доводи сторони захисту щодо можливості застосування стосовно ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід не зможе в повній мірі забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, у підготовчому засіданні суду необхідно з`ясувати, чи не має підстав для прийняття рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). У разі їх відсутності, необхідно провести підготовку до судового розгляду.

Дослідивши обвинувальний акт та вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду.

Під час судового засідання встановлено відсутність підстав, для прийняття рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

У судовому засіданні учасники судового провадження вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акта, внесення подання про визначення підсудності немає.

Судом установлено, що будь-які угоди до суду не надходили, обвинувальний акт складено згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, підстав для його повернення чи закриття кримінального провадження не встановлено. Дотримано вимоги підсудності.

У зв`язку з викладеним, під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Судом проведено підготовку до судового розгляду.

Згідно з частиною другої статті 316 КПК України судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

З урахуванням засад гласності та відкритості судового провадження, його необхідно здійснювати відкрито, з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких злочинів, тому суд уважає за необхідне направити центру пробації доручення про складення досудової доповіді стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки це дасть можливість повно та всебічно дослідити відомості про особу, умови його проживання, схильність до вчинення кримінальних правопорушень та інше.

Керуючись ст. 177, 183, 194, 314-316, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника-адвоката Надьон О.С. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.11.2021.

Визначити заставу в розмірі 40 (сорока) розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, в сумі 95160 гривень 00 копійок, після внесення якої обвинувачений ОСОБА_1 звільняється з-під варти.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA188999980313191205000026001, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 :

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього зобов`язань, внесена застава звертається в дохід держави.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12021121020000565 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 194 КК України.

Судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні у судовій залі № 1 приміщення Олександрівського районного суду Кіровоградської області за адресою: смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Вишнева, 21 о 14 год 00 хв 29 вересня 2021 року.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Доручити Кропивницькому районному сектору № 1 філії державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області до 29 вересня 2021 року скласти досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, та набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/ Павло ІВЧЕНКО

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на «___»_____2021 року набрало законної сили.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області Павло ІВЧЕНКО

Копію засвідчено «___»______2021 року.